Рішення № 19895255, 09.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.11 Справа№ 5015/5156/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Техномашприлад», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс», смт.Славсько Сколівського району Львівської області

про стягнення 156618,39 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 20.09.2011р.);

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Техномашприлад»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс»про стягнення 156 618,39 грн., з яких 97 754,74 грн. сума основного боргу, 48 593,43 грн. інфляційні втрати та 10 270,22 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 12.09.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.10.2011р. Ухвалою суду від 05.10.2011р. розгляд справи відкладено на 26.10.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі. Ухвалою суду від 26.10.2011р. розгляд справи відкладено на 09.11.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання втретє не забезпечив, вимог ухвал суду від 12.09.2011р., 05.10.2011р. та 26.10.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.

Станом на 09.11.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

14.09.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс»(замовник) та Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Техномашприлад» (підрядник) було укладено договір підряду №3/14-09-06 (надалі договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник в межах договірної ціни, зобовязується власними і залученими силами виконати роботи: по монтажу котельні потужністю 880 квт, внутрішнього та зовнішнього газопостачання котельні готельного комплексу (надалі обєкт), розташованого за адресою: смт.Славсько, Львівської області, а замовник зобовязувався прийняти і оплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Згідно п.4.1. договору оплата вартості робіт здійснюється частинами: замовник перераховує підряднику аванс: для закупівлі матеріалів і обладнання в розмірі 100% їх вартості згідно представлених рахунків; для проведення робіт в розмірі 30% від їх вартості, що становить 316800,00 грн., в т.ч. ПДВ 52800,00 грн. у строк 7 днів з дня підписання договору.

Згідно п.4.2. договору остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює на підставі акту виконаних робіт (Ф2) та довідки (ФЗ) не пізніше 5 днів після підписання уповноваженими представниками обох сторін. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає під розписку уповноваженому представнику замовника для підписання. Уповноважений представник замовника протягом 3-х днів перевіряє відповідальність акту обємам реально виконаних робіт і підписує акт.

Позивач згідно умов договору підряду №3/14-09-06 виконав роботи на загальну суму 71 676,00 грн., про що сторонами було підписано акт виконаних робіт від 27.06.2007р.

Крім того, відповідачу згідно договору підряду № 3/14-09-06 від 14.09.2006р., поставлено матеріали на суму 26078,40 грн. за накладною №9 від 27.06.2007р.

Відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати по договору підряду №3/14-09-06 за виконані роботи та поставлені йому матеріали, відтак сума основного боргу становить 97 754,74 грн.

Відповідачу неодноразово надсилались та вручались претензії, залишені ним без відповіді та задоволення.

Позивач згідно ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 48 593,43 грн. інфляційних втрат та 10 270,22 грн. три проценти річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 156 618,39 грн., з яких 97 754,74 грн. сума основного боргу за виконані роботи, 48 593,43 грн. інфляційні втрати та 10 270,22 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Факт виконання позивачем своїх зобовязань по договору підряду №3/14-09-06 від 14.09.2006р. підтверджується актом виконаних робіт від 27.06.2007р. на суму 71 676,00 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи). Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача не було.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п.4.2. договору остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює на підставі акту виконаних робіт (Ф2) та довідки (ФЗ) не пізніше 5 днів після підписання уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати по договору підряду №3/14-09-06 за виконані роботи, відтак сума основного боргу за виконані роботи з монтажу котельні потужністю 880 квт, внутрішнього та зовнішнього газопостачання котельні готельного комплексу, розташованого за адресою: смт.Славсько, Львівської області складає 71 676,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу було передано матеріальні цінності згідно накладної №9 від 27.06.2007р. на суму 26078,40 грн., яка підписана та скріплена печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи).

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки між сторонами не було погоджено строку для оплати по поставлених відповідачу матеріалів, позивач звертався до відповідача із претензією вих. № 08/08 від 05.08.2009р. про оплату боргу за виконані роботи та поставлені матеріали на загальну суму 97 754,74 грн., яка була отримана 12.08.2009р. останнім нарочно, про що свідчить підпис на претензії.

Крім того, позивач повторно надсилав відповідачу претензії вих.№04-26-01 від 26.04.2010р. щодо оплати боргу по поставлених матеріалах в сумі 26078,80 грн. та вих. № 04-26-02 від 26.04.2010р щодо оплати боргу в сумі 71 676,00 грн. за виконані роботи. Факт надсилання претензій підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 01454028 від 28.04.2010р., отримано відповідачем 30.04.2010р.

Представником позивача подано акт звірки взаєморозрахунків по договору №3/14-09-06 від 14.09.2006р., згідно якого станом на 05.08.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2006р. по 31.07.2009р. становить 97 754,74 грн. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи).

21.06.2010р. між сторонами було укладено договір про збільшення терміну позовної давності щодо судового захисту прав та інтересів сторін, що випливають з договору підряду №3/14-09-06 від 14.09.2006р. Визначено, що термін позовної давності спливає після 14.09.2011р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу за виконані роботи по договору підряду №3/14-09-06 в сумі 97 754,74 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та за своєю правовою природою є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 48 593,43 грн. та три проценти річних на загальну суму 10 270,22 грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №42 від 01.09.2011р. 1 566,18 грн. держмита та №43 від 01.09.2011р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України повністю підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс»(82660, Львівська область, Сколівський район, смт.Славсько, вул.Устіяновича, 155А; р/р 2600457560 у ВАТ Селянський КБ «Дністер»м.Львова; МФО 325569; код ЄДРПОУ 33285708) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Техномашприлад»(76016, м.Львів, вул.Городоцька, 44; р/р 26001000003478 в ПАТ «Фольксбанк»м.Львова; МФО 325213; ЄДРПОУ 13819534) 97 754,74 грн. основного боргу, 48 593,43 грн. інфляційних втрат, 10 270,22 грн. три проценти річних, держмито в сумі 1 566,18 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 14.11.2011р.