Рішення № 19895366, 16.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа№ 5015/6048/11

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів №2», м.Львів

до відповідача: Комунального підприємства «Львіврембудпостач», м.Львів

про стягнення 408100,10 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Романюк В.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник (доручення №2169 від 10.11.11 р)

від відповідача: не зявився

Права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу розяснено. Заяви про відвід судді не поступали.

Суть спору: на розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів №2»м.Львів, до відповідача, Комунального підприємства «Львіврембудпостач», м.Львів

про стягнення 408100,10 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.11.2011 р . Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 24.10.11 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив; вимоги ухвали про порушення провадження у справі позивач виконав . З підстав, наведених у позовній заяві заявлені вимоги підтримує та просить задоволити.

З невідомих суду причин відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву, витребовуваних документів ( у тому числі доказів перерахування позивачу коштів в погашення боргу за отриману продукцію) суду не подав. Позивач підтвердив наявність заборгованості на час розгляду справи в заявленій до стягнення сумі.

Враховуючи, що відповідач належним чином був повідомлений про дату , час і місце розгляду справи, із заявами , клопотаннями до суду не звертався, суд вбачає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено.

10.01.2008 р. між ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №2»та КП «Львіврембудпостач»було укладено угоду №4 на поставку продукції.

За умовами угоди ( п.1.1) постачальник (позивач) зобов»язується відпустити замовнику (відповідачу) продукцію свого виробництва або матеріали за номенклатурою та кількість, що вказані в зазначеному пункті угоди, а саме : палі С 120-30-9 в кількості 370 штук.

На виконання вказаної угоди, позивач відпустив відповідачу обумовлену в угоді продукцію по накладній №180 від 30.01.2008 року, №142 від 24.01.2008 р, №4284 від 23.10.2008 р , №4165 від 16.10.2008 року.

Свої зобовязання в частині оплати вартості отриманої продукції відповідач виконав частково. На момент звернення позивача з позовом до суду відповідач неоплатив отриману продукцію по накладній №412 від 24.10.2008 року частково в сумі 11841,00 грн; не оплатив отриману продукцію по накладній №4284 від 23.10.2008 року -131040,00 грн, по накладній №4165 від 16.10.2008 року 208000,00 грн і по накладній №180 від 30.01.2008 року 19500 грн. Всього борг складане 370382,00 грн в т.ч. ПДВ.

Відповідно до умов угоди (п.6.4), у відповідності до Закону України від 26.11.1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», за прострочення платежів , позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що станом на 26.09.2011 року складає 28311,40 грн. (розрахунок наведено у позовній заяві). Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов»язання позивач нарахував відповідачу 3% річних від простроченої суми, що складає 9406,70 грн. Позивач просить заявлені вимоги задоволити.

Відповідач позов не заперечив, належних доказів в спростування заявлених вимог суду не подав.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення. При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, згідно ст. 691 ЦК України.

У відповідності до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи (видатковими накладними, довіреностями відповідача на отримання товару від позивача, листом відповідача №4 від 10.01.2008 р у якому просить на протязі січня 2008 року виготовити для будівництва школи в с.Малехів палі С-120-30-9 в кількості 370 штук, частковими платежами за отриману продукцію) підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 370382,00грн. Вказана сума заборгованості не спростована документальними доказами відповідачем, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. За таких обставин, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 370382,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.530 ЦК України , якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений, або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у 7-денний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов укладеної між сторонами угоди, відповідач зобов»ячався провести передоплату за товар (продукцію) або оплатити за отриману продукцію протягом 5-ти банківських днів з дня отримання даної продукції. Згідно п.9.5 угоди, термін розрахунків по сплаті до повного погашення заборгованості між сторонами.

Однак, взяті на себе зобов»язання по вказаній угоді на поставку продукції №4 від 10.01.08 р , відповідачем виконано не у повній мірі.

Згідно п. 6.4 угоди, за порушення термінів оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості отриманої і неоплаченої продукції.

Ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 267 ЦК України, Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач до прийняття рішення у справі не звертався до суду з відповідною заявою і не просив застосувати при розгляді позову скорочені строки позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення в розмірі 28311,40 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 9406,70 грн.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення. Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11,258,267,509,525,526,530,625,655,691,692 ЦК України, ст..ст. 173,193,230-232 ГК України, ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85,116 ГПК України, суд,-

Вирішив:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Львіврембудпостач»(79066 м.Львів, вул..Вулецька,28, код ЄДРПОУ 22416646) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів №2»( 79056 м.Львів, вул..Польова,44, код ЄДРПОУ 01268101) 370382,00 грн. основної заборгованості, 28311,40 грн. пені, 3% річних 9406,70 грн, а всього : 408100,10 грн. заборгованості та 4081,00 грн. сплаченого державного мита за подачу позовної заяви в господарський суд і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 16.11.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення , із врахуванням вихідних днів 19.11.11р та 20.11.11 р ,складено 22.11.11р.

Суддя Кітаєва С.Б.