Рішення № 19894551, 08.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.11 Справа№ 5015/5719/11

за позовом: Дочірнє підприємство «Проектний інститут»«Львівський Промбудпроект»державного акціонерного товариства «Будівельна компанія»Укрбуд»

до відповідача : Великолюбінська селищна рада Городоцького району Львівської області

про стягнення заборгованості за виконані роботи

ціна позову : 322601,67грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача не зявився;

Суть спору:

Дочірнє підприємство «Проектний інститут»«Львівський Промбудпроект»державного акціонерного товариства «Будівельна компанія»Укрбуд» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Великолюбінська селищна рада Городоцького району Львівської області про стягнення заборгованості за виконані роботи.

Представником Позивача 14.10.2011 року подано заяву про уточнення розміру позовних вимог відповідно до якої ціна позову становить 322601,67грн. з яких розмір основного боргу 228504,00грн., 41816,23грн. пені, 1,5995,28грн. штрафу, 27626,14грн. інфляційних донарахувань, 8660,02грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/5719/11 від 03.10.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12год. 05хв. 18.10.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 18.10.2011 року.

Представнику Позивача оголошено права і обовязки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі і Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення представників про оголошення ухвал) зазначено, що права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Також, протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреності на право здійснення представництва, повідомлення про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України, копію довідки з ЄДРПОУ, копії витягів про включення Позивача та Відповідача про ЄДР, копію листа Відповідача, клопотання в якому Позивач просить про об»єднання в одне провадження господарських справ №№5015/5719/11; 5015/5720/11; 5015/5718/11 ( в клопотанні відмовлено з причин та підстав, зазначених в ухвалі від 18.10.2011р.), заява про уточнення розміру позовних вимог.

Представник Відповідача в жодне з судових засідань не зявився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, вимог ухвал суду не виконав, в тому числі щодо подання відзиву.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобовязувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 228504,00грн. основного боргу.

01.04.2011р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено договір №3876-1 на виконання проектних робіт (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе проектування клубу (центру мистецтв та дозвілля) в с.м.т. Великий Любінь Городоцького р.-ну Львівської обл.., надалі «Проектна продукція».

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 Договору, вартість проектних робіт згідно кошторису, який є невідємною частиною Договору, складає 273564грн.; оплата проводиться в безготівковій формі поетапно, за закінчену і передану проектну продукцію в обсягах згідно календарного плану, який є невідємною частиною Договору; остаточний розрахунок за етапи проводиться після одержання Замовником проектної продукції у відповідному обсязі в строк до 5-ти днів з дня підписання ним акту здачі-приймання робіт, або виникнення обставин згідно п.4.8 Договору.

Згідно п.9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до червня 2010р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобовязань.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

В матеріалах справи наявний кошторис №3876-1/1, - Додаток до Договору.

Згідно наявних в матеріалах справи накладних №12 та №16, Відповідачем за Договором отримано проектно-кошторисну документацію від Позивача.

Відповідно до акту №30 від 15.05.2010р. здачі-приймання проектних робіт за Договором, вартість прийнятих Замовником від Виконавця робіт складає 45060грн.; згідно акту №42 від 31.05.2010р. за Договором 63840грн.; згідно акту №51 від 29.06.2010р. 164664грн. Всього, відповідно до зазначених вище актів здачі-приймання проектних робіт, Відповідачем отримано за Договором від Позивача робіт на загальну суму 273564грн.

Позивачем скеровано Відповідачу вимогу про сплату боргу №01/238 від 31.08.2011р., підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.09.2011р. Проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази наявності відповіді на зазначену вимогу.

Згідно повідомлення відповідача №608 від 30.09.2011р., Відповідач позовні вимоги визнає та гарантує оплату по мірі поступлення коштів.

Згідно доводів заяви Позивача про уточнення позовних вимог, Відповідачем частково оплачено основний боргу ( в частині оплати 45060грн. за актом №30 від 15.05.2010р.), внаслідок чого розмір основного боргу становить 228504,00грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України); згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства..

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням їх результату замовникові.

В силу ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

При цьому, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п. 6 ст. 882 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, чи здійснення повної або часткової оплати такого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 228504,00грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 27626,14грн. інфляційних нарахувань та 8660,02грн. 3% річних.

До заяви про уточнення розміру позовних вимог Позиваче додано розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних.

Інфляційні нарахування та 3% річних розраховані відповідно до суми боргу 63840грн. (акт №42 від 31.05.2010р.) за період 06.06.2010р.-30.09.2011р., та 164664грн. (акт №51 від 29.06.2010р.) за період 05.07.2010р.-30.09.2011р.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, в тому числі наведене в мотивувальній частині рішення щодо стягнення основного боргу, положення Договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 27626,14грн. інфляційних нарахувань та 8660,02грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 41816,23грн. пені, 15995,28грн. штрафу.

В додатках до заяви про уточнення розміру позовних вимог Позивачем надано розрахунки штрафу та пені, які проведені виходячи з сум боргу 63840грн. (акт №42 від 31.05.2010р.) за період 06.06.2010р.-30.09.2011р., та 164664грн. (акт №51 від 29.06.2010р.) за період 05.07.2010р.-30.09.2011р. (при чому пеня, -- за період 183дні).

Відповідно до п.6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобовязань за даним Договором Сторонни несуть відповідальність згідно з чиним законодавством України та цим Договором.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АЄ №№473934-473935 станом на 27.10.2011р., та Статуту Позивача, Позивач є дочірнім підприємством державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», яке є єдиним засновником підприємства Позивача, і утворене відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 13.07.2004р. №897, та згідно якої, Держава є єдиним засновником та акціонером акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», та володіє 100% акцій.

З врахуванням наведеного, в тому числі п.1 Методики визначення питомої ваги державного сектору в економіці, затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Фонду Державного майна України від 04.11.2003р. №307/375/1963, Позивач є субєктом господарювання державного сектора економіки.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведення розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 41816,23грн. пені, 15995,28грн. штрафу підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

08.11.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.11.2011року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно задоволених позовних вимог з врахування розміру позовних вимог, заявлених станом на момент подання позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області (81555, Львівська обл., Городоцький р.-н, с.м.т. Великий Любінь, вул.Львівська, 74, ідентифікаційний код 04373057) на користь дочірнього підприємства «Проектний інститут»«Львівський Промбудпроект»державного акціонерного товариства «Будівельна компанія»Укрбуд»(79070, м.Львів, пр.-кт Червоної Калини, 35, ідентифікаційний код 33359271) 228504,00грн. боргу, 27626,14грн. інфляційних нарахувань, 8660,02грн. 3% річних, 41816,23грн. пені, 15995,28грн. штрафу, 3226,02грн. державного мита, 195,88грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.