Рішення № 19895347, 14.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.11 Справа№ 5015/5277/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-німецько-польське підприємство «Хосен», с.Пасіки Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області

до відповідача : Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів.

про зобов»язання поновити постачання електроенергії.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Романюк В.О.

За участю представників сторін:

від позивача не з»явився

від відповідача - ОСОБА_1 представник ( довіреність №112-1517/2 від 26.04.2011 р)

Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-німецько-польське підприємство «Хосен», с.Пасіки Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області,до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів, про зобов»язання поновити постачання електроенергії.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить :

«1.Зобов»язати ПАТ «Львівобленерго»поновити енергопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю спільному українсько-німецько-польському підприємству «Хосен»;

2. Зобов»язати ПАТ «Львівобленерго»здійснити перерахунок за спожиту електроенергію товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-німецько-польським підприємством «Хосен»за період з 01.02.2011 року по 29.06.2011 року на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду».

Ухвалою від 13.09.2011 року господарський суд Львівської області прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, розгляд справи призначив в судовому засіданні на 19.10.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі. В судовому засіданні 19.10.11 року оголошувалась перерва до 03.11.2011 року, про що до відома сторін доведено в письмовій формі ( під розписку). За поданими представником позивача клопотаннями ( вх..№24540/11 та 24618/11) представнику позивача надавалась для ознайомлення та зняття копій з матеріалів, судова справа. З підстав, зазначених в ухвалі від 03.11.11 року розгляд справи відкладався на 11.11.2011 року. В судовому засіданні 11.11.11 року оголошувалась перерва до 14.11.11 р до 16 год.00 хв, про що до відома представників сторін доводилось під розписку.

В продовжене судове засідання 14.11.11 року явку повноважного представника забезпечив лише відповідач. З невідомих суду причин позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Зважаючи на строки вирішення даного спору, суд не вбачає можливості для відкладення розгляду справи з причин незабезпечення позивачем явки в засідання повноважного представника.

Представникам сторін в судових засіданнях суд роз»яснював права та обов»язки , згідно ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України. Заяви про відвід судді не надходили.

Судом встановлено.

Позивач у позовній заяві стверджує, що між ним і відповідачем укладено 26 серпня 2005 року договір на постачання електричної енергії №20011. Відповідач припинив постачання електричної енергії позивачу, пояснивши такі дії несплатою рахунків виставлених до оплати енергопостачальною організацією. Пояснює, що звертався до Пустомтитівського РЕМ ПАТ «Львівобленерго»щодо перевірки правильності роботи електролічильника шляхом проведення експертизи, оскільки виставлена в рахунку від 18.03.2011 року до оплати сума перевищувала майже в вісімдесят разів середньомісячне споживання електроенергії товариством за останні роки. 24.03.2011 року здійснив оплату за проведення зняття , встановлення та позачергової повірки лічильника типу АСЕ-5000№00097885. Однак відповідач , незважаючи на заяву позивача та попередню оплату за позачергову повірку лічильника, не вчиняв дій , передбачених ч.2 п.6.36 та п.6.38 ПКЕЕ і лише 18.05.2011 року , на вимогу Прокуратури Пустомтитівського району було здійснено зняття засобу обліку електроенергії та видано направлення на проведення експертизи у м.Львові. Згідно висновків експерта викладеного у протоколі №6738 від 21.07.2011 року - лічильник не придатний до використання. Стверджує, що вчасно не зміг привести розрахунковий облік в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів з вини відповідача, який своїми діями постійно порушував умови договору та ПКЕЕ; вважає, що порушень умов договору чи Правил користування електричною енергією з боку позивача не було, а тому підстав для нарахування за електроенергію згідно показів лічильника (непридатного для використання) та припинення постачання електроенергії СП ТзОВ «Хосен»відсутні.

З підстав, наведених зокрема у відзиві №112-6542 від 13.10.2011 року, відповідач позов заперечує.

Підтверджує, що 18.05.2011 року прилад обліку позивача №00097885 АСЕ-5000 згідно двостороннього акту №186341, що був підписаний представниками позивача та відповідача, був знятий, поміщений в опломбований пакет для проведення експертизи та переданий позивачу. В день зняття лічильника знято його покази. Покликається на п.3.1,3.6 Правил користування електричною енергією , згідно яких електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії забороняється.. Покликається на те, що згідно Правил користування електричною енергією терміни приведення обліку у відповідність до вимог цих Правил має не перевищувати 1 місяць ( абз.3 п.3.4 Правил); постачальник електричної енергії має право надавати обов»язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог цих Правил та нормативно-технічних документів. Оскільки 18.05.11 року лічильник електричної енергії позивача №00097885 АСЕ-5000 був знятий, то відповідно до Правил користування електричною енергією відповідач 18.05.11 р виставив позивачу вимогу №031382 щодо відновлення обліку електроенергії до 17.06.2011 року, яка була підписана та отримана споживачем. Оскільки станом на 20.06.11 р позивач не виконав вимогу відповідача щодо відновлення обліку електричної\ енергії, електроустановки позивача не були забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, відповідач разом з повідомленням про припинення електропостачання у зв»язку з заборгованістю за спожиту електричну енергію, направив також повідомлення про припинення електропостачання , у зв»язку із невиконанням вимоги №031382. Відповідач вказує на наявність двох підстав для відключення позивача від своєї електричної мережі : заборгованість за спожиту електричну енергію та невиконання вимоги відповідача щодо відновлення обліку електроенергії.

Щодо вимоги зобов»язати здійснити перерахунок за спожиту електричну енергію, то відповідач вважає заявлену вимогу: по-перше нечіткою ( альтернативною); по-друге : такою що не відповідає способам захисту права, передбачених , зокрема, Правилами користування електричною енергією, чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши представників сторін, створивши сторам та іншим особам, які брали участь у справі необхідні умови для з»ясування фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

26 серпня 2005 року між СП ТзОВ «Хосен»та ВАТ «Львівобленерго»було укладено договір на постачання електричної енергії №20011.

Обліку електричної енергії та порядку розрахунків між енергопостачальною організацією та споживачем присвячений розділ 7 договору.

18.05.2011 року прилад обліку позивача №00097885 АСЕ-5000 згідно двостороннього акту №186341, що був підписаний представниками позивача та відповідача, був знятий, поміщений в опломбований пакет для проведення експертизи та переданий позивачу. В день зщняття лічильника знято його покази.

Відповідно до п.п.3.1,3.6 Правил Правил користування електричною енергією електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії забороняється.

Згідно з абз.3 п.3.4 Правил користування електричною енергією термін приведення обліку у відповідність до вимог цих Правил має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4кВ).

Відповідно до абз.10 п.8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право надавати обов»язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог цих Правил та нормативно-технічних документів.

Оскільки 18.05.11 року лічильник електричної енергії позивача №00097885 АСЕ-5000 був знятий, то відповідно до Правил користування електричною енергією відповідач 18.05.11 р виставив позивачу вимогу №031382 щодо відновлення обліку електроенергії до 17.06.2011 року, яка була підписана та отримана споживачем. Станом на 20.06.11 р позивач не виконав вимогу відповідача щодо відновлення обліку електричної\ енергії, електроустановки позивача не були забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, відповідач направив позивачу повідомлення про припинення електропостачання , у тому числі, у зв»язку із невиконанням вимоги №031382.

Відповідно до абз.6 п.7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право припинити електропостачання споживачу у випадку невиконання обґрунтованих вимог постачальника електричної енергії щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2011 року було здійснено зняття засобу обліку електроенергії та видано направлення на проведення експертизи; припинено постачання електроенергії позивачу.

Позивач просить зобов»язати ПАТ «Львівобленерго»поновити енергопостачання товариству з обмеженою відповідальністю спільному українське-німецько-польському підприємству «Хосен».

На підставі статті 124 Конституції України , частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову щляхом подання письмової заяви.

Тобто, волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.

Позивач не звертався в порядку ст.22 ГПК України до суду із заявами про зміну предмета чи підстав позову. Заявлені вимоги не уточнював. Заяви з цих питань до суду не надходили.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної ( в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов»язані діяти литше на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією України та законами України. Частина четверта статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, зокрема, виключно як право, а не обов»язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої столрони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній із заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання чи ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Резолютивна частина рішення ні за яких умов не може викладатись альтернативно .

Виконання рішення господарського сауду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Рішення суду в примусовому порядку виконується згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження»( ч.1 ст.117 ГПК).

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі зазначається, зокрема , резолютивна частина рішення.

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов”язків сторін , приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання судових рішень.

Відповідно до п.3.6 Правил користування електричною енергією підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковим засобом (засобами) обліку електричної енергії забороняється.

Як встановлено , 21.05.2009 року позивачу встановлено багатофункціональний прилад обліку №00097885 типу АСЕ-50000 для обліку електроенергії . 18.05.2011 року прилад обліку споживача №00097885 типу АСЕ-50000 згідно двостороннього акту №186341, що був підписаний представниками позивача та відповідача, був знятий для проведення експертизи. За висновками експертизи - прилад обліку непридатний для подальшого використання.

Заявлена вимога про зобов»язання відповідача поновити енергопостачання позивачу не призводить до поновлення порушеного права, оскільки дана вимога є загальною, не встановлює конкретні дії, які необхідно вчинити відповідачу. Заявлена позовна вимога не може бути виконана також у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Щодо вимоги про зобов»язання відповідача здійснити перерахунок за спожиту електроенергію товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-німецько-польським підприємством «Хосен»за період з 01.02.2011 року по 29.06.2011 року на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Зі змісту заявленої вимоги вбачається, що така викладена нечітко, містить декілька альтернативних способів такого розрахунку, не встановлює конкретні дії, які необхідно вчинити відповідачу, не визначає, який саме перерахунок, на яку суму , які вихідні дані брати для перерахунку. Тобто, зазначена позовна вимога не конкретизує який саме перерахунок необхідно здійснити відповідачу та яким чином. Крім того, заявлена таким чином вимога не призведе до поновлення порушеного права, оскільки дана вимога є загальною. Заявлена позовна вимога не може бути виконана також у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб»єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або осполрюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому спосіб захисту обирається з урахуванням характеру правовідносин, що виникли між сторонами спору, у відповідності з приписами чинного законодавства ( ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, :

1)визнання права ;

2)визнання правочину недійсним;

3)припинення дії, яка порушує право;

4)відновлення становища, яке існувало до порушення;

5)примусове виконання обов»язку в натурі;

6)зміна правовідношення;

7)припинення правовідношення;

8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди , тощо.

на позивача.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам закону.

Таким чином, із врахуванням наведеного вище, матеріалів справи, суд дійшов висновку що у задоволенні заявлених позивачеми вимог слід відмовити повністю.

Оскільки позов не підлягає до задоволення , суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача №112-7164 від 09.11.2011 р про зупинення провадження у справі.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44,47,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити повністю.

2. Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання №112-7164 від 09.11.2011 р про зупинення провадження у справі.

В засіданні 14.11.11 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення складено , враховуючи вихідні дні 19.11.11 та 20.11.11 р, 21.11.11 р.

Суддя Кітаєва С.Б.