Рішення № 19895398, 18.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.11 Справа№ 13/34

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача-1: ВАТ „ПАСАВТОПРОМ”, м.Львів

до відповідача-2: Українсько-російське спільне науково-виробниче підприємство ТзОВ „СІЛ-Авто”, с.Муроване Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-3: Фонду Державного майна України , м.Київ

третя особа без самостійних вимог:

ЗАТ „Депозитарно-клірингова компанія „Акціонер”, м.Львів

про визнання договору про продаж пакету акцій недійсним

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача-1: не зявився

Від відповідача-2: не зявився

Від відповідача-3: ОСОБА_2 головний спеціаліст ю/к

Від третьої особи: не зявився

Представнику відповідача-3 розяснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов: ОСОБА_1, м.Львів до відповідача-1: ВАТ „Львівський автобусний завод”, м.Львів до відповідача-2: Українсько-російське спільне науково-виробниче підприємство ТзОВ „СІЛ-Авто”, с.Муроване Пустомитівського району Львівської області до відповідача-3: Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Львівській області, м.Львів, треті особи без самостійних вимог: Львівське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м.Львів, ЗАТ „Депозитарно-клірингова компанія „Акціонер”, м.Львів про визнання договору про продаж пакету акцій недійсним та повернення заводу до державної власності.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2009 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.03.2009 року.

Розпорядженням заступника голови суду від 16.03.2009р. справу для розгляду передано судді Артимовичу В.М.

Ухвалою суду від 17.03.2009р. розгляд справи відкладено на 09.04.2009р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Фонд державного майна України.

Розпорядженням заступника голови суду від 07.04.2009р. справу для розгляду передано судді Станьку Л.Л.

Ухвалою суду від 09.04.2009р. розгляд справи відкладено на 30.04.2009р.

Ухвалою суду від 30.04.2009р. розгляд справи відкладено на 25.06.2009р.

Ухвалою суду від 25.06.2009р. виключено з третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Львівське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Замінено відповідача-3: регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області на Фонд державного майна України. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 07.11.2011р. провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 18.11.2011р.

Позивачем явку представника в засідання суду, яке відбулося 18.11.2011р. не забезпечено.

Відповідачами 1 та 2 явки представників в засідання суду, яке відбулося 18.11.2011р. не забезпечено.

Відповідачем-3 явку представника в засідання суду, яке відбулося 18.11.2011р. забезпечено, проти позову заперечено.

Третьою особою явки представника в засідання суду, яке відбулося 18.11.2011р. не забезпечено.

Судом встановлено:

15 жовтня 2001 року відповідно до Договору купівлі-продажу № КПП-342 було передано у власність ТзОВ «СІЛ-Авто»пакет акцій ВАТ «ЛАЗ»в кількості 40 928 241 шт. номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн., номінальною вартістю пакету акцій 10 232 060,25 грн., що становить 70,41% статутного фонду ВАТ «ЛАЗ», який було продано за 27 100 000 грн.

Позивач вважає, що під час продажу пакету акцій були порушені його конституційні, корпоративні права та інтереси, які виражаються в наступному.

У відповідності до Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 року № 1723-III основною метою приватизації у 2000 - 2002 роках є створення умов для сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) та створення конкурентного середовища, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України. Згідно ст. 59 цієї програми «продаж контрольного пакета акцій здійснюється за конкурсом, на відкритих торгах без визначення державним органом-приватизації інвестиційних зобов'язань покупця».

Органом державного управління майном не було запропоновано акціонерам викупити пакет акцій, який належав державі.

Крім того до конкурсу не були допущені фірма «Омега Мотор», «Індустріальний Донбас», банк «Аваль». У день проведення конкурсу двоє із п'яти членів комісії підписали протокол в якому не визнали законності проведення конкурсу, незважаючи на це, через тиждень комісія зібралася знову і визнала переможцем конкурсу СТІ "СІЛ-Авто".

У відповідності до Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 року №1723-III Фонд проводить аналіз фінансового стану підприємств за спрощеною схемою. Спрощена схема передбачає розрахунок основних показників, аналіз яких проводиться в порядку, встановленому Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, що затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - Методика оцінки). Такими показниками (коефіцієнтами) є: коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти ділової активності, коефіцієнти рентабельності, коефіцієнти платоспроможності або структури капіталу. Аналіз фінансового стану здійснюється на підставі даних фінансової звітності підприємства в порядку, що встановлюється Міністерством фінансів України та Фондом.

На момент приватизації основні фонди ВАТ "ЛАЗ" становили понад 300 000000 грн. і невідомо, на думку позивача, чи враховувалася ця обставина при продажу Фондом пакету акцій.

Крім того, позивачу не відомо при яких обставинах власником ВАТ "ЛАЗ" став громадянин Росії ОСОБА_3, так званий "іноземний інвестор", який за час своєї діяльності власника довів до банкрутства один з найбільших і потужних заводів України і на теренах СНД.

За час діяння власника було створено ряд підприємств: ВАТ "ЛАЗ" перетворили у ЗАТ "ЛАЗ" і йому були передані всі засоби, а за ВАТ "ЛАЗ" залишилися всі борги, ЗАТ "ЛАЗ" перетворили на ЗАТ "Завод комунального транспорту" і знову таж схема, що і з ВАТ «ЛАЗ», чергова зміна назви на ТзОВ "Львівські автобусні заводи" по старій схемі - майно передається знову створеному підприємству, а борги залишаються за старим.

Але від зміни назви, на думку позивача, виробництво продукції не збільшується, а зменшується, продукція заводу комплектується сумнівної якості комплектуючим обладнанням, внаслідок чого надходить багато рекламацій від покупців автобусів.

Проводиться велике скорочення працівників, кваліфіковані працівники переводяться на некваліфіковані види робіт, створюються такі умови, що кваліфіковані працівники, еліта заводу, змушені звільнятися. За період діяльності "інвестора" було скорочено більше 4 500 робочих місць.

На підприємстві не виплачується заробітна плата. Поточного року працівникам заборговано 6 000 000 грн. Не сплачуються внески до Пенсійного Фонду України і заборгованість по внесках становить 4 700 000 грн.

На думку позивача, акції працівників ВАТ "ЛАЗ" перетворилися у непотрібні папірці, девіденти по акціях не виплачуються.

Згідно інформації прокуратури Львівської області від 23 травня 2005 року № 7/1-1/33-05 питання участі зацікавлених суб'єктів в проведені конкурсу з продажу контрольного пакету акцій ВАТ "ЛАЗ" було предметом прокурорської перевірки, в ході якої встановлено, що організованою групою осіб у м. Києві при приватизації ВАТ здійснено легалізацію грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, для чого ними було придбано ТзОВ "Трикутник" та ТзОВ "СІЛ-Авто".

На думку позивача в подальшому службові особи зазначених товариств з метою створення умов відповідності встановленим для учасників конкурсу кваліфікаційним вимогам, вчинили цивільно-правові угоди з грошовими коштами та майном, здобутим завідомо злочинним шляхом та зловживаючи службовим становищем скоїли службове підроблення, подавши в конкурсну комісію неправдиві документи. Крім того, службові особи переможця конкурсу ТзОВ "СІЛ-Авто" в якості оплати за придбаний пакет акцій ВАТ "ЛАЗ" використали кошти з сумі 27,1 млн. грн., здобуті завідомо злочинним шляхом. Генеральною прокуратурою України порушена кримінальна справа і передана для провадження досудового слідства у прокуратуру м. Києва.

Не виконана інвестиційна програма, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року, якою передбачалося збільшення виробництва продукції та кількості робочих місць. Тільки власниками використовувалися митні пільги при ввезені комплектуючих, а також повернення ПДВ.

Не перевірялося питання купівлі заводом сейнерів і їх продаж за кордон.

Позивачем уточнено позовні вимоги (вх.№3800 від 27.02.2009р.) відповідно до яких виражено прохання про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.10.2001р. №КПП-342 та повернення заводу у державну власність.

ЗАТ „Депозитарно-клірингова компанія „Акціонер” подано виписку з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку на 07.04.2009р. №61376 згідно якого ОСОБА_1 володіє 23067 шт. акцій номінальною вартістю 5766,75 грн. І в звязку з розбіжностями в по-батькові у прізвищі ОСОБА_1 та його правовому статусі як акціонера виникла необхідність в додатковій інформації з приводу часу набуття (не набуття) прав акціонера ОСОБА_1.

У відповіді від 22.05.2009р. АТЗТ «Депозитарно-клірингова компанія «Акціонер»за підписом голови правління п.Подкович О.І. на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.04.2009р. щодо доказу набуття прав акціонера ВАТ «Львівський автобусний завод»п. ОСОБА_1 поінформовано, що станом на 20.05.2009р. п.ОСОБА_1 у системі реєстру ВАТ «Пасавтопром»(змінено найменування ВАТ «Львівський автобусний завод»згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів протокол №11 від 06.05.2006р.) не зареєстрований.

У поясненнях на позов від 22.05.2009р. №10-25-7147 Фонд державного майна України вважає за доцільне, у відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України, застосувати позовну давність у даній справі, спираючись на те, що виходячи зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Договір №КПП-342 купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Львівський автобусний завод»створеного у процесі корпоратизації за конкурсом було укладено між Фондом державного майна України та Українсько-російським спільним науково-виробничим підприємством, товариством з обмеженою відповідальністю «СІЛ-АВТО»15.10.2001 року. Отже, строк загальної позовної давності для звернення до суду з позовною заявою про визнання вищевказаного договору недійсним сплив ще 15.10.2004 року. Позивач звернувся до суду у 2009 році, а тому є очевидним юридичний факт пропущення позивачем строків позовної давності для звернення до суду по даній категорії справ.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові на підставі ст. п.4 ст. 267 ЦК України з чим погодитись суд не може, оскільки відповідно до п. 3.3 розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами) до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються.

Необхідно також зауважити, що у відповідності до інформації головного управління статистики у Львівській області Державного комітету статистики України від 16.03.2009р. №20-09/563 Українсько-російське спільне науково-виробниче підприємство товариство з обмеженою відповідальністю „СІЛ-Авто” (ідентифікаційний код 20838751; адреса,: 81121, Львівська область, Пустомитівський район, с.Муроване, вул.Вокзальна, 22) 12.01.2004р. вилучено з ЄДРПОУ.

Наслідки недійсності угоди підлягають застосуванню лише стосовно сторін даної угоди, тому на особу, яку виключено з ЄДРПОУ і яка внаслідок цього виключення не є стороною угоди не може бути покладено обовязок щодо наслідків угоди (ч.8 п.18 розяснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111).

Судом також зазначається, що заміна позивача допускається лише внаслідок процесуального правонаступництва (ст.25 ГПК України) у звязку з волевиявленням сторін (договору) або вказівки закону. В даному випадку заміна позивача недопустима, а значить в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення оформлене і підписане 23.11.2011р.

Суддя Станько Л.Л.