Рішення № 19894374, 08.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11                                                                                 Справа № 4/238/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства “Фінансова компанія “Укрнафтогаз” м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства “Луганська автобаза”, м. Луганськ

про стягнення 4200 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по щомісячній абонентній платі в розмірі 4200 грн. 00 коп., згідно договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів №210-Р від 18.09.2001.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялись за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 18.09.2001 між Відкритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «Укрнафтогаз»(далі- Реєстратор, позивач) та ДВАТ «Луганська автобаза» ДП ДХП «Луганськвуглепереробка» (далі- Емітент, відповідач) укладено договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 210-Р (далі - Договір).

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»із змінами та доповненнями, змінено тип акціонерного Товариства з відкритого на приватне, та відповідно найменування з Відкритого акціонерного товариства «Фінансова компанія Укрнафтогаз»на Приватне акціонерне товариство “Фінансова компанія “Укрнафтогаз”. Відповідно до вказаного Закону, зміна типу товариства не є його перетворенням, зміна типу дійсна з 01 березня 2011 року.

Відповідно до умов Договору Реєстратор - ПрАТ “Фінансова компанія “Укрнафтогаз” (позивач) здійснює ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Луганська автобаза»(відповідач).

На виконання вимог чинного законодавства система реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Луганська автобаза»була передана на обслуговування до ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» від ДВАТ «Луганська автобаза»- ДП ДХП «Луганськвуглепереробка (Код ЄДРПОУ 05512288), про що було складено відповідний акт прийому-передачі документів, необхідних для оформлення реєстру власників іменних цінних паперів від 18.09.2001.

Враховуючи вимоги Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та п. 8.1. Договору, Договір набув чинності та, відповідно, позивач розпочав здійснювати ведення системи реєстру відповідача з 18.09.2001, тобто з моменту підписання акту приймання-передачі документів, необхідних для оформлення реєстру власників іменних цінних паперів від 18.09.2001 та Договору.

Порядок розрахунків між сторонами регулюється розділом IV Договору, яким визначено, що Емітент оплачує послуги Реєстратора щомісяця та підписує акт виконаних робіт, а обсяг послуг у грошовому обчисленні визначається в протоколі домовленості про договірну ціну, відповідно до якого щомісячна абонентна плата становить 75,00 грн. без ПДВ. Оплата проводиться авансовим платежем за один місяць вперед, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Реєстратора не пізніше п’яти банківських днів після першого дня поточного місяця.

Реєстратор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідні послуги відповідачу за період з березня 2007 року по жовтень 2011 року, крім того надіслав рахунки та акти прийому - передачі виконаних робіт, що підтверджується відповідними списками на відправлення рекомендованих листів та квитанціями.

Позивач у позовній заяві зазначив, що в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач не провів оплату за надані послуги за період з березня 2007 року по жовтень 2011 року, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 4200,00 грн. без ПДВ.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 2006/31 від 20.06.2011 та до претензії були додані повторно рахунки та акти виконаних робіт за період з березня 2007 року по червень 2011 року, але відповідач відзив на позовну заяву не надав, оплату за надані послуги не провів.

Позивач вказує на те, що ним 14.10.2011 надіслано відповідачу повідомлення про розірвання договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 210-Р від 18.09.2001, в якому зазначив, що у зв'язку із значною заборгованістю, відповідно до п. 8.3 Договору, повідомляє про одностороннє дострокове розірвання Договору з 30 листопада 2011 року, та встановлює дату закриття реєстру 30.11.2011.

Відповідач не виконав умови Договору щодо оплати за надані послуги, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по щомісячній абонентній платі в розмірі 4200 грн. 00 коп., згідно договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів№210-Р від 18.09.2001. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів №210-Р від 18.09.2001 та положення ст.ст.267,509,525,610,629 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений.

Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання відповідачем умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів №210-Р від 18.09.2001 щодо сплати за надані послуги підтверджений матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, 18.09.2001 між Відкритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «Укрнафтогаз»(далі- Реєстратор, позивач) та ДВАТ «Луганська автобаза» ДП ДХП «Луганськвуглепереробка»(далі- Емітент, відповідач) укладено договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 210-Р (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Реєстратор - ПрАТ “Фінансова компанія “Укрнафтогаз” (позивач) здійснює ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Луганська автобаза»(відповідач).

На виконання вимог чинного законодавства система реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Луганська автобаза»була передана на обслуговування до ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» від ДВАТ «Луганська автобаза»- ДП ДХП «Луганськвуглепереробка (Код ЄДРПОУ 05512288), про що було складено відповідний акт прийому-передачі документів, необхідних для формування реєстру власників іменних цінних паперів від 18.09.2001(а.с.22,том1).

Враховуючи вимоги Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та п. 8.1. Договору, Договір набув чинності та, відповідно, позивач розпочав здійснювати ведення системи реєстру відповідача з 18.09.2001, тобто з моменту підписання акту приймання-передавання від 18.09.2001 та Договору.

Пунктом 2.27 Договору передбачено, що Емітент зобов'язаний своєчасно сплачувати послуги Реєстратора в порядку, який встановлений в розділі IV цього Договору.

Порядок розрахунків між сторонами регулюється розділом IV Договору, яким визначено, що Емітент оплачує послуги Реєстратора щомісяця та підписує акт виконаних робіт, а обсяг послуг у грошовому обчисленні визначається в протоколі домовленості про договірну ціну, відповідно до якого щомісячна абонентна плата становить 75,00 грн. без ПДВ. Оплата проводиться авансовим платежем за один місяць вперед, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Реєстратора не пізніше п’яти банківських днів після першого дня поточного місяця.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідні послуги відповідачу за період з березня 2007 року по жовтень 2011 року, крім того надіслав рахунки та акти прийому - передачі виконаних робіт, що підтверджується відповідними списками на відправлення рекомендованих листів та квитанціями.

Але, відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань не провів оплату за надані послуги за період з березня 2007 року по жовтень 2011 року, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 4200,00 грн. без ПДВ.

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, була направлена претензія № 2006/31 від 20.06.2011 та до претензії були додані повторно рахунки та акти виконаних робіт за період з березня 2007 року по червень 2011 року, але відповідач відзив на позовну заяву не надав, оплату за надані послуги не провів (а.с.135,том 1).

Як вбачається, позивачем надіслано 14.10.2011 відповідачу повідомлення про розірвання договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 210-Р від 18.09.2001, в якому зазначив, що у зв'язку із значною заборгованістю, відповідно до п. 8.3 Договору, повідомляє про одностороннє дострокове розірвання Договору з 30 листопада 2011 року, та встановлює дату закриття реєстру 30.11.2011(а.с.136-137, том 1).

На підставі викладеного, суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по щомісячній абонентній платі в розмірі 4200 грн. 00 коп., згідно договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів №210-Р від 18.09.2001, такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорені та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

У судовому засіданні 08.12.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Луганська автобаза”, смт. Ювілейне, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 05512288 на користь Приватного акціонерного товариства “Фінансова компанія “Укрнафтогаз”, вул. Празька, 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 24101605, заборгованість по щомісячній абонентній платі в розмірі 4200 грн. 00 коп., витрати по державному миту у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено і підписано –13.12.2011.

Суддя           Г.М. Старкова