Рішення № 19895020, 16.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа№ 5015/5507/11

Суддя Н. Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний проектний інститут” в особі філії „Львівський проектний інститут”, м. Львів

До відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України „Західвійськбуд”, м. Львів

Про стягнення 20 820,00 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Суходольська Л.В. – представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний проектний інститут” в особі філії „Львівський проектний інститут” до відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України „Західвійськбуд” про стягнення 20 820,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 20 820,00 грн. заборгованості з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 16.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

12.05.2011 року між Державним підприємством Міністерства оборони України „Центральний проектний інститут” в особі філії „Львівський проектний інститут” (Підрядник) та Державним підприємством Міністерства оборони України „Західвійськбуд” (Замовник) було укладено Договір № 17/11/Ф підряду на виконання проектних і вишукувальних робіт.

Відповідно до умов договору Підрядник зобов’язувався за дорученням Замовника в узгоджені строки розробити за завданням Замовника та передати останньому наступну проектну документацію: Внесення змін у проект Реконструкції казарми № 2 під житловий будинок на 52 квартири у м. Львові, вул. Мечнікова, в/м № 4, шифр 5/05, а Замовник зобов’язувався прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивач розробив та передав відповідачу 29.06.2011 р. проектно-кошторисну документацію, що підтверджується актом № 45 здачі-приймання проектно-кошторисної документації за договором № 17/11/Ф від 12.05.2011 р. (а.с.17).

Однак відповідач свої договірні зобов’язання виконав частково, оплативши позивачу тільки аванс в розмірі 50% від вартості виконаних робіт в сумі 20 820,00 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем складала 20 820,00 грн.

18.07.2011 року позивачем булла направлена претензія щодо оплати боргу, яка залишена відповідачем без задоволення.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 17/11/Ф від 12.05.2011 року Державне підприємство Міністерства оборони України „Центральний проектний інститут” в особі філії „Львівський проектний інститут” виконало проектні роботи по виготовленню проектної документації: Внесення змін у проект Реконструкції казарми № 2 під житловий будинок на 52 квартири у м. Львові, вул. Мечнікова, в/м № 4, шифр 5/05 загальною вартістю 41 640,00 грн. (п.2.1. Договору), яка була передана Державному підприємству Міністерства оборони України „Західвійськбуд” 29.06.2011 р., що підтверджується актом № 45 здачі-приймання проектно-кошторисної документації за договором № 17/11/Ф від 12.05.2011 р. (а.с.17).

За умовами ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Положеннями п.2.3. Договору № 17/11/Ф підряду на виконання проектних і вишукувальних робіт від 12.05.2011 року передбачено, що до початку робіт Замовник перераховує Підряднику аванс в розмірі 50% вартості робіт. Підрядник починає проектування після отримання авансу.

Відповідно до умов п.2.4. Договору - розрахунки за Договором здійснюються платіжним дорученням Замовника протягом трьох банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт (проектної документації).

Як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, оплативши позивачу на виконання п.2.3. Договору тільки аванс в розмірі 50% від вартості виконаних робіт в сумі 20 820,00 грн.

Відповідач в судові засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 20 820,00 грн. за виконані проектні роботи та підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 208,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, з урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст.ст.3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити .

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Західвійськбуд” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 224, код ЄДРПОУ 24308317) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний проектний інститут” в особі філії „Львівський проектний інститут” (79005, м. Львів, вул. Івана Франка, буд. 61, код ЄДРПОУ 37515252) –20 820,00 грн. - заборгованості, 208,20 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.11.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.