Рішення № 19893729, 28.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа № 6/198пн-к/2011

За позовом

1-го позивача ОСОБА_1, м. Санкт -Петербург, Російська Федерація 2-го позивача ОСОБА_2, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Биліна" магазин № 317, м. Луганськ

про визнання недійсними рішень загальних зборів

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, дов. №11-6244 від 14.09.2011;

від позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дов. № 3Д-1208 від 26.07.2011;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: позивачами заявлені вимоги:

-визнати недійсним рішення від 25.07.97 (п.1 протоколу №1), прийняте на загальних зборах засновників АТЗТ “Биліна” в частині зменшення частки ОСОБА_2 ни в статутному фонді АТЗТ “Биліна” з 800 акцій до 460 акцій;

-визнати недійсним рішення від 26.12.97 (п.2 протоколу №1), прийняте на загальних зборах засновників TOB “Биліна” магазин № 317”, в частині зменшення в статутному фонді TOB “Биліна” розміру долі ОСОБА_1 з 30,0075% до 25,758% та ОСОБА_2 з 30,0075% до 14,811%;

- визнати недійсним рішення від 18.05.09 (п.4 протоколу №1), прийняте на загальних зборах засновників TOB “Биліна” магазин № 317”, в частині виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу уча сників TOB “Биліна” магазин № 317”

Відповідач за відзивами на позовну заяву від 10.11.2011 і від 22.11.2011 позовні вимоги визнає в частині визнання недійсним рішення від 18.05.2009 (п.4 протоколу №1), прийняте на загальних зборах засновників TOB “Биліна” магазин № 317” щодо виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу уча сників TOB “Биліна” магазин № 317”.

Щодо решти вимог відповідач просить застосувати строк позовної давності, оскільки спірні рішення приймалися в 1997 році і позивачі мали реальну можливість дізнатися про порушення їх прав, якщо б брали участь у діяльності товариства та були присутніми на загальних зборах.

Позивачем надані заперечення на відзив відповідача від 10.11.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на наступне.

Відповідно до установчого договору та Статуту АТЗТ «Биліна»(протокол загальних зборів №1 від 11.04.1994) позивачі у справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є засновниками та акціонерами товариства. На момент створенні АТЗТ «Биліна»мали 60% всіх акцій товариства. Після створення товариства і по цей час позивачі не отримували будь-яких повідомлень про проведення зборів учасників та акціонерів. Представник позивачів в 2011 встановив наступні обставини.

В 1997 році за рішенням зборів засновників від 25.07.1997 (протокол №9) була зменшена частка ОСОБА_2 в статутному фонді товариства.

В 1998 році АТЗТ «Биліна», за рішенням зборів засновників від 26.12.1997 (протокол №1) було реорганізовано в ТОВ «Биліна»магазин № 317»та позивачі набули статус учасників ТОВ «Биліна». При цьому, розмір долі в статутному фонді ОСОБА_1 зменшився до 25,758% а ОСОБА_2 до 14,811%.

У травні 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішенням загальних зборів учасників від 18.05.2009 були виключені зі складу учасників товариства.

Позивачі вважають, що рішення загальних зборів акціонерів від 25.07.1997, 26.12.1997,18.05.2009 в частині порушення їх прав та законних інтересів є неправомірними, у звязку з чим останні звернулися до суду із даним позовом.

Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Спір між сторонами у даній справі виник з приводу порушення корпоративних прав позивачів при проведенні загальних зборів АТЗТ «Биліна»і ТОВ «Биліна»магазин № 317».

Відповідно до статті 58 Закону «Про господарські товариства»вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів суду слід зясувати чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.

Статут АТЗТ «Биліна» затверджено на зборах засновників згідно протоколу №1 від 11.04.1994.

Засновниками товариства є фізичні особи в тому числі позивачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Статутний фонд товариства розподілений на 2666 акцій і позивачам належать по 800 акцій кожному.

Позивачі просять суд визнати недійсним рішення загальних зборів засновників від 25.07.1997 (протокол №9), за яким була зменшена частка ОСОБА_2 в статутному фонді товариства. Але позивачем взагалі не було надано вказано рішення за протоколом №9. Крім цього із тексту позову взагалі незрозуміло, якою ж часткою статутного капіталу у відсотковому вигляді володіли позивачі кожний окремо на момент утворення товариства.

Також, у відзивах відповідача відсутні посилання на вказані рішення, у звязку з чим у суду не має можливості встановити факт існування протоколу загальних зборів засновників АТЗТ «Биліна» від 25.07.1997 та прийняття відповідних рішень.

Тобто, в даному випадку позивачами взагалі не доведено суду, що 25.07.1997 було проведено загальні збори засновників АТЗТ «Биліна»та на цих зборах приймалося вказане вище спірне рішення.

Виходячи з наведеного, вимоги щодо визнання недійсним рішення від 25.07.1997 (п.1 протоколу №1), прийнятого на загальних зборах засновників АТЗТ “Биліна” в частині зменшення частки ОСОБА_2 ни в статутному фонді АТЗТ “Биліна” з 800 акцій до 460 акцій задоволенню не підлягають.

Також, позивачами оспорюються рішення, прийняті загальними зборами засновників ТОВ «Биліна»магазин № 317»в частині зменшення розміру долі позивачів у статутному фонді за п. 2 протоколу №1 від 26.12.1997. Але позивачем до суду взагалі не було надано протокол загальних зборів, де розглядалися вказані питання. Крім цього, у відзиві відповідача також не має посилань на вказане рішення. Тобто, в даному випадку позивачем не доведено правомірність заявлених вимог , у звязку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають. Щодо вимог позивачів про визнання недійсним рішення від 18.05.2009 (п.4 протоколу №1), прийнятого на загальних зборах засновників TOB “Биліна” магазин № 317”, в частині виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу уча сників TOB “Биліна” магазин № 317” слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.7. Статуту товариства (затвердженого зборами засновників від 26.12.1997) учасник товариства, що систематично, а також неналежним чином виконує обовязки, або перешкоджає своїми діями досягненню мети товариства, може бути виключений з товариства на основі одностайно прийнятого рішення зборів учасників товариства.

Аналогічні положення закріплені в Статуті ТОВ «Биліна»магазин №317», затвердженого загальними зборами учасників від 18.05.2009.

Статтею 128 ЦК України, статтями 64, 72 Закону України "Про господарські товариства" передбачено можливість виключення учасника повного товариства, учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства. В силу статей 135, 151 ЦК України, статей 65 і 77 Закону України "Про господарські товариства" дія наведених норм поширюються на повних учасників командитних товариств та учасників товариств з додатковою відповідальністю.

У вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням таких учасників з відповідних товариств, слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду.

Суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.

У рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обовязків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

В даному випадку підставами виключення позивачів із товариства відповідач визнав перешкоджання з боку позивачів «нормальній роботі товариства». Але при цього взагалі не визначено чим же саме ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перешкоджають роботі товариства. Також не зазначено, які негативні наслідки наступили для відповідача при таких обставинах.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідачем неправомірно виключено зі складу учасників TOB “Биліна” магазин № 317” ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити

Виходячи з наведеного, позов слід задовольнити частково та визнати недійсним рішення від 18.05.2009 (п. 4 протоколу №1), прийняте на загальних зборах засновників TOB “Биліна” магазин № 317” в частині виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу уча сників TOB “Биліна” магазин № 317”. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивачів та відповідача в рівних частинах.( витрати по оплаті державного мита в сумі 28 грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78 грн. 66 коп.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3,22,32-36,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення від 18.05.2009 (п.4 протоколу №1), прийняте на загальних зборах засновників TOB “Биліна” магазин № 317” в частині виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу уча сників TOB “Биліна” магазин № 317”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Биліна»магазин №317», м. Луганськ, вул. Панькова, 32, код 13396531, на користь: - ОСОБА_1, АДРЕСА_1, витрати по оплаті державного мита в сумі 14 грн. 17 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 39 грн. 33 коп.

- ОСОБА_2, АДРЕСА_2, витрати по оплаті державного мита в сумі 14 грн. 17 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 39 грн. 33 коп.

Видати накази.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 05.12.2011

СуддяТ.А.Василенко