Рішення № 19894828, 08.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.11 Справа№ 5015/5539/11

за позовом: ТзОВ “Космонава Україна”, м.Київ

до відповідача-1: ТзОВ «Енергоконтракт-Центр”, м.Львів

до відповідача-2: ТзОВ „Торгівельний Дім „Вікові традиції”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 244045,42 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю.Шиманській

Представники:

Від позивача: Вершинін А.Г.

Від відповідача-2: Соболєва Т.А.

Суть спору:

Позов заявлено ТзОВ “Космонава Україна”, м. Київ до ТзОВ «Енергоконтракт-Центр”, м. Львів, ТзОВ „Торгівельний Дім „Вікові традиції”, м. Дніпропетровськ про стягнення 244045,42 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.10.2011 року.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 04.10.2011р., 17.10.2011р., 01.11.2011р., з причин, наведених у відповідних ухвалах.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з’явився, проте подав відзив на позов №03/10-01 від 03.10.2011р., яким проти позову заперечив. Справу просить розглядати за відсутності представника.

Представник відповідача-2 в судове засідання з"явився, подав відзив на позов, яким позов визнав частково, а саме визнав факт поставки товару по видаткових накладних №РН 10120107 від 01.12.2010р. та №РН 10110201 від 01.11.2010р. Поставку товару по накладній №РН 040802 від 08.04.2010р. заперечив, оскільки позивачем не представлено належних доказів, які б свідчили про здійснення господарської операції на суму 99144,00 грн.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

01.10.2010р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір постачання №1-1/10/2010, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору. Оригінал договору оглянуто в судовому засіданні.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу-2 товар, що підтверджується видатковими накладними №РН 10110201 від 02.11.2010р. та №РН 10120107 від 01.12.2010р. на загальну суму 352512,00 грн. (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2 укладеного договору, покупець зобов»язаний оплатити продукцію відповідно до порядку та в терміни, вказані у доданій до договору специфікації (рахунку-фактурі).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання щодо поставки товару по накладних №РН 10110201 від 02.11.2010р. та №РН 10120107 від 01.12.2010р. виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 133264,00 грн. Відповідач-2 дану обставину не заперечував, доказів зворотнього суду не надано.

Щодо поставки товару по накладній №РН 040802 від 08.04.2011р. на суму 99144,00 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ- це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Поняття первинні бухгалтерські документи, поширюється на видаткову накладну, в якій зафіксовано факт здійснення господарської операції і яка складена під час здійснення господарської операції.

Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін господарських правовідносин, підтверджується первинними документами.

Отже, оформлення видаткової накладної є факт того що відбулась поставка товарів матеріальних цінностей та отримання покупцем товару.

Оформлена належним чином відповідно до п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», видаткова накладна, затверджена підписами та печатками уповноваженими особами постачальника і покупця, є достовірним доказом, виникнення зобов'язання покупця перед постачальником здійснити розрахунок за отриманий товар по даній видатковій накладній.

Проте, при огляді поданої позивачем видаткової накладної № РН 040802 від 08.04.2011р. на суму 99144,00 грн., суд дійшов висновку про відсутність належних доказів, що підтверджують отримання відповідачем-2 товару, підпис та печатка відповідальної особи - відсутні. Ухвалою суду від 01.11.2011р. суд зобов»язував позивача подати належні докази поставки товару та його отримання відповідачем-2 за видатковою накладною №РН-040802 від 08.04.2011р. Цією ж ухвалою суд зобов”язав позивача представити оригінал видаткової накладної. Проте, позивач, витребуваних господарським судом доказів не представив, а відтак, суд дійшов висновку в цій частині позов залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

У відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Стаття 216 Господарського Кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 Господарського Кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п. 6.1 договору, у випадку порушення термінів оплати поставленого товару, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за весь час невиконання зобов»язань. Позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на суму 9750,31 грн., у відповідності до поданого розрахунку.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три процентів річних від простроченої суми. Позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 1887,11 грн., що підлягають стягненню.

01.06.2011р. року між ТзОВ «Космонава Україна»та ТзОВ «Енергоконтракт-Центр»був укладений договір поруки. Відповідно до цього договору відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання ТзОВ «Торгівельний Дім «Вікові традиції»свого зобов'язання на суму 1000,00 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем-2 свого обов'язку по оплаті за отриманий товар позивачем направлено відповідачу-1 вимогу №30/06-10 від 30.06.2011р. щодо виконання умов договор поруки. Проте, відповідач-1 своїх зобов'язань по договору поруки не виконав.

Посилання відповідача –1 на неотримання документів щодо порушення боржником основного зобов’язання спростовується матеріалами справи, зокрема, вимогою №30/06-10 від 30.06.2011р., яка містить інформацію про порушення основного зобов’язання та вимогу позивача виконати умови договору поруки від 01.06.2011 р. і перерахувати до 15.07.2011р. на його рахунок грошові кошти в сумі 1000 грн.

У відповідності до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушенні зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченоп порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача-2, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 553, 554, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 81, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр», м. Львів, вул. Зелена, 204 (код ЄДРПОУ 35286829) та товариства з обмеженою відповідальністі "Торгівельний Дім "Вікові традиції", м. Дніпропетровськ, просп. Газети «Правда»,50 (код ЄДРПОУ 36572896) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Космонава Україна», м. Київ, вул. Макарівська, буд. 1, (код ЄДРПОУ 37079233) 1000,00 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністі "Торгівельний Дім "Вікові традиції", м. Дніпропетровськ, просп. Газети «Правда»,50 (код ЄДРПОУ 36572896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Космонава Україна», м. Київ, вул. Макарівська, буд. 1, (код ЄДРПОУ 37079233) –132264,00 грн. основного боргу, пеню в розмірі 9750,31 грн., 3% річних –1887,11 грн, 1449,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті частині стягнення –позов залишити без розгляду.

5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 11.11.2011р.