Рішення № 19895227, 17.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.11 Справа№ 5015/5865/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Європейська нафтова компанія», м. Дніпропетровськ,

до відповідача Державного територіально-галузевого об»єднання (надалі ДТГО) «Львівська залізниця», м. Львів,

про стягнення 145812,86 грн.

За участю представників:

від позивача - Бразалук С.С. адвокат,

від відповідача Поліщак Р.В. представник.

Суть спору: ТзОВ «Європейська нафтова компанія», м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів, 129600 грн. заборгованості, 4210,22 грн. пені, 3373,1 грн. інфляційних, 1629,76 грн. трьох процентів річних, судових витрат у справі, у тому числі 7000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов Договору поставки № Л/НХ-101180/1110 від 31 грудня 2010 р., а також нормами ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 173,174, 193, 216, 217, 218, 265 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає наявність 129600 грн. заборгованості, зазначає, що 7000 грн. витрат на оплату послуг адвоката є надмірно високою, вказує на неправильне визначення позивачем періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов»язання та просить зменшити розмір пені на 50 %. У клопотанні від 27 жовтня 2011 р. за № НХ-4096 відповідач повторно просить зменшити розмір пені, а також просить розстрочити виконання рішення суду на три місяці з огляду на його тяжкий майновий стан.

У судовому засіданні, призначеному на 31.10.2011 р., оглошувалась перева до 17.11.2011 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 229 ГК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У разі порушення зобов”язання також настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі 31.12.2010 р. укладено Договір поставки № Л/НХ-101180/НЮ 95. На підставі цього договору по довіреності серії ЯОЗ № 236955/1623 від 31 грудня 2010 р. через ОСОБА_1 позивач поставив відповідачу приймальну котушку автоматичної локомотивної сигналізації КПТ 22124.00 вартістю 129600 грн. Вказане підтверджується видатковою накладною № ЄН-0000030 від 31.12.2010 р. За отриману продукцію відповідач у строки, встановлені п. 4.1. договору, не розрахувався. Станом на день розгляду спору судом у матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвали суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги в частині наявності його заборгованості перед позивачем в сумі 129600 грн., або свідчили про добровільну сплату боргу. За наведених обставин, 129600 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України лише 1597,81 грн. трьох процентів річних за період прострочення з 29.03.2011 р. по 25.08.2011 р. та 1537,18 грн. інфляційних за квітень-липень 2011 р. Решта позовних вимог в частині стягнення інфляційних та трьох процентів річних задоволенню не підлягають, оскільки відповідач порушив виконання грошового зобов»язання, починаючи з 29.03.2011 р. За таких обставин, інфляційні за березень 2011 р. стягненню не підлягають.

Позовні вимоги в частині стягнення 4210,22 грн. пені на підставі п. 7.5. договору підлягають задоволенню частково. Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення лише 4127,67 грн. пені, оскільки станом на 25.08.2011 р. відповідач прострочив виконання грошового зобов»язання протягом 150 днів, так як строки розрахунків за отриману продукцію ним порушено з 29.03.2011 р. Однак, суд вважає за доцільне з огляду на матеріальне становище відповідача та розмір збитків, заподіяних ним позивачу, зменшити розмір пені на підставі вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГК України до 2063,84 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за винятком позовних вимог щодо стягнення пені. Судові витрати з цієї позовної вимоги покладаються на відповідача, виходячи з суми пені 4127,67 грн. При цьому позивачем необґрунтовано включено в ціну позову 7000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Вказана сума відповідно до ст. 44 ГПК України входить до складу судових витрат і у ціну позову згідно з ст. 55 ГПК України не включається. Що стосується 7000 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката, то факт їх понесення позивачем підтверджується Договором про надання юридичної допомоги № 23-ГП-ТОВ від 23 серпня 2011 р., свідоцтвом № 1666 про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідченням № 1329 від 03.04.2007 р. адвоката Бразалук С.С., квитанцією до прибуткового касового ордера № 28/8 від 23 серпня 2011 р. З огляду на предмет доказування у справі, кількість засідань, проведених у справі, необхідність відряджень адвоката, а також враховуючи ту обставину, що спір у справі на є особливо складним та не потребує збирання значної кількості доказів, суд вважає за доцільне обмежити розмір суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката, до 5000 грн.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на три місяці задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не подано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Крім цього, з огляду на тяжке матеріальне становище судом уже задоволено клопотання відповідача та зменшено розмір пені, яка підлягала до стягнення.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47, 49, 82, 83 84, 116-117, 121 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»(79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська нафтова компанія» (49130, проспект Миру, буд. 6, кВ. 140, код ЄДРПОУ 34497533) 129600 грн. заборгованості, 1597,81 грн. трьох процентів річних, 1537,18 грн. інфляційних, 2063,84 грн. пені, 1368,63 грн. державного мита, 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 221,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

СуддяБортник О.Ю.