Рішення № 19895407, 15.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа№ 5015/5010/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стор Фуд Дистриб’юшн”, Київська область, Ставищанський район, смт. Ставище

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівкондитер”, м. Дубляни Жовківського району Львівської області

про стягнення 26 007,30 грн.

Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М.Фарина

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Суть спору:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Стор Фуд Дистриб’юшн”, Київська область, Ставищанський район, смт. Ставище до Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівкондитер”, м. Дубляни Жовківського району Львівської області про стягнення 26 007,30 боргу.

Ухвалою суду від 02.09.11 р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 27.09.11 р. Ухвалою суду від 27.09.11 р. у зв’язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 15.11.11 р.

15.11.11 р. представник позивача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмових пояснень по суті позову суду не надав, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.09.11 р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

26 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стара фортеця ЛТД” правонаступником якого є ТзОВ „Стор Фуд Дистриб’юшн” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівкондитер” укладено Дилерський договір №495 відповідно до п.1.1 якого позивач (підприємство) зобов’язався здійснювати поставки продуктів харчування (товар), а відповідач (дилер) прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених договором і додатком до договору, який є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних:

- №ЛТ-0017699 від 09 грудня 2010 р. позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 11 198,23 грн.;

- №ЛТ-0000090 від 10 січня 2011 р. позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 6 138, 43 грн.;

- №ЛТ-0000739 від 07 лютого 2011 р. позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 13 493,04 грн., всього –30 829 грн. 70 коп.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата за товар має здійснюватись не пізніше 35 календарних днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок за поставлений товар відповідачем проведено частково, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 22 590,45 грн.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 договору за несвоєчасну сплату платежів відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, що згідно поданого позивачем розрахунку становить 1 883,97 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно, позивачем нараховано відповідачу 438,13 грн. –3% річних та 1 094,75 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 26007,30 грн. з яких: 22 590,45 грн. складає основний борг, 1 883,97 грн. –пеня, 438,13 грн. –3% річних, 1 094,75 грн. інфляційних втрат.

Вказане повністю підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем в установленому законом порядку.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими матеріалами справи і такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючисьст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівкондитер” (юридична адреса: 80381, вул. Вокзальна,11, м. Дубляни Жовківського р-ну Л/о; поштова адреса: м. Львів, вул. Бескидська, 41; р/р 26001010032187 в відділенні банку ЛРД ВАТ ВТБ Банк; МФО 321767; код ЄДРПОУ 33476922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стор Фуд Дистрибєюшн” юридична адреса: 09400, Київська обл., Ставищанський р-н., смт. Ставище, вул. Радянська,10/4; поштова адреса: 02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, буд. 6, бізнес-центр „Прага”; р/р 26002301423189 в ВАТ „БГ Банк”, МФО 320995; код ЄДРПОУ 36405099) 22 590 грн. 45 коп. –основного боргу, 1 883 грн. 97 коп. пені, 438 грн.13 коп. –3% річних, 1 094 грн. 75 коп. інфляційних втрат, 260 грн. 07 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Чорній Л.З

Рішення складено