Рішення № 19895799, 09.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.11 Справа№ 5015/5694/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства “Технобуд”, м.Львів

про стягнення 56100,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 адвокат (довіреність б/н від 15.07.2011р.).

від відповідача не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства “Технобуд” про стягнення 56100,00 грн. боргу за надані послуги екскаватора.

Ухвалою суду від 03.10.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.10.2011р. Ухвалою суду від 26.10.2011р. розгляд спарви відкладено на 09.11.2011р.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 26.10.2011р. надав суду довідки про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру станом на 2011р., через канцелярію суду подав клопотання позивача (вх.№26180/11 від 09.11.2011р.) про розгляд даної справи за наявними в ній доказами, оскільки ФОП ОСОБА_2 вказаних в платіжних дорученнях ТзОВ спільного українсько-російського підприємства “Технобуд” актів звірки від 23.07.2009р. та 23.09.2009р. на руки не отримувала.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 03.10.2011р. та 26.10.2011 не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення №79039 0270923 7 від 03.10.2011р. вручено 05.10.2011р. та №79017 0313146 0 від 03.10.2011р. вручено 06.10.2011р. Про відкладення розгляду справи на 09.11.2011р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення №79039 0266122 6 від 01.11.2011р. вручено 03.11.2011р. та №79017 0317847 5 від 01.11.2011р. вручено 03.11.2011р.

Станом на 09.11.2011р. відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство “Технобуд” звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за наданням послуг екскаватора.

Сторонами був підписаний та скріплений печатками акт здачі-приймання робіт №00000004 від 26.05.2009р. на суму 136100,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги на загальну суму 80000,00 грн. (31.07.2009р. оплатив 30000,00 грн. та 10.09.2009р. оплатив 50000,00 грн.).

24.04.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг за надані транспортні послуги евакуатора, однак вона була залишена без задоволення та належної відповіді.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 56 100,00 грн. боргу за надані транспортні послуги екскаватора.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт надання позивачем відповідачу послуг екскаватора на загальну суму 136100,00 грн. підтверджується актом здачі-приймання робіт №00000004 від 29.05.2009р. на суму 136100,00 грн. підписаним сторонами та скріпленим їх печатками.

Факт часткової оплати відповідачем за надані послуги екскаватора підтверджується виписками банку від 23.07.2009р. на суму 30 000,00 грн. та від 23.09.2009р. на суму 50 000,00 грн.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було погоджено строки оплати, позивач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України звернувся до відповідача з претензією від 29.04.2011р. про сплату боргу в сумі 56 100,00 грн. в строк до 10.05.2011р. Факт надсилання претензії підтверджується фіскальним чеком № 8703 від 29.04.2011р. та поштовим повідомленням про вручення за № 79039 0264943 9 від 29.04.2011р., отримано відповідачем 04.05.2011р. Однак дана претензія була залишена без задоволення та належної відповіді.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищенаведеного, випливає, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 56 100,00 грн. грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №6319/06 від 12.09.2011р. 561,00 грн. держмита і №6319/06 від 12.09.2011р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, повністю, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 901 ЦК України, ст.174, ч.1 ст.181, ст.193 ГК України, ст.ст. 43 , 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Cпільного українсько-російського підприємства “Технобуд” (юридична адреса: 79000, м.Львів, вул.О.Басараб, 11а/18; поштова адреса: 79000, м.Львів, вул.Шевченка, 80; р/р №26001060302805 Західне ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк” м.Львів; МФО 325321; код ЄДРПОУ 13815583) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (79020, АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ЛВ ВАТ “СВЕДБАНК” у м.Києві; МФО 300164; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 56 100,00 грн. основного боргу, 561,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 14.11.2011р.