Рішення № 19893704, 29.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа № 26/230/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Терекс”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Редрейтранс-ЛТД”, м.Красний Луч Луганської області

про стягнення 102380 грн. 17 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1., довіреність №б/н від 17.11.2011;

від відповідача юрисконсульт ОСОБА_2 довіреність №3 від 10.01.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №15-01/07 від 15.01.2007 в сумі 93181 грн. 03 коп., пені в сумі 3042 грн. 41 коп., 3% річних в сумі 1722 грн. 00 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 4434 грн. 00 коп.

Запереченням б/н від 29.11.2011 відповідач заперечив проти позовних вимог в частині стягнення пені, у звязку зі спливом строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Терекс” (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Редрейтранс-ЛТД” (відповідач, покупець) 15.01.2007 був укладений договір поставки №15-01/07 (далі-договір), за умовами якого продавець зобов”язався в строки дії даного договору передавати покупцю товар по цінам, в асортименті, в кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, а покупець зобов”язався прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених цим договором. Загальний обсяг товару, який продається, визначається в строки дії цього договору з урахуванням кількості та асортименту товару по всіх наданих накладних з умовами діючого договору (п.1.1 договору).

Згідно п.5.2 договору у випадку затримки оплати товару покупець по вимозі продавця виплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, нараховану на несплачену суму за кожен день прострочення сплати платежу по подвійній обліковій ставці НБУ, яка дії на момент прострочення.

Відповідно до п.7.1 договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару

Позивач на виконання вказаних умов договору поставив відповідачу товар в період з 01.01.2007 по 30.10.2009 на загальну суму 145117 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи (а.с.15-50) та відповідачем не оспорюється.

Відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобовязання з оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 93181 грн. 03 коп.

15.10.2009 між сторонами у звязку з неможливістю виконати покупцем п.7.1 договору у встановлені строки, між сторонами була укладена додаткова угода до договору поставки, в якій сторони дійшли згоди про розстрочення зобовязання по сплаті за поставлений товаром згідно графіку, який відповідачем дотриманий не був.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В пункті 7.1 договору сторони обумовили строк оплати поставленого товару протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Враховуючи викладені приписи законодавства позивачем доведено, а відповідачем не спростовано порушення останнім зобовязань за договором поставки №15-01/07 від 15.01.2007 в частині оплати поставленого товару на загальну суму 93181 грн. 03 коп.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.11.2009 по 01.07.2010 в сумі 3042 грн. 41 коп., то суд відмовляє у її задоволенні, враховуючи наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.2 договору у випадку затримки оплати товару покупець по вимозі продавця виплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, нараховану на несплачену суму за кожен день прострочення сплати платежу по подвійній обліковій ставці НБУ, яка дії на момент прострочення.

На підставі викладеного, позивач і нарахував відповідачу пеню, але не врахував строку позовної давності.

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України встановлена спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік.

Частиною 3 ст.267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В даному випадку відповідачем заявлено про застосування до вимоги позивача про стягнення пені позовної давності, яка закінчилася 01.07.2011.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 01.11.2009 по 31.10.2011 в сумі 1722 грн. 73 коп. та інфляційні нарахування за період з листопада 2009 року по вересень 2011 року в сумі 4434 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати по державному миту в сумі 181 грн. 20 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

У судовому засіданні 29.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Терекс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Редрейтранс-ЛТД” задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Редрейтранс-ЛТД”, вул.Антрацитівське шосе, б.36, м.Красний Луч Луганської області, код 24194606 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Терекс”, вул.Дегтярівська, б.62-А, м.Київ, код 32855500 заборгованість за договором №15-01/07 від 15.01.2007 в сумі 93181 грн. 03 коп., інфляційні нарахування в сумі 4434 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 1722 грн. 73 коп., державне мито в сумі 993 грн. 38 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228 грн. 98 коп., видати наказ позивачу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Терекс”, вул.Дегтярівська, б.62-А, м.Київ, код 32855500 зайве сплачені за платіжним дорученням №53 від 28.10.2011 витрати по державному миту в сумі 181 грн. 20 коп.

Повернення витрат по державному миту здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.12.2011.

Суддя С.С. Єжова

Помічник суддіС.І. Заєць

Надр. 4 прим.

1-до справи

2-позивачу: вул.Дегтярівська, 62А, м.Київ, 04112 (рекомендованою +гербова)

3- ТОВ „Ікспоінт”: вул.Ю.Шумського, 1-Б, офіс 121, м.Київ, 02098 (простою)

4- відповідачу: вул.Антрацитівське шосе, 36, м.Красний Луч Луганської області, 94500 (простою)

вих.№

3

02.12.2011