Рішення № 19895107, 17.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.11 Справа№ 5015/6319/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод», м.Львів

про стягнення 6126,62 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Свідрик Г.Р. - представник

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод», м.Львів про стягнення 6126,62 грн. за понаддоговірне споживання та судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.11.2011року.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та наполягає на його задоволенні.

Відповідачем явки представників в судове засідання не забезпечено, хоча його належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення № 7905205478939, відзиву на позовну заяву не надіслано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне:

08 серпня 2006 року ВАТ "Львівобленерго" (перейменоване у ПАТ «Львівобленерго») укладено договір № 90246 про постачання електричної енергії із ЗАТ "Львівський керамічний завод".

Відповідно до умов договору, енергопостачальна організація здійснює постачання електроенергії відповідачу, а відповідач - оплачує постачальнику електроенергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.1 Договору). Під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ)(п.2.1 Договору).

Постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами (п.4.1. ПКЕЕ). Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електроенергії оформлюються додатком до договору як договірні величини (п.4.2. ПКЕЕ). Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році подаються споживачами постачальнику електричної енергії у термін, обумовлений договором. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року (п.4.2 ПКЕЕ, п.5.1 Договору).

У зв'язку з ненаданням відповідачем відомостей до 15 листопада 2010 року щодо очікуваного споживання електроенергії в наступному році, відповідно до вимог законодавства та умов договору, такі величини були встановлені енергопостачальником.

19.11.2010 року листом №137-5251/2 було скеровано на адресу відповідача повідомлення про встановлення помісячно договірних величин споживання електроенергії.

Так, обсяг споживання електроенергії відповідача на липень 2011 року становив 3,6 тис. кВт/год., на серпень 2011 року - 4 тис. кВт/год.

Відповідно до Додатку № 9 до Договору покази засобів обліку фіксуються 27 числа кожного місяця та оформляються Актом про використану електроенергію.

Так, за липень 2011 р. відповідачем спожито 8416 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 4816 кВт/год. (8416 - 3600). За серпень 2011 р. відповідачем спожито 6516 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 2516 кВт/год. (6516 - 4000).

Таким чином, відповідачем порушено вимоги щодо дотримання обсягів споживання електричної енергії, за що наступає відповідальність за ЗУ "Про електроенергетику" (п.13 Постанови КМУ від 24.03.1999р. № 441 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 16.06.2005р. №473).

У відповідності до ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Зазначене вище знайшло своє відображення і у п.4.2.2. Договору.

Таким чином, за порушення умов договору ( п.п. 2.3.2. Договору) та вимог діючого законодавства, відповідачу була нарахована двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, яка на даний час не оплачена.

Однак станом на день подання позову до суду та на час розгляду справи по суті, заборгованості на суму 6126,62 грн. відповідачем не погашено.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та докази надані сторонами в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст.193 ГК України ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов’язання.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати слід покласти на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»(79052, м.Львів, вул.Сяйво, 12, код ЄДРПОУ 00293605) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м. Львів, вул.Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) 6126,62 грн. за понаддоговірне споживання, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 18.11.2011р.

Суддя Станько Л.Л.