Рішення № 19894621, 03.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.11 Справа№ 5015/4481/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Дністер”, м.Львів

до Приватного підприємства ,,Електрокабельпостач”, м.Львів

про стягнення в порядку регресу 6 248,80 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність №01/25-07/2011 від 05.07.2011р.);

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічним акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „Дністер” подано позов до Приватного підприємства ,,Електрокабельпостач” про стягнення в порядку регресу 6 248,80 грн., з яких 5 005,87 грн. сума виплаченого страхового відшкодування, 460,00 грн. вартість проведеного експертного дослідження, 569,54 грн. інфляційних втрат та 213,39 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 08.08.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 31.08.2011р. Ухвалою суду від 31.08.2011р. розгляд справи відкладено на 22.09.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі. Ухвалою суду від 22.09.2011р. розгляд справи відкладено на 03.10.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 08.08.2011р., 31.08.2011р. та 22.09.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79049 0265729 2 від 11.08.2011р. вручено 13.05.2011р. Про відкладення розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №79049 0271330 3 від 13.09.2011р. вручено 19.09.2011р.; № 79049 0271471 7 від 27.09.2011р. вручено 29.09.2011р.

Станом на 03.10.2011р. відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

04.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „Дністер” (надалі страховик) та Дидимусем Романом Петровичем (надалі страхувальник) було укладено договір №097-3202/004-08 про страхування наземного транспорту марки OPEL ASTRA OTGF69 (державний номерний знак НОМЕР_2, 2007 року випуску), цивільної відповідальності водія та пасажирів по ризиках КАСКО на суму 88 975,00 грн. з франшизою розміром 500,00 грн.

03.08.2008р. у м.Львові по вул. Тракт Глинянський сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КАМАЗ-5320 (державний номерний знак НОМЕР_1, власник ПП «Електрокабельпостач», яким керував водій ОСОБА_2) та автомобіля OPEL ASTRA OTGF 69 (державний номерний знак НОМЕР_2, власник ОСОБА_3), внаслідок чого було пошкоджено застрахований автомобіль OPEL ASTRA OTGF69 (державний номерний знак НОМЕР_2).

Вина водія ОСОБА_2 встановлена Сихівським районним судом м.Львова, про що прийнята постанова у справі №3-18991/08.

Згідно договору страхування наземного транспорту №097-3202/004-08 від 04.01.2008р. автомобіль марки OPEL ASTRA OTGF69 (державний номерний знак НОМЕР_2) застраховано у Відкритому акціонерному товаристві „Акціонерна страхова компанія „Дністер” від ризику, зокрема згідно п.4.2.1. дорожньо-транспортної пригоди.

06.11.2008р. для з'ясування завданих внаслідок ДТП пошкоджень застрахованого автомобіля ДП «Експерт Сервіс Авто»за замовлення АСК «Дністер»проведено огляд застрахованого автомобіля, за наслідками якого складено звіт №716/08 про оцінку автомобіля марки ОРЕL ASTRA OTGF69, д.н.з. НОМЕР_2, згідно якого вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 6079,62 грн. Вартість проведення оцінки застрахованого автомобіля в сумі 460,00 грн., оплачено страховиком згідно рахунку №687 від 19.11.2008р., що підтверджується платіжним дорученням №2815 від 02.12.2008р. Власника та водія автомобіля марки КАМАЗ 5320, д.н.з. НОМЕР_1, про час і місце проведення огляду застрахованого автомобіля повідомлено телеграмою. Представник ПП «Електрокабельпостач»був присутнім під час проведення огляду пошкодженого транспортного засобу та поставив підпис на протоколі огляду від 06.11.2008р.

На підставі заяви власника застрахованого автомобіля (ОСОБА_3) про виплату страхового відшкодування від 26.11.2008р., страховиком складено страховий акт №32-715-08-04/08 від 26.11.2008р. яким дорожньо-транспортну пригоду що трапилась із застрахованим автомобілем визнано страховим випадком та встановлено розмір страхового відшкодування сумі 5 005,87 грн.

Відновлювальний ремонт було проведено страхувальником на погодженій з АСК «Дністер»станції технічного обслуговування. Вартість відновлювального ремонту було оплачено страхувальником самостійно, відповідно до рахунку №44 від 06.11.2008р. ПП ОСОБА_4 на суму 6 017,01 грн. та товарного чеку ПП ОСОБА_4 від 11.11.2008р.

Згідно видаткового касового ордеру № 808 від 26.11.2008р. страхувальнику (ОСОБА_3) було виплачено 5 005,87 грн. страхового відшкодування.

01.03.2010р. в порядку досудового врегулювання спору ВАТ „Акціонерна страхова компанія „Дністер” звернулося до відповідача з претензійним листом вих. №162-03/2010 про сплату 5 465,87 грн. (5005,87 грн. страхового відшкодування та 460,00 грн. вартості проведеного експертного дослідження).

12.03.2011р. на претензію надано відповідь про відмову у виплаті завданої шкоди, у зв»язку з наявністю ряду розбіжностей у документах, які підтверджуються настання страхового випадку.

З метою приведення у відповідність до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „Дністер” було перейменовано у Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „Дністер”.

Таким чином ПАТ „Акціонерна страхова компанія „Дністер”, відшкодувавши збитки, завдані внаслідок ДТП, просить стягнути з відповідача в порядку регресу 5465,87 грн., з яких 5 005,87 грн. сума виплаченого страхового відшкодування та 460,00 грн. вартість проведеного експертного дослідження.

Позивач, керуючись ст.625 ЦК України, нарахував інфляційні та 3% річних, що згідно поданого ним уточненого розрахунку становлять 521,61 грн. інфляційних втрат та 195,43 грн. три проценти річних.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 6 182,91 грн., з яких 5 005,87 грн. сума виплаченого страхового відшкодування, 460,00 грн. вартість проведеного експертного дослідження, 521,61 грн. інфляційних втрат та 195,43 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За умовами ст.1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Факт настання 03.11.2008р. об 08:15 год. у м.Львові по вул.Тракт Глинянський дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля КАМАЗ-5320 (державний номерний знак НОМЕР_1, власник ПП «Електрокабельпостач», яким керував водій ОСОБА_2) та автомобіля OPEL ASTRA OTGF69 (державний номерний знак НОМЕР_2, власник ОСОБА_3), підтверджується довідкою ДАІ № 36/6698 від 21.11.2008р.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 27.11.2008р. у справі №3-18991/08 встановлено, що ДТП сталася внаслідок вчинення водієм ОСОБА_2. адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КпАП.

Згідно п. 22.1 ст.22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Обовязковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобовязаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти (п. 9.1. ст.9 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. 12.1 ст.12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів.

Згідно п.37.4. ст.37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За заявою страхувальника ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування від 26.11.2008р., відповідно до страхового акту №32-715-08-04/08 від 26.11.2008р. ВАТ „Акціонерна страхова компанія „Дністер” прийняла рішення про визнання страхового випадку та відшкодування згідно умов страхування 5 005,87 грн.

Факт виплати страхового відшкодування в сумі 5 005,87 грн. підтверджується видатковим касовим ордером №808 від 26.11.2008р.

На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.

Власником автомобіля автомобіля КАМАЗ-5320 (державний номерний знак НОМЕР_1 є ПП «Електрокабельпостач», під час вищезазначеного ДТП автомобілем КАМАЗ-5320 (державний номерний знак НОМЕР_1 керував водій ОСОБА_2, що перебував у трудових відносинах з ПП «Електрокабельпостач».

Таким чином, після виплати страхового відшкодування до ПАТ „Акціонерна страхова компанія „Дністер” перейшло право зворотної вимоги.

Згідно постанови пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобовязання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

01.03.2010р. в порядку досудового врегулювання спору ПАТ „Акціонерна страхова компанія „Дністер” звернулося до відповідача з претензійним листом вих. №162-03/2010 на суму 5 465,87 грн., в якому було викладено вимогу про сплату страхового відшкодування. Проте відповідач у відповіді від 12.03.2011р. відмовився виплачувати завдану шкоду.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 5005,87 грн. страхового відшкодування підлягає до задоволення.

Слід зазначити, що позовна вимога про стягнення з відповідача 460,00 грн. вартості проведеного експертного дослідження до задоволення не підлягає, оскільки витрати на проведення експертного дослідження не є страховим відшкодуванням, це є витрати страховика здійснені ним для визначення суми страхового відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов»язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату). Оскільки зобов»язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов»язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних так само, які інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов»язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов»язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов»язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов»язання. Така позиція викладена Верховним судом України в аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (лист від 19.07.2011р.).

Позивач, виплативши страхове відшкодування ОСОБА_3 отримав право регресної вимоги до відповідача на стягнення цієї суми, відтак, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно ставить позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи, що страхове відшкодування становить 5005,87 грн., а позивач при нарахуванні інфляційних втрат та 3% річних вважав, що сума страхового відшкодування становить 5465,87 грн., відтак судом здійснено перерахунок, згідно якого до стягнення підлягає 521,61 грн. інфляційних втрат та 195,43 грн. 3% річних за період з 13.03.2010р. по 31.06.2010р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 5 005,87 грн. основного боргу, 521,61 грн. інфляційних нарахувань, 195,43 грн. трьох процентів річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати сплачені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1, 9, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.16, 979, 993, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства ,,Електрокабельпостач” (79049, м.Львів, Сихівський район, вул.Трильовського, 5/31; код ЄДРПОУ 30337852) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Дністер” (79022, м.Львів, Залізничний район, вул.Городоцька, 174; р/р №2650701000663 в ЦФ ПАТ «Кредобанк»м.Львова; МФО 325365; код ЄДРПОУ 13800475) 5 005,87 грн. страхового відшкодування, 521,61 грн. інфляційних нарахувань, 195,43 грн. трьох процентів річних, 93,41 грн. державного мита та 216,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 10.10.2011р.