Рішення № 19893967, 05.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.11 Справа № 15/200/2011

За позовом

Приватного акціонерного товариства «ЕЛАН», м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 36 069 грн. 71 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за договором від 16.02.2008 № 103 заборгованості по оплаті за поставлений товар в сумі 25 560 грн. 00 коп., інфляційних втрат в сумі 8 230 грн. 32 коп., 3% річних в сумі 2 279 грн. 39 коп.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. При цьому, до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов’язковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Явка сторін судом не визнавалася обов’язковою.

При цьому, до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 21.11.2011 № 02/6557, за яким він проти позову заперечує, посилаючись на те, що строк виконання грошового зобов’язання на день подачі позову до суду не настав.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів»(у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»був перейменований на Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів»), як покупцем, та Закритим акціонерним товариством «ЕЛАН»(у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»був перейменований на Приватне акціонерне товариство «ЕЛАН»), як продавцем, 16.01.2008 укладено договір № 103 (далі - Договір).

Згідно предмету даного договору продавець (позивач у справі) продає, а покупець (відповідач у справі) купує продукцію, номенклатура, кількість, ціна та строки постачання якої визначаються в додатках, що є невід’ємною частиною договору.

Постачальник виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме, покупцю було відпущено товар на суму 25 560 грн. 00 коп., що підтверджується накладною від 27.10.2008 № 027. Зокрема, в накладній зазначено, що вказана поставка здійснюється на підставі договору від 16.01.2008 № 103.

Отримання товару за вказаною накладною на підставі договору не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата проводиться за фактично поставлену продукцію протягом 10 банківських днів після отримання продукції в національній валюті України по цінам даного договору шляхом перерахування грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок продавця. За взаємною згодою сторін допускається вексельна форма розрахунків.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань по договору за ним утворився борг.

У зв’язку з наявністю боргу позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна правова позиція викладена ст. 265 Господарського кодексу України.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правилами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В частині другій даної статті зазначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов’язань в повному обсязі, на підставі яких заявлено позовні вимоги, не надано.

Посилання відповідача на те, що передумовою виникнення заборгованості покупця за отриману продукцію є сукупність двох обставин: п.5.1 договору –фактичне отримання продукції та п. 3.3 договору - отримання від продавця оригіналів рахунків-фактур та податкових накладних, відхиляється з наступних підстав.

Так, слід зазначити, що відповідно до п. 5.1 розділу 5 договору «Умови оплати»оплата проводиться за фактично поставлену продукцію протягом 10 банківських днів після отримання продукції в національній валюті України по цінам даного договору шляхом перерахування грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок продавця. За взаємною згодою сторін допускається вексельна форма розрахунків.

В той час як п. 3.3 договору, відповідно до якого продавець надає оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладні, сертифікат якості, вміщено у розділі 3 договору «Умови поставки».

Отже, положення п.3.3 договору жодним чином не впливає на визначення строку виконання грошового зобов’язання, який передбачений п. 5.1 договору та є таким, що настав, станом на день подачі позову до суду.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 25 560 грн. 00 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Заявлена позивачем вимога по стягненню 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 2 279 грн. 10 коп.

Вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої за позовною заявою суми інфляційних втрат у розмірі 8 230 грн. 32 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, задовольняється повністю.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню борг у сумі 25 560 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 8 230 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 2 279 грн. 10 коп. (Всього – 36 069 грн. 42 коп.). В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 360 грн. 69 коп. державного мита, а також 235 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «ЕЛАН» до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»про стягнення 36 069 грн. 71 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00186513, на користь Приватного акціонерного товариства «ЕЛАН», м. Запоріжжя, Північне шосе, б. 3 «В», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23287464: борг у сумі 25 560 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 8 230 грн. 32 коп., 3 % річних в сумі 2 279 грн. 10 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 360 грн. 69 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 99 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 05.12.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.12.2011.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко