Рішення № 19893621, 25.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.11 Справа № 19/165/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ

до Приватного малого підприємства „ТОНАС”, м.Луганськ

про стягнення 1393 грн. 14 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник не прибув;

від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 283 грн. 62 коп., інфляційних збитків в сумі 296 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 353 грн. 91 коп. та штрафу в сумі 458 грн. 87 коп. за договором купівлі-продажу №01-29-08 від 05.05.2008.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11132133 від 15.09.2011 правильною адресою відповідача є вул.Гаражна, б.2А, с.Миколаївка Станично-Луганського району Луганської області, дана обставина приймається судом до уваги.

Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 0313404003770, № 9102400198020.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” (продавець) та Приватним малим підприємством „ТОНАС” (покупець, відповідач) 05.05.2008 був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-29-08.

Відповідно до п.1.2 договору предметом договору є товар (засоби захисту рослин (п.1.1)), який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно п.2.1 асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід”ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

За п.3.2 договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Згідно п.5.1 договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід”ємною частиною договору.

В п.5.3 сторони домовились, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом 3 робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.10.2008.

За п.6.1 договору покупець зобов”язався провести оплату за товар в строк і на умовах, вказаних в п.5 цього договору.

Відповідно до п.8.2 договору за прострочення виконання зобов”язання покупець зобов”язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

В п.8.3 сторони домовились, що відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором.

Також відповідно до п.8.4 за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

05.05.2008 між сторонами було укладено додаток №1 до договору, в якому сторони обумовили найменування, кількість, ціну товару, яка склала 6059 грн. 16 коп. (а.с.15).

На виконання вказаних умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” поставило відповідачу товар на загальну суму 6059 грн. 16 коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-ЛУ00066 від 07.05.2008 та №РН-ЛУ00081 від 13.05.2008, які підписані представником відповідача за довіреністю (а.с.16-17).

Відповідач свої зобовязання за договором в частині оплати отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив та станом на 01.10.2008 заборгованість склала 3059 грн. 16 коп., що відповідачем не оспорено.

20.02.2009 відповідачем повністю була погашена заборгованість за вказаним договором, що підтверджується банківською випискою від 20.02.2009 (а.с.19).

Оскільки відповідач у визначений договором строк, тобто до 01.10.2008, заборгованість не погасив, у Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” виникло право вимагати сплати пені, штрафу, інфляційних нарахувань та 3% річних відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства.

24.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено угоду про заміну кредитора у зобовязанні, за умовами якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання приватним малим підприємством „ТОНАС”, що іменується надалі „Боржник”, зобовязання, набутого первісним кредитором на підставі договору №01-29-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 05.05.2008, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобовязання відповідно до умов даної угоди.

Відповідно до п.2.1 угоди вартість зобовязання, що відступається за даною угодою, становить 1393 грн. 14 коп.

В п.2.3 угоди первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань, в т.ч. пені в сумі 283 грн. 62 коп., інфляційних збитків в сумі 296 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 353 грн. 91 коп., штрафу в сумі 458 грн. 87 коп.

Але як вбачається із вказаного розрахунку та із розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, останнім невірно вказана кінцева дата для здійснення нарахувань, а саме 19.02.2010, в той час як слід було зазначити 19.02.2009, хоча розрахунок кількості днів заборгованості зроблений вірно, тому суд вважає вказану обставину опискою.

Повідомленням б/н від 26.01.2011 первісний кредитор, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро”, повідомило відповідача - приватне мале підприємство „ТОНАС” про заміну кредитора у зобов”язанні (а.с.23, 24).

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро”, за поставлений за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-29-08 від 05.08.2008, тому, як вірно зазначив позивач в позовній заяві, у Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” виникло право вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій, обумовлених умовами договору та інших нарахувань відповідно до приписів діючого законодавства.

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачений порядок заміни кредитора у зобов”язанні, відповідно до якої заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, суд вважає, що первісним кредитором та новим кредитором при укладенні угоди №20-ТА від 24.01.2011 були дотримані приписи законодавства щодо здійснення вказаної заміни, а також належним чином повідомлено боржника про заміну кредитора у зобовязанні (а.с.23, 24).

У відповідності до ст.518 Цивільного кодексу України боржник не заперечив проти вимог нового кредитора у зобовязанні.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалось вище, в п.8.2 договору сторони передбачили відповідальність покупця за прострочення виконання зобов”язання у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а у п.8.4 нарахування штрафу в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару.

Таким чином, позивачем правомірно нараховані відповідачу пеня за період з 02.10.2008 по 19.02.2009 в сумі 283 грн. 62 коп. та штраф у розмірі 458 грн. 87 коп. Дані вимоги підлягають до задоволення.

Слід також зазначити, що в ст.256 Цивільного кодексу України дається визначення позовної давності. Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один вік.

Статтею 259 Цивільного кодексу України встановлена можливість збільшення строку позовної давності.

Так, в п.8.3 договору купівлі-продажу №01-29-08 від 05.05.2008 сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов”язань за договором.

Що стосується вимог про стягнення 3% річних за період з 02.10.2008 по 19.02.2009 в сумі 353 грн. 91 коп. та інфляційних нарахувань за період з жовтня 2008 року по лютий 2009 року в сумі 296 грн. 74 коп., вони є частково обґрунтованими, враховуючи наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При здійсненні розрахунку суми 3% річних позивач допустився арифметичної помилки, у зв"язку з чим сума яка підлягає до стягнення буде складати 3/365х141х3059,16/100=35,45 грн.

В задоволенні решти вимог стосовно стягнення 3% річних слід відмовити за необгрунтованістю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволенню позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ, до Приватного малого підприємства „ТОНАС”, м.Луганськ, задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства „ТОНАС”, Луганська область, Станично-Луганський район, с.Миколаївка, вул.Гаражна, б.2А, код 19082532 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 пеню в сумі 283 грн. 62 коп., інфляційні збитки в сумі 296 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 35 грн. 45 коп., штраф в сумі 458 грн. 87 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 78 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 182 грн. 04 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 30.11.2011.

Суддя Т.В. Косенко

Помічник суддіГ.А.Кравцова

вих.№

3

01.12.2011

Надр. 4 прим.

1-до справи

2-позивачу: вул.Симиренка, 12Б, офіс 67, м.Київ, 03134 (рекомендованою)

3- 4- відповідачу: вул.Гаражна, б.2А, с.Миколаївка Станично-Луганського району Луганської області, 93654 (рекомендованою)

вул.Дачна,5, м.Луганськ,91000 (простою)