Рішення № 19894252, 06.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа № 5/141/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз”, м. Одеса

до Підприємства “Сприяння плюс” громадської організації “Сприяння розвитку підприємства, малого та середнього бізнесу, захист платників податків “Сприяння”,

м. Луганськ

про стягнення 625370,05 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором № 008-ЛГ-С-Ф-052 від 18.08.2010 в сумі 470556 грн. 59 коп., неустойки в сумі 47205 грн. 51 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 110274 грн. 50 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 5950 грн. 71 коп.

18.10.2011 позивачем подана заява про зменшення позовних вимог від 13.10.2011 №0549/11, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 470556 грн. 59 коп., неустойку в сумі 7205 грн. 51 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 110274 грн. 50 коп. та інфляційні нарахування в сумі 5950 грн. 71 коп.

Дана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

22.11.2011 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог від 28.10.2011 №0565/11, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 470556 грн. 59 коп., неустойку в сумі 12614 грн. 46 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 129389 грн. 20 коп. та інфляційні нарахування в сумі 12809 грн. 80 коп.

Подана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Ухвалою суду від 24.11.2011 на підставі клопотання позивача в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України був продовжений строк розгляду даного спору на 15 днів до 13.12.2011р. та призначено розгляд справи на 06.12.2011.

Позивач в судове засідання 06.12.2011 не прибув, проте подав заяву від 01.12.2011, в якій просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідач у справі в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, яка визначена в направленій суду довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11397510 від 12.10.2011, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні 24.11.2011 оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

18 серпня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія «Ленд – ліз»(далі - лізингодавець) та підприємством “Сприяння плюс” громадської організації “Сприяння розвитку підприємства, малого та середнього бізнесу, захист платників податків “Сприяння” укладено договір фінансового лізингу № 008-ЛГ-С-Ф-052 , за умовами п. 1.1 якого лізингодавець згідно заявки лізингоотримувача на отримання майна в лізинг № 008-ЛГ-С-Ф-052 від 18.08.2010 (додаток №1) придбає у третьої особи та передає у фінансовий лізинг лізингоотримувачу майно, зазначене у специфікації майна, що надається у лізинг (додаток №2), а лізингоотримувач сплачує за це лізингові платежі, на умовах даного договору.

В додатку №2 до договору від 18.08.2010 (специфікація) сторони визначили найменування предмету лізингу і його технічні характеристики, а саме: гусеничний екскаватор JS330LC, 2010 року випуску, номер двигуна 6НК1-541886, ідентифікаційний номер JCBJS33DV01474050 загальною вартістю 1760000 грн. 00 коп.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

На виконання умов договору позивач придбав та передав, а відповідач прийняв в лізинг з 30.08.2010р. гусеничний екскаватор JS330LC, номер двигуна 6НК1-541886, 2010 року випуску, ідентифікаційний номер JCBJS33DV01474050, вартістю 1 760 000 грн.00 коп., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі предмета лізингу від 30.08.2010, який підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Пунктом 7.2.3 договору фінансового лізингу визначено, що лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов’язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі.

За умовами п. 4.3, п. 4.4 договору розмір, строки, порядок сплати лізингоотримувачем основних лізингових платежів встановлюються графіком лізингових платежів (додаток № 4) і можуть бути змінені згідно умов договору або за згодою сторін. Всі лізингові платежі вказані в гривні на день підписання договору.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 та ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, сплата яких встановлюється в порядку, встановленому договором.

На підставі викладеного сторони у графіку в редакції від 03.01.2011, який є додатком №4 до договору і підписаний обома сторонами без заперечень визначили порядок оплати лізингових платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно узгодженого сторонами у справі графіку здійснення лізингових платежів відповідачем на користь позивача були перераховані грошові кошти у розмірі 990280 грн. 00 коп., але допускаючи порушення строків оплати.

Починаючи з 02.09.2010 відповідачем лізингові платежі за договором взагалі не вносилися, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по лізинговим платежам за період з лютого по серпень 2011 року в сумі 470 556 грн. 59 коп., яка підтверджена актом звірки взаєморозрахунків складеним сторонами станом на 14.10.2011.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем зобов’язань за укладеним з позивачем договором лізингу підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем у справі, вимога позивача про стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 470 556 грн. 59 коп. підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Сторони в пункті 15.3 договору визначили, що за несвоєчасне внесення лізингових платежів, додаткових лізингових платежів, відшкодування витрат лізингодавця, які лізингодавець поніс в межах виконання договору і які підлягають відшкодуванню лізингоодержувачем, лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ, діючої в період прострочення за кожний день прострочки, з дня наступного за днем сплати поточного лізингового платежу, вказаного в додатку №4 або в рахунку на оплату додаткового лізингового платежу, по день оплати включно.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 15.3 договору нараховано за період з 19.09.2010 по 28.10.2011, згідно наданого до заяви від 28.10.2001 №0565/11 розрахунку та заявлено до стягнення пеню у розмірі 12614 грн. 46 коп., яка нарахована з урахуванням часткових оплат.

Окрім того, оскільки у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 12809 грн. 80 коп., які згідно наданого розрахунку нараховані за період з жовтня 2010 по жовтень 2011.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, то вони підлягають задоволенню частково в сумі 12790 грн. 78 коп., згідно нижче наведеного розрахунку, оскільки позивачем під час розрахунку цих втрат були допущені арифметичні помилки та не вірно визначено індекс інфляції за липень - серпень 2011 року.

Сума боргу та період виникнення

період інфляційних нарахувань

Індекс інфляції

Розрахунок

Сума інфляційних

179084,89 грн. вересень 2010

жовтень 2010

100,5

179084,89*100,5:100= 179980,31445-179084,89

895,42

25084,89 грн. вересень 2010

листопад 2010

100,3

25084,89*100,3:100=25160,14467-25084,89

75,25

174237,33 грн. жовтень 2010

листопад 2010

100,3

174237,33*100,3:100=174760,04199-174237,33

522,71

104322,22 грн. жовтень 2010

грудень 2010 –січень 2011

101,808

104322,22*101,808:100=106208,3657376-104322,22

1886,15

81414,54 грн. листопад 2010

грудень 2010 –січень 2011

101,808

81414,54 *101,808:100=82886,5148832-81414,54

1471,97

35736,77 грн. листопад 2010

лютий –квітень 2011

103,6426638

35736,77 * *103,6426638:100=37038,54038408-35736,77

1301,77

79183,17 грн. грудень 2010

січень-квітень 2011

104,67909044

79183,17 *104,67909044:100=82888,22213756-79183,17

3705,05

74919,14 грн. січень 2011

лютий-травень 2011

104,47180511

74919,14 *104,47180511:100=78269,37793089-74919,14

3350,24

49839,09 грн. січень 2011

червень-липень 2011

99,0948

49839,09 *99,0948:100=49387,94655732-49839,09

-451,14

72959,41 грн. лютий 2011

березень-серпень 2011

102,1922912

72959,41 *102,1922912:100=74558,892725-72959,41

1599,48

72798,49 грн. лютий 2011

вересень-жовтень 2011

100,1

72798,49*100,1:100=72871,28849-72798,49

72,80

71020,32 грн. березень 2011

квітень –жовтень 2011

100,88213362

71020,32 *100,88213362:100=71646,81411975-71020,32

626,49

69101,88 грн. квітень 2011

травень-жовтень 2011

99,58749617

69101,88 *99,58749617:100=68816,8320984-69101,88

-285,05

67204,07 грн. травень 2011

червень-жовтень 2011

98,79711922

67204,07 *98,79711922:100=66395,68515859-67204,07

-808,38

65326,92 грн. червень 2011

липень-жовтень 2011

98,4035052

65326,92 *98,4035052:100=64283,9791192-65326,92

-1042,94

63470,40 грн. липень 2011

серпень-жовтень 2011

99,6996

63470,40 *99,6996:100=63279,7349184-63470,40

-190,67

61634,53 грн. Серпень 2011

вересень-жовтень 2011

100,1

61634,53 *100,1:100 = 61696,16453-61634,53

61,63

Крім цього, позивач просить стягнути 129389 грн. 20 коп. проценти за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторони в п. 15.2 договору визначили, що у разі, якщо у лізингоодержувача виникне обов’язок по сплаті на користь лізингодавця будь-якого платежу, в тому числі (але не виключно) лізингових платежів, додаткових лізингових платежів, відшкодування витрат лізингодавця, які лізингодавець поніс в межах виконання договору і які підлягають відшкодуванню лізингоодержувачем, але лізингоодержувач порушив строки оплати такого платежу, то лізингоодержувач сплачує лізингодавцю проценти за користування чужими грошовими коштами, в розмірі 35 відсотків річних від суми заборгованості за весь час прострочки сплати заборгованості. При цьому, сторони зробили застереження, що даний процент за користування чужими грошовими коштами не є неустойкою.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, враховуючи, що сторони визначили умовами договору розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення процентів в сумі 129389,20 грн., розрахунок яких здійснений позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів повного виконання зобов’язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у справі розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем, згідно платіжних доручень №10332 від 16.09.2011 та №10706 від 28.10.2011 було сплачено державне мито у сумі 7836 грн. 69 коп., тоді як необхідно було сплатити за даною вимогою державне мито у сумі 6653 грн. 70 коп.

За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 1182 грн. 99 коп. підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства “Сприяння плюс” громадської організації “Сприяння розвитку підприємства, малого та середнього бізнесу, захист платників податків “Сприяння”, м. Луганськ, вул. Ліньова, буд. 85, ідентифікаційний код 32326455 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз”, м. Одеса, вул. Катерининська, б.25 оф.15, ідентифікаційний код 31502612 заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 470556 грн. 59 коп., пеню в сумі 12614 грн. 46 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 129389 грн. 20 коп. та інфляційні втрати в розмірі 12790 грн. 78 коп., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 6253 грн. 51коп. та 221 грн. 81 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз”, м. Одеса, вул. Катерининська, б.25 оф.15, ідентифікаційний код 31502612 з Державного бюджету України 1182 грн. 99 коп. зайво сплаченого державного мита.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 09.12.2011

Суддя Т.В.Васильченко