Рішення № 19895768, 24.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.11 Справа № 5015/5382/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю помічника прокурора Пришляка Ю.О., представника позивача Негрі Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний центр “Зевс”, м. Львів про стягнення 5234 грн. 93 коп.

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний центр “Зевс”, м. Львів про стягнення 5234 грн. 93 коп.

19.09.2011 р. суддею господарського суду Львівської області Данко Л.С. порушено провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи на 11.10.2011 р. У зв’язку з обранням Данко Л.С. суддею Львівського апеляційного господарського суду, справу за №5015/5382/11 передано для розгляду судді Мазовіті А.Б. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 24.10.2011 р.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 4700 грн. 50 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано пеню в розмірі 328 грн. 66 коп., інфляційні втрати в розмірі 168 грн. 19 коп. та 3% річних в розмірі 37 грн. 58 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 5234 грн. 93 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 19.09.2011 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Прокурору, представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 24.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2011 р.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

24 травня 2010 р. між ЛМКП “Львівтеплоенерго” (позивач) та ТзОВ “Комерційний центр “Зевс” (відповідач) було укладено договір №4681/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об’єкта відповідача за адресою м. Львів, вул. Наукова , 64.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об’єкт відповідача за період з 01.02.2011 р. по 31.05.2011 р. тепловою енергією в гарячій воді на загальну суму 4700 грн. 50 коп., що підтверджується рахунками на оплату.

Пунктами 6.3. договору №4681/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.05.2010 р. передбачено, що споживач (відповідач) до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації (позивачу) вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію не виконав, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 4700 грн. 50 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.2.3. договору №4681/Ф від 24.05.2010 р., за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач (відповідач) сплачує енергопостачальній організації (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, прокурором правомірно нараховано пеню в розмірі 328 грн. 66 коп., інфляційні втрати в розмірі 168 грн. 19 коп. та 3% річних в розмірі 37 грн. 58 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 4700 грн. 50 коп. основного боргу, 328 грн. 66 коп. пені, 168 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 37 грн. 58 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний центр “Зевс”, м. Львів, вул. Патона, 2/4а (ідентифікаційний код 20814012) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 4700 грн. 50 коп. основного боргу, 328 грн. 66 коп. пені, 168 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 37 грн. 58 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний центр “Зевс”, м. Львів, вул. Патона, 2/4а (ідентифікаційний код 20814012) в користь державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.