Рішення № 19895269, 16.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа№ 5015/6068/11

За позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ВІП БУД», м.Львів

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 5577,60 грн.неустойки.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Романюк В.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-представник (довіреність №3026 від 29.12.2010 р)

від відповідача: не з»явився.

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України, представнику позивача роз»яснено.Заяви про відвід судді не надходили до суду.

Суть спору: Позов заявлено Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП БУД», м.Львів,про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 5577,60 грн. неустойки.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.11.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі явка повноважних представників в судове засідання визнана судом обов»язковою. Зазначеною ухвалою суд , зокрема, зобов»язував відповідача подати письмовий відзив на позовну заяву , надати оригінали для огляду та належно засвідчені копії до справи документальних доказів в обґрунтування обставин у відзиві і в спростування заявлених позивачем вимог ; надати докази проведення розрахунку з позивачем за куплені нежитлові приміщення згідно договору №07/11 від 04.07.2011 року.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана позивачем 24.10.11 р, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

Ухвала про порушення провадження у справі, яка скеровувалась судом відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення що із зазначеної адреси відповідач вибув.

02.11.11 року, на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, представником позивача подано Довідку Серія АЄ №473604 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якою підтверджується включення ТзОВ «ВІП БУД»до ЄДРПОУ та місцезнаходження товариства за адресою: місто Львів, вул.Сихівська, будинок.16, тобто за адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку суд скеровував відповідачу ухвалу від 19.10.2011 року про порушення провадження у даній справі.

Відтак, відповідач належним чином повідомлявся про знаходження даної справи на розгляді в господарському суді, про судові засідання, дати, час і місце їх проведення. В даному випадку, повернення поштової кореспонденції ( ухвали по справі від 19.10.2011 року, яку суд скеровував відповідачу на адресу м.Львів, вул..Сихівська,16) назад до суду поштовим відділенням з підстав, що «організація вибула», - до уваги не приймається.

Окрім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Поштові відправлення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення цим судом певних процесуальних дій .

Із врахуванням наведеного підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи , судом з»ясовано.

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП БУД»уклали договір купівлі-продажу №07/1 від 04/07/2011 р нерухомого майна загальною площею 74,9 кв.м., яке розташоване за адресою м.Львів, вул.Кульпарківська,95, що є спільною власністю територіальних громад Львівської області і належить Львівській обласній раді на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно , виданого 22.06.2007 року.

Відповідно до пункту 2.1 договору товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП БУД»зобов»язалося сплатити позивачу 27888,00 грн за вищевказані нежитлові приміщення протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

04 липня 2011 року договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду ( як і на момент прийняття рішення у справі) відповідач не виконав умов п.2.1 договору і не сплатив позивачу вартість об»єкта купівлі-продажу.

Доказів зворотнього відповідач суду не подав.

З матеріалів справи вбачається, що претензією за №1288 від 01.09.11 року позивач повідомив відповідача ( відповідно до ст.188 ГК України) про розірвання договору купівлі-продажу та необхідність сплати неустойки в сумі 5577,60 грн.

За умовами договору (п.3.1) передача об»єкта здійснюється продавцем покупцю в трьохденний термін після сплати повної вартості придбаного об»єкта. Передача об»єкта продажу продавцем і прийняття об»єкта продажу покупцем підтверджується актом приймання-передачі, який підписується сторонами (п.3.2).

Відповідач не оплатив вартість об»єкта купівлі-продажу, не сплатив неустойку, не відреагував на претензію позивача.

Доказів зворотнього відповідач суду не подав.

З умов договору купівлі-продажу №07/11 від 04.07.2011 року (п.6.4) вбачається, що до покупця , який не виконав п.2.1 договору , застосовується санкція у вигляді розірвання укладеного договору купівлі-продажу №07/1 від 04.07.2011 р, повернення об»єкта продажу продавцю і сплати неустойки в розмірі 20% від ціни продажу об»єкта.

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки. Цивільні права та обов»язки виникають , зокрема , із договорів.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Аналогічна норма міститься і в ст.638 ЦК України.

Відповідно до ч.3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, статтею 173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) щодо відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов»язку.

Судом встановлено, що між сторонами мали місце зобов»язання по купівлі-продажу нерухомого майна, які виникли із договору №07/11 від 04.07.2011 року.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України). Із зазначеними статтями Цивільного кодексу України кореспондується також і ст.193 ГК України.

Відповідно до п.4.1 договору покупець зобов»язувався у встановлений цим договором строк сплатити повну вартість об»єкта продажу тощо.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема:

1)припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2)зміна умов зобов»язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Не оплативши вартість об»єкта купівлі-продажу у строки , визначені в п.2.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу за №07/11 від 04.07.2011 року, відповідач не виконав зобов»язань за договором.

Відповідно до п.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору , яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору чи його розірвання, заінтересована сторона може вимагати зміни або розірвання договору в судовому порядку за наявності достатніх підстав. До відсутності згоди однієї із сторін на внесення змін до договору чи його розірвання прирівнюється і неодержання відповіді на пропозицію змінити або розірвати договір.

Як вбачається з матеріалів справи претензія №1288 від 01.09.11 року залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач не заперечив заявлених позивачем вимог, ні в частині розірвання договору купівлі-продажу, ні в частині сплати неустойки в розмірі 20 відсотків, що склала 5577.60 грн., і не надав доказів, які б спростовували заявлені позивачем вимоги.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічна за змістом норма закріплена також і в ст.20 ГК України.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

У відповідності з п.4 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів належного виконання зобов”язань за договором і перерахування позивачу коштів, які становлять вартість об»єкту купівлі-продажу, не надав.

Оцінивши в порядку ст.43 ГПК України докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу заявлених ним вимог. Позов підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України . На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,22,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.Позов задоволити повністю.

2.Розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу №07/11 від 04.07.2011 року, що укладений між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (79008 м.Львів, вул.Винниченка,18; код ЄДРПОУ 25255072) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІП БУД»( м.Львів, вул.Сихівська.16; код ЄДРПОУ 23268314), нотаріально посвідченого 04.07.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №584.

3.Стягнути із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІП БУД»( м.Львів, вул.Сихівська.16; код ЄДРПОУ 23268314) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008 м.Львів, вул.Винниченка,18; код ЄДРПОУ 25255072), неустойку в розмірі 20% від ціни продажу об»єкта за договором №07/11 від 04.07.2011 року. А саме 5577,60 грн, а також судові витрати по справі : 187,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 16.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення складено 21.11.2011 року.

Суддя Кітаєва С.Б.