Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.11 Справа № 19/192пд/2011
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
1-го позивача Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ
2-го позивача - Луганської міської ради, м.Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Техносервіс", м.Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Держкомзему м.Луганськ Луганської області, м.Луганськ
про внесення змін до договору
в присутності представників сторін:
від 1-го позивача ОСОБА_1, спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № И 01/03-30./5448/0/2-10 від 24.11.2010;
від 2-го позивача ОСОБА_1, спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № И 01/03-30./5449/0/2-10 від 24.11.2010;
від відповідача представник не прибув;
від 3-ї особи представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 28.11.1995, реєстрація від 26.04.1995 за № 1424, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Фірма "Техносервіс", відносно земельної ділянки загальною площею 1,4267 га строком на 49 років за адресою: м.Луганськ, вул.Братьєв Божко, 80, під розміщення будівель та споруджень, а саме:
- Викласти п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "п.2.1.Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3".
- Доповнити розділ 2 "Плата за землю" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Арендная плата платиться за базовый налоговый (отчетный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме, ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) месяца";
- Викласти абзац 11 пп. б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" в новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды) с арендатора взимается пеня в размере пени, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки";
- В абзаці 4 п.п.а) п.3.1 розділу 3 "Права и обязанности сторон" змінити слова "экономической оценки земель" на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска".
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9102001386719, згідно якого відповідач отримав ухвалу суду 23.11.2011.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.
Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.
В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, де зазначив, що відповідно до ст.287.3 Податкового кодексу України, податкове зобов2язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками, тому необхідно врахувати даний факт при вирішенні спору.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших обєктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Частиною 1 п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин являється виключною компетенцією міської ради. Тобто у зв"язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань щодо регулювання земельних відносин являється виключною компетенцією міської ради, позивачами є виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.
Рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.10.1995 №555/8 Відкритому акціонерному товариству "Фірма "Техносервіс" була надана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельна ділянка загальною площею 1,4267 га за адресою: м.Луганськ, вул.Братьєв Божко, 80 під розміщення будівель та споруджень.
На виконання вказаного рішення між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Фірма "Техносервіс" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 28.11.1995, реєстрація від 26.04.1995 №1424.
Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 1 кожного місяця рівними частками.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 № 309-VI” були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі”, згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 18 Закону України „Про оцінку земель” передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 №28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008. В звязку з чим до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до відповідача, була застосована нова нормативна грошова оцінка землі.
Також Луганською міською радою було прийняте рішення від 25.04.2008 № 33/13, яким були внесені зміни в рішення Луганської міської ради від 31.10.2007 № 25/5, яким регулюється порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від видів діяльності, які здійснюються на земельній ділянці. Вказаним рішенням розмір річної орендної плати встановлено від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.
Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 №9/12 встановлено, що в договорах оренди землі розмір річної орендної плати встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення.
Тобто, вказаним рішенням Луганської міської ради встановлені ставки орендної плати за землю відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України.
З метою приведення договору оренди земельної ділянки від 28.11.1995 у відповідність з вимогами діючого законодавства позивачем був надісланий відповідачу лист №01/03-13/4471/0/2-11 від 27.07.2011 з пропозицією про внесення змін до договору оренди.
Відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав, що стало підставою для звернення позивачів з даним позовом до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі” відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.
Статтею 16 Закону України „Про оренду землі” та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Стаття 30 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін.
Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, переддоговірну роботу з відповідачем по даному спору позивачем було проведено, що підтверджується листом №01/03-13/4471/0/2-11 від 27.07.2011.
Законом України від 03.06.2008 №309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні” законодавець встановив, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки (ст.21 Закону України „Про оренду землі”).
Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” було визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки.
З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.
До того ж з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який аналогічно Закону України „Про оренду землі” регулює дані питання, а саме ст.ст.274, 288 Податкового кодексу України.
Пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Аналогічні положення містяться в ч.5 ст.188 Господарського кодексу України.
З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача в частині внесення змін до п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" викласти у новій редакції: "2.1.Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3"; абзацу 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 „Права и обязанности сторон” договору викласти в новій редакції: „Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды) с арендатора взимается пеня в размере пени, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки”.
Що стосується вимоги позивача про внесення змін до п.2.2 розділу 2 „Плата за землю”, а саме: „п.2.2 Арендная плата платиться за базовый налоговый (отчетный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) месяца" слід зазначити наступне.
Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Враховуючи викладене п.2.2 розділу 2 „Плата за землю” договору слід викласти в наступній редакції: „п.2.2 Арендная плата платиться за базовый налоговый (отчетный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме, равными частями, ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) месяца”.
Вимога позивача про зміну абзацу 4 пп.а) пункту 3.1 розділу 3 „Права и обязанности сторон”, а саме зміну слів „экономической оценки земель” на слова „нормативной денежной оценки земель г.Луганска”, нормативно необґрунтована, тому суд відмовляє у її задоволенні.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 30.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, та Луганської міської ради, м.Луганськ, до Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Техносервіс" , м.Луганськ, задовольнити частково.
2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 28.11.1995, реєстрація від 26.04.1995 за № 1424, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Фірма "Техносервіс", відносно земельної ділянки площею 1,4267 га за адресою: м.Луганськ, вул.Братьєв Божко,80, які набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Викласти п.2.1 розділу 2 „Плата за землю” договору у новій редакції: „2.1.Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3".
4. Доповнити розділ 2 „Плата за землю” договору п.2.2 в наступній редакції: „п.2.2. Арендная плата платиться за базовый налоговый (отчетный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме, равными частями, ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) месяца”.
5. Викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 „Права и обязанности сторон” договору в новій редакції: „Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды) с арендатора взимается пеня в размере пени, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки”.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Техносервіс", м.Луганськ, вул.Братів Божко, б.80, код 02132421 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 державне мито у сумі 53 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 147 грн. 51 коп., видати наказ 2-му позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 05.12.2011.
Суддя Т.В. Косенко
Секретар судового засідання І.В.Хухрянська
вих.№
4
06.12.2011
Надр. 5 прим.
1-до справи
2- 1-мув позивачу: 91000 м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 14 (простою)
3- 2-му позивачу: 91000 м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 14 (простою)
4- відповідачу: 91000, м.Луганськ, вул.Братів Божко, 80 (рекомендованою)
5- 3-й особі: 91000, м.Луганськ, вул.Оборонна, 22, офіс 211 (рекомендованим)
Судове рішення № 19893894, Господарський суд Луганської області було прийнято 30.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 19/192пд/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: