Рішення № 19895657, 24.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа№ 5015/5682/11

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

при секретарі Зошій М.Р.

за участю представників сторін:

позивача –Сенів В.О.

відповідача –не з’явився

розглянув матеріали

позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Група Юг Львів”, м. Львів

до приватного підприємства “Біо Захід”, м. Львів

про стягнення 15157 грн.

Суть спору: позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Група Юг Львів”, м.Львів до приватного підприємства “Біо-Захід”, м.Львів про стягнення 15157грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 20.10.2011 р. Розгляд справи відкладався з мотивів. зазначених в ухвалах суду від 20.11.2011 р. та від 01.11.2011 р..

Представнику позивача роз’яснено його права, згідно ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 02.02.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №95-02/02-2009, за яким позивач поставив відповідачу товар за накладними №030609-13 від 03.06.2009 р. на 2542 грн., №080709-09 від 08.07.2009 р. на 4475 грн., №080709-10 від 08.07.2009 р. на 4475 грн., №080709-11 від 08.07.2009 р. на 140 грн., №080709-12 від 08.07.2009 р. на 140 грн., №180809-15 від 18.08.2009 р. на 350 грн., №180809-16 від 18.08.2009 р. на 1230 грн.. Відповідно до п. 8.1. договору, відповідач повинен був оплатити поставлений товар не пізніше 90 календарних днів з дати поставки товару постачальником, але оплату не провів. Заборгованість становить 13352 грн.. Крім того, згідно накладних №111108-06 від 11.11.2008 р. на 2767 грн., №171208-28 від 17.12.2008 р. на 1488 грн. позивач поставив відповідачу товар, який відповідач частково оплатив, що підтверджується банківськими виписками від 11.02.2011 р. –400 грн., 26.05.2009 р. –400 грн., 16.06.2009 р. –600 грн., 03.06.2009 р. –550 грн., 05.02.2010 р. –300 грн., 09.02.2010 р. –200 грн.. Таким чином, заборгованість по цих поставках становить 1805 грн. Всього, заборгованість відповідача становить 15157 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого представника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними його процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

02.02.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №95-02/02-2009, за яким постачальник зобов’язався передати (поставити) товар у зумовлені строки другій стороні –покупцю, а покупець зобов’язався їх прийняти і сплатити певну грошову суму (п. 1.1). Поставка здійснюється на умовах франко-завод, місце поставки –склад постачальника (п. 2.1.). Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 90 календарних днів з дати поставки товару постачальником (п. 8.1.). До вказаного договору сторонами була погоджена специфікація, перелік товарів.

З матеріалів справи вбачається, що договір фактично виконувався сторонами. Позивач поставив відповідачу товар за накладними №030609-13 від 03.06.2009 р. на 2542 грн., №080709-09 від 08.07.2009 р. на 4475 грн., №080709-10 від 08.07.2009 р. на 4475 грн., №080709-11 від 08.07.2009 р. на 140 грн., №080709-12 від 08.07.2009 р. на 140 грн., №180809-15 від 18.08.2009 р. на 350 грн., №180809-16 від 18.08.2009 р. на 1230 грн.. Усього поставлено товару на загальну суму 13352 грн.. Доказів оплати вказаного товару суду не надано. Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, позивач поставив відповідачу товар за накладними №111108-06 від 11.11.2008 р. на 2767 грн., №171208-28 від 17.12.2008 р. на 1488 грн., усього на загальну суму 4255 грн.. Відповідач частково оплатив цей товар у відповідності до банківських виписок від 11.02.2011 р. –400 грн., 26.05.2009 р. –400 грн., 16.06.2009 р. –600 грн., 03.06.2009 р. –550 грн., 05.02.2010 р. –300 грн., 09.02.2010 р. –200 грн. Таким чином, заборгованість по вказаним поставкам становить 1805 грн. 27.12.2010р. позивач скеровував відповідачу вимогу про оплату, проте, відповідач залишив її без задоволення.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить, відповідно, 15157 грн..

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати покладаються на нього, згідно зі ст.49 ГПК України.

В зв"язку із надмірною сплатою позивачем державного мита, суд приходить до висновку про необхідність видачі йому довідки на повернення з державного бюджету 38,43грн. зайво сплаченого державного мита, згідно ст.47 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 47, 49, 75, 82, 84, 116, 117 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства “Біо Захід” (м. Львів, вул.Некрасова, 23/5, код ЄДРПОУ 31879777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Група Юг Львів” (м. Львів, вул.Кавалерідзе, 8/72, код ЄДРПОУ 35227229) 15157 грн. боргу, 151,57грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

4.Видати ТзОВ "Група Юг" довідку на повернення з державного бюджету 38,43грн. зайво сплаченого державного мита.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 25.11.2011 року.