Рішення № 19895298, 26.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.11 Справа№ 5015/4978/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД", м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес", м.Великі Мости Львівська область

про стягнення 5 783,36 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 17.05.2011р.);

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес" про стягнення 5 783,36 грн., з яких 3 329,82 грн. основний борг, 196,46 грн. інфляційні нарахування, 59,40 грн. три проценти річних, 2197,68 грн. штраф.

Ухвалою суду від 31.08.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.09.2011р. Ухвалою суду від 28.09.2011р. розгляд справи відкладено на 26.10.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду від 31.08.2011р. та 28.09.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №80074 0013118 3 від 06.09.2011р. вручено 08.09.2011р. Про відкладення розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №80074 0013251 4 від 06.10.2011р. вручено 12.10.2011р.

Станом на 26.10.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача господарський суд, -

встановив:

05.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Верес" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів (далі по тексту договір), відповідно до якого продавець зобовязувався продати, а покупець купити пиломатеріали хвойні і мягколистяні (в подальшому товар).

Згідно п.2.2. договору покупець зобовязаний оплатити передоплату.

Відповідно до п.4. договору оплата вартості виробу відбувається за ціною домовленості шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач внаслідок проведеної ним звірки розрахунків з контрагентами виявив, що відповідач не поставив пиломатеріали на суму 3329,82 грн. У зв»язку з цим позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.12.2010р. за вих.. №173, яка була отримана останнім 24.12.2010р. але залишена без відповіді та задоволення.

Позивач на підставі п.3.2.2. договору нарахував відповідачу 2197,68 грн. штрафу.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути 196,49 грн. інфляційних втрат та 59,40 грн. 3% річних.

Загальна сума заборгованості за розрахунками позивача становить 5783,36 грн. з яких 3 329,82 грн. основний борг, 196,46 грн. інфляційні нарахування, 59,40 грн. три проценти річних та 2197,68 грн. штраф.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існували довготривалі відносини по купівлі-продажу пиломатеріалів на умовах передоплати.

Позивачем по первісних документах було проведено звірку і виявлено, що відповідач недопоставив йому пиломатеріали на суму 3329,82 грн.

Позивач надав суду останні накладні згідно яких ним було отримано пиломатеріали, а саме: № ПН-0000334 від 28.02.2008р. на суму 3268,26 грн; №ПН-0000479 від 17.03.2008р. на суму 2913,32 грн.; № ПН-0000664 від 10.04.2008р. на суму 3357,52 грн.; № ПН-0000958 від 20.05.2008р. на суму 3240,00 грн.; № ПН-0001209 від 21.06.2008р. на суму 3570,74 грн.; № ПН-0002413 від 25.11.2008р. на суму 3864,74 грн.; №ПН-0000461 від 15.04.2009р. на суму 2295,00 грн.

В підтвердження сплати передоплати на більшу суму ніж поставлено відповідачем, позивач надав виписки банку БВ-0000057 від 20.02.2008р. на суму 8030,09грн.; №БВ-0000108 від 01.04.2008р. на суму 15000,00 грн. та № БВ-0000136 від 23.04.2008р. на суму 3400,03 грн.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач надсилав відповідачу претензію від 14.12.2010р. за вих.№173 про повернення коштів в сумі 3329,82 грн., яка була отримана останнім 24.12.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням від 15.12.2010р., але відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, основний борг в сумі 3329,82 грн. правомірно підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та за своєю правовою природою є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Обов»язком відповідача по договору укладеному з позивачем, була поставка пиломатеріалів, але після отримання відповідачем претензії про повернення коштів у сумі недопоставленого товару, у останнього виникло грошове зобов»язання (обов»язок повернути кошти в сумі 3329,82 грн.), відтак суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував інфляційні втрати та 3% річних.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 196,46 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 59,40 грн. нарахованих за період з 02.11.2011р. по 10.08.2011р.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається із змісту ст.549 ГПК України пеня нараховується за порушення виконання лише грошового зобов»язання за кожний день прострочення.

В п.3.2.2. договору купівлі-продажу сторони передбачили, що за затримання передачі (відвантаження) виробу продавець сплачує штраф у розмірі 0,3% за кожний день прострочення.

З аналізу п.3.2.2. договору купівлі-продажу в сукупності із ст.549 ЦК України випливає, що за своєю правовою природою передбачений в п.3.2.2. договору купівлі-продажу штраф є пенею. Слід зазначити, що при нарахуванні штрафу позивач застосовував формулу нарахування пені. А оскільки пеня нараховується за порушення виконання грошового зобов»язання, а не строків затримки передачі чи відвантаження товару, відтак суд дійшов висновку, що позивач неправомірно ставить вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2197,68 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 625, 655, 663,693 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес»(вул.Старомостівська, 14, м.Великі Мости, Львівська область, 80074; р/р 2600213077 в ЛОР ВАТ «Райффайзенбанк АВАЛЬ», МФО 385316; код ЄДРПОУ 2399818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік ЛТД» (вул.Бузкова, 13, м.Львів, 79034; р/р 26007049870601 в ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 325774; код ЄДРПОУ 25555897) 3329,82 грн. основного боргу, 196,46 грн. інфляційних втрат, 59,40 грн. три проценти річних, держмито в сумі 63,23 грн. та 146,31 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 2197,68 грн. відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 31.10.2011р.