Рішення № 19894105, 06.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа № 26/212/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства „Трест Сєвєродонецькхімбуд”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 120215 грн. 28 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача заступник начальника юридичного відділу ОСОБА_1, довіреність №12-01-153/1414 від 21.09.2011;

від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №154 від 23.04.2002 в сумі 68385 грн. 47 коп., пені в сумі 47671 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань в сумі 2404 грн. 01 коп., 3 % річних в сумі 1754 грн. 45 коп.

Заявою №12-03-232 від 05.11.2011 позивач відмовився від вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 47671 грн. 35 коп., в іншій частині вимоги позову підтримав.

Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України приймається судом до розгляду.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” (позивач, енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством „Трест Сєвєродонецькхімбуд” (відповідач, споживач) 23.04.2002 був укладений договір з додатками на постачання теплової енергії в гарячій воді №154, за умовами якого енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно з умовами та режимами теплоспоживання на межі балансової належності тепломереж енергопостачальної організації та споживача, а споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору).

Відповідно до п.2.1 теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року.

Згідно до п.4.2.2 договору споживач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В п.5.1 договору сторони домовились, що облік споживання теплової енергії проводиться за прилади обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способом.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за платіжними дорученнями, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 7.2.3 договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

На виконання вказаних умов договору за опалювальний період з січня 2010 року по березень 2010 року та з грудня 2010 року по березень 2011 року позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на суму 68385 грн. 47 коп. та предявив відповідачу на оплату відповідні рахунки (а.с.17-24), які отримані відповідачем.

Відповідач взяті на себе зобовязання по оплаті наданих послуг не виконав, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 68385 грн. 47 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 47671 грн. 35 коп., 3% річних у сумі 1754 грн. 45 коп. та інфляційні нарахування в сумі 2404 грн. 01 коп., і за стягнення яких останній звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензії позивача (а.с.25, 26, 27, 29) залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не оспорено заборгованість за договором №154 від 23.04.2002 в сумі 68385 грн. 47 коп. і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При розгляді справи позивач заявою №12-03-232 від 05.11.2011 відмовився від вимоги про стягнення пені за період з 19.01.2011 по 29.09.2011 в сумі 47671 грн. 35 коп. і суд, враховуючи приписи ст.ст.22, 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає вказану відмову, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позивачем правомірно нараховані 3% річних за період з 16.02.2010 по 29.09.2011 в сумі 1754 грн. 45 коп. та сума інфляційних нарахувань за період з березня 2010 року по серпень 2011 року в розмірі 2404 грн. 01 коп.

З вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 06.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” до Відкритого акціонерного товариства „Трест Сєвєродонецькхімбуд” задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Трест Сєвєродонецькхімбуд”, проспект Радянський, б.21, м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 01240798 на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 00131050 заборгованість за договором №154 від 23.04.2002 в сумі 68385 грн. 47 коп., інфляційні нарахування в сумі 2404 грн. 01 коп., 3% річних в сумі 1754 грн. 45 коп., державне мито у сумі 725 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 142 грн. 41 коп., видати наказ позивачу.

3.Провадження у справі в частині стягнення 47671 грн. 35 коп. припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 09.12.2011.

Суддя С.С. Єжова