Рішення № 19894729, 08.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.11 Справа№ 14/28

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.

при секретарі Яремчук С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави: уповноваженого органу Львівської міської ради, м.Львів, в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2», м.Львів

про: стягнення 41281,35 грн.

Представники :

від прокурора: Татарин Ю.Б. - пом.прокурора району

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність від 04.07.2011 р)

від відповідача: ОСОБА_2- представник (довіреність від 29.03.2010 р)

Права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, суд роз»яснив прокурору та представникам сторін. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору:

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа №14/25 за позовом Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави:уповноваженого органу Львівської міської ради, м.Львів, в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2», м.Львів, про стягнення 41281,35 грн. заборгованості за теплову енергію .

Заявлені вимоги прокурора грунтуються на тому, що між позивачем і відповідачем 20.10.2002 року був укладений договір №3251А про постачання теплової енергії в гарячій воді, на підставі якого у сторін виникли зобов»язання, зокрема у позивача : поставляти теплову енергію у гарячій воді до об»єктів відповідача на умовах , в об»ємах та за ціною визначеною в договорі. Відповідно, у відповідача прийняти теплову енергію в гарячій воді і провести з позивачем розрахунок в порядку та у строки , передбачені договором. В період з 01.05.2006 року по 31.12.2007 року позивач поставив, а відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді ( загальна вартість :90 885,77 грн), провів частковий розрахунок з позивачем ( в сумі 49604,42грн) за отриману теплову енергію. Станом на момент звернення прокурора з позовом до суду основний борг склав 41281,35 грн.

Вимог про стягнення пені за протермінування оплати (п.7.2.3 договору), про стягнення інфляційних втрат та 3% річних ( ч.2 ст.625 ЦК України) прокурор в даному позові не заявляв.

Провадження у справі порушено ухвалою від 09.02.2008 року та призначено розгляд справи на 22.02.2008 року. Вимоги до учасників процесу по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі. Зокрема відповідача суд зобов»язував подати платіжні документи в підтвердження проведення з позивачем розрахунку за отриману теплову енергію в гарячій воді у спірному періоді. Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах від 22.02.2008 року, від 20.03.2008 року, за клопотанням сторін строки вирішення спору продовжувались . Ухвалою від 08.04.2008 року суд зупиняв провадження у справі до вирішення господарським судом Львівської області справи №10/313А. З матеріалів справи вбачаються численні запити суду до прокуратури та сторін про надання інформації стосовно результатів розгляду справи № 10/313А. З підстав, наведених в ухвалі від 19.01.2011 року суд поновлював провадження у справі для з»ясування обставин, зокрема пов»язаних із вирішенням судової справи №10/313А та щодо з»ясування питання про наявність боргу за спірний період, можливість подальшого розгляду по суті спору у даній справі. Розгляд справи відкладався з підстав наведених в ухвалах від 09.02.2011 року та від 01.03.2011 року. Ухвалою від 09.03.2011 року провадження у справі було повторно зупинено.

На лист суду від 13.09.2011 року інформувати про результати розгляду справи №10/313А, прокуратура , сторони не відповіли. Ухвалою від 20.10.2011 року суд поновив провадження у справі та призначив справу до розгляду в засіданні на 27.10.2011 року В судове засідання 27.10.11 року жоден з учасників судового процесу явку повноважного представника не забезпечив, на звернення суду від 13.09.11 року не відреагував. Зважаючи на вказані обставини, ухвалою від 27.10.11 року суд відклав розгляд справи на 08.11.2011 року .

31.10.11 р від Прокуратури Сихівського району в канцелярії суду зареєстровано поступлення листа №53/2000 вих-11 від 26.09.2011 р , а 03.11.11 року аналогічний по змісту лист від 26.10.11 р №6к/2. У зазначених листах Прокуратура повідомила, що Галицьким районним судом м.Львова розглядається справа 10/313А за позовом Житлового кооперативу №140, м.Львів, до Виконавчого комітету Львівської міської Ради, третіх осіб: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ЛМКП «Львівтеплоенерго», ЛКП «Залізничнетеплоенерго»та інших про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення і з підігріву води»та що на даний час рішення по даній справі не прийнято.

В судове засідання 11.11.2011 року з»явився прокурор та повноважні представники сторін.

Прокурор просить розглянути спір по суті, зважити, що станом на даний час рішення виконавчого комітету про двоставковий тариф не скасовано, не визнано недійсним, є чинним. Окрім того, просить врахувати , що за спожиту теплову енергію у спірному періоді (з 01.05.2006 року по 31.12.2007 року) відповідач не здійснив жодного платежу.

Представник позивача подав лист від 08.11.11 р №25/1-1720, яким підтвердив наявність, станом на 04.11.2011 року, заборгованості в сумі 41281,35 грн за спожиту відповідачем теплову енергію в гарячій воді в період з з 01.05.2006 року по 31.12.2007 року. Представник позивача просить врахувати фінансовий стан підприємства, загрозу відключення ЛМКП «Львівтеплоенерго»від газопостачання, у зв»язку із заборгованістю споживачів теплової енергії перед ЛМКП «Львівтеплоенерго». Просить розглянути спір по суті.

Представник відповідача настоює на черговому зупиненні розгляду справи до вирішення справи №10/313А.

Заслухавши учасників судового процесу , виходячи із матеріалів справи, суд вбачає за можливе розглянути спір по суті. При цьому суд виходив з такого. Відповідач не заперечує факту укладення між ним і позивачем договору №3251А від 20.10.2002 року на постачання теплової енергії в гарячій воді; відповідач не заперечує отримання ним від позивача в період з 01.05.2006 року до 31.12.2007 р теплової енергії . Більше того, з наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідач проводив часткові платежі за спожиту теплову енергію. Відповідач не висловив заперечень щодо суми основного боргу за фактично спожиту ним теплову енергію в гарячій воді, нарахованої позивачем за спірний період і заявленої до стягнення Прокуратурою, окрім як проти вартості приєднаного теплового навантаження. Однак, доказів скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року «Про двоставковий тариф на теплову енергію , тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення і з підігріву води» суду не надано. Рішення чинне.

Те, що впродовж тривалого часу не розглянуто по суті спір у справі №10/313А за вимогою про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення і з підігріву води», не є причиною для відповідача для не проведення розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію у 2006-2007 роках. Слід зазначити і те, що рішення органу місцевого самоврядування , яке є чинне і не скасоване у судовому порядку, є обов»язковим до виконання.

Враховуючи перебування даної справи такий тривалий час в стадії зупинення, враховуючи не проведення відповідачем з позивачем розрахунку за спожиту теплову енергію у 2006-2007 роках, суд вбачає що такі дії відповідача реально порушують інтереси позивача, його права, впливають на фінансовий стан та стабільність і безперервність постачання теплової енергії як до юридичних осіб, так і до помешкань громадян міста, а відтак , - спір можливо розглянути по суті.

Прийняттям рішення у даній справі відповідач не позбавлений , у випадку визнання судом недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення і з підігріву води», на звернення до господарського суду у встановленому порядку з вимогою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

20.10.2002р. між сторонами у справі укладено Договір №3251А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач (енергопостачальна організація) взяв на себе зобов»язання постачати покупцю (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов»язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляція в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади. ( п.2.1). Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади (п.2.2).

Покупець має право на : вибір постачальника теплової енергії; отримання інформації щодо якості теплової енергії, тарифів , умов та режимів споживання ( п.3.1). Споживач зобов»язується ( п.3.2) додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку №1 до даного договору, не допускаючи їх перевищення. ( п.п.3.2.1) Виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни , передбачені даним договором ( п.п.3.2.2).

Відповідно до п.5.3 договору споживач , що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії. Дата зняття споживачем показів приладів обліку 25-те число поточного місяця.

Відповідно до п.6.1 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Розрахунковим періодом є календарний місяць ( п.6.2 договору).

Споживач ( п.6.3) до 25-го числа місяця , наступного за звітним сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії .

Відповідно до п.7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію,споживач несе відповідальність у формі пені в розмірі облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Договірних зобовязаннь щодо оплати спожитої у спірному періоді теплової енергії відповідач належно не виконав. За період з 01.05.2006 року по 31.12.2007р. у відповідача перед позивачем склалась заборгованість в розмірі 41281,35 грн.

За період з 1.1.2008 року і по даний час заборгованість не погашена. Жодного платежу ( в т.ч і за фактично спожиту теплову енергію) відповідач не здійснив.

Суд заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору №3251А від 20.10.2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді , на виконання умов якого відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. Договору передбачено обовязок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

У відповідності із п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до встановлених тарифів.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобовязань щодо оплати теплової енергії за спірний період відповідач належно не виконав. За період з 01.05.2006р. по 31.12.2007 р. у відповідача перед позивачем склалась заборгованість в розмірі 41281,35 грн, яка має місце на час розгляду спору по суті.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 7.2.3. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач несе відповідальність у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Вимоги про стягнення пені прокурор у даному позові не заявив, як і не заявив вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії суду не надав.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Заявлені прокурором вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат№2»(79056 м.Львів, вул.Поліська,10, код ЄДРПОУ 02772422) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79000, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Код ЄДРПОУ 05506460) 41281,35 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат№2»(79056 м.Львів, вул.Поліська,10, код ЄДРПОУ 02772422) в доход державного бюджету України 412,81 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.11.11 р.

Суддя Кітаєва С.Б.