Рішення № 19893905, 01.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.11 Справа № 17/181/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Луганської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Малеста-ПКФ”, м. Луганськ

про стягнення 699 грн. 54 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 334 від 30.06.2011, паспорт НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області, 03.02.2005;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за надані телекомунікаційні послуги у сумі 634,47 грн., 3% річних у сумі 18,08 грн. та інфляційні нарахування у сумі 47,00 грн., за договором про надання послуг електрозвязку № 12220 від 14.06.2000.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 14.11.2011, 01.12.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (позивач у справі), як Підприємством звязку, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Малеста-ПКФ” (відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір про надання послуг електрозвязку №12220 від 14.06.2000 (далі Договір).

Пунктом 1 Договору встановлено, що Підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно п. 3.2.8 Договору, Споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п. 4.1 Договору, послуги, які надаються Підприємством звязку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Як зазначено у п. 4.2 Договору, Споживач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою авансовою системою оплати.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуг. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Як встановлено у п. 4.6 Договору, у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє пять років (пункт 7.1 Договору).

Як зазначено у п. 7.2 Договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не повідомила про його припинення, то Договір уважається дійсним на той же термін.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві телекомунікаційні послуги за період з червня 2009 року по липень 2011 року.

Однак, відповідачем в порушення умов Договору надані послуги в повному обсязі не сплачені, у звязку з чим за ним виник борг на загальну суму 634,47 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 18,08 грн. та інфляційні нарахування у сумі 47,00 грн., за періоди, згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Також, згідно п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720, споживач повинен своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 634,47 грн. з урахуванням часткових оплат, що підтверджується надісланими на адресу відповідача рахунками за телекомунікаційні послуги за період з червня 2009 року по липень 2011 року, засвідчені копії яких надані позивачем до матеріалів справи (а.с.10-35).

Як встановлено у п. 4.6 Договору, у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Однак, зобовязання по перерахуванню позивачеві вартості спожитих телекомунікаційних послуг у сумі 634,47 грн. в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача.

З урахуванням викладеного вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у сумі 634,47 грн. є обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 47,00 грн. та 3% річних у сумі 18,08 грн., за періоди, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 47,00 грн. та 3% річних у сумі 18,08 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу за надані телекомунікаційні послуги у сумі 634,47 грн., інфляційні нарахування в сумі 47,00 грн. та 3% річних в сумі 18,08 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Малеста-ПКФ», м. Луганськ, вул. Луганської правди, буд. 151, код 23491515, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, вул. Т.Шевченка, 18, код 21560766, в особі Луганської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, код 01182820, на п/р 260011211 в ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», код банку 304007, борг за надані телекомунікаційні послуги у сумі 634,47 грн., інфляційні нарахування в сумі 47,00 грн. та 3% річних в сумі 18,08 грн., витрати зі сплати державного мита в сумі 102,00 грн., а також 236,00 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 06.12.2011.

СуддяО.С.Фонова