Рішення № 19893785, 28.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа № 17/160пд/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ

до Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу інститут економіки та менеджменту”, м. Алчевськ Луганської області

про розірвання договору про постачання електричної енергії

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Алчевським МВ УМВС України в Луганській області 17.02.01, довіреність № 27 від 01.01.11;

від відповідача: не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про розірвання договору про постачання електричної енергії від 13.04.2005 №А 5328, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” та Приватним вищим навчальним закладом “Вища школа бізнесу інститут економіки та менеджменту”.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 31.10.2011, 10.11.2011, 28.11.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне обєднання” (позивач у справі) та Приватним вищим навчальним закладом “Вища школа бізнесу інститут економіки та менеджменту” (відповідач у справі) було укладено договір № А5328 від 13.04.2005 на постачання електричної енергії (далі Договір).

Постачання електроенергії, відповідно до Додатку до Договору „Перелік цехів, підрозділів Споживача”, здійснювалось на обєкт Вища школа бізнесу, розташований за адресою:м. Алчевськ, вул. Чапаєва, 57.

Як встановлено в пункті 9.3 Договору, він набирає чинності з 13.04.2005 і укладається на строк до 31.12.2005. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну дії Договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Судом встановлено, що Договір є діючим на час розгляду справи.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що заявою від 02.03.2011, яка отримана Алчевським РЕМ TOB «ЛЕО»03.03.2011, Споживач повідомив про своє бажання щодо розірвання Договору у зв'язку із виселенням його ВДВС Алчевського МУЮ з раніше займаної будівлі за адресою: м. Алчевськ, вул. Чапаєва, 57 (а.с.14).

Оскільки, електроустановка на даний час відповідачу не належить, то відповідач вже не володіє ознаками споживача електричної енергії.

Зазначене стало підставою для направлення 22.03.2011 позивачем на адресу відповідача супровідним листом від 21.03.2011 № 681 Додаткової угоди від 21.03.2011 про розірвання Договору, однак ані підписаної угоди, ані заперечень щодо розірвання Договору позивач від відповідача не отримав, у звязку з чим звернувся до суду з вимогою про розірвання Договору в судовому порядку.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачаль-ник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як встановлено частиною 1 статті 26 Закону України „Про електро-енергетику” від 16.10.1997 № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі ПКЕЕ), споживач електричної енергії це юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Пунктом 1.3 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пункту 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Підпунктом 8 пункту 5.4. ПКЕЕ встановлено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації серед інших документів й копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта)

Отже, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не має права відмовити споживачу в укладенні договору про постачання електричної енергії, якщо останнім надано в тому числі документ, який засвідчує право власності чи користування на об'єкт (приміщення).

Відповідно до положень статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2. ст. 652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З огляду на норми чинного законодавства на матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області у справі № 11/134пд від 06.07.2010 було розірвано договір оренди №82 від 02.02.1999, за яким в оренду було передано нежитлове приміщення (будівля) площею 3310,0 кв.м, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Чапаєва, 57, на період по 31.12.2022.

Відповідно до акту державного виконавця від 15.02.2011 (а.с.15) відповідача у даній справі було примусово виселено з займаної площі на виконання рішення суду.

На момент укладення договору, тобто 13.04.2005, сторони виходили з того, що відповідач користується на підставі договору оренди № 82 від 02.02.1999 нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Алчевськ, вул. Чапаєва, 57, та така зміна обставин не настане. Зміна обставин була зумовлена розірванням вказаного договору оренди судом та примусовим поверненням обєкту, на який здійснювалось енергопостачання балансоутримувачу (рішення суду від 06.07.2010 у справі № 11/134пд).

Водночас, підстави зміни обставин позивач не був в змозі усунути і подальше виконання договору призведе до порушення майнових інтересів позивача, оскільки відповідач 02.03.2011 звернувся до позивача з заявою про розірвання Договору (а.с.14), та оплати за спожиту електроенергію припинились.

Крім того, ані з суті договору ані із звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач.

Враховуючи вищевикладене, вимогу позивача щодо розірвання договору про постачання електричної енергії від 13.04.2005 №А5328, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" та Приватним вищим навчальним закладом “Вища школа бізнесу інститут економіки та менеджменту” слід задовольнити. Датою розірвання вищевказаного договору є дата набрання рішенням законної сили.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про задоволення позову та віднесення судових витрат на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Розірвати договір про постачання електричної енергії від 13.04.2005 №А5328, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" та Приватним вищим навчальним закладом “Вища школа бізнесу інститут економіки та менеджменту”.

3.Стягнути з Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу інститут економіки та менеджменту”, м. Алчевськ, вул. Чапаєва, 57, ідентифікаційний код 21822338, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937, витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. на п/рахунок №2600218961 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 05.12.2011.

Суддя О.С. Фонова