Рішення № 19893605, 29.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа № 5/185/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства “Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова”, м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 786,94 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №15/07 від 05.01.2011;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство “Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 546,80 грн., інфляційних нарахувань в сумі 27,89 грн., 3% річних в сумі 17 грн. 71 коп. та штрафу в сумі 194 грн. 54 коп.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення процесуальних документів на визначену в довідці ЄДРПОУ від 11.11.2011 №11796520 адресу, яка підтверджена і даними обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

03.06.2009 року між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №279, за умовами п. 1.1 якої продавець (позивач) зобовязується передати у власність покупця (відповідач) лікеро-горілчані вироби та іншу продукцію ЗАТ «Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова”, а також інші продукти споживання й промислові товари, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору товар відпускається покупцеві за цінами, вказаними у додатковій угоді, що є невідємною частиною цього договору. Асортимент і кількість товару визначається у накладних.

Поставка товару здійснюється транспортом продавця (п. 2.1 договору).

За умовами п. 3.1 договору оплата товару здійснюється наступним чином: безготівковий чи готівковий розрахунок (через касу продавця) за передплатою або з відстроченням платежу - протягом 7(семи) календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу алкогольні напої на загальну суму 6484,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ЛН-0015691 від 16.06.2009 на суму 300,60 грн., №ЛН-0017996 від 08.07.2009 на суму 178,62 грн., №ЛН-0019625 від 29.07.2009 на суму 100,80 грн., №ЛН-0021422 від 19.08.2009 на суму 290,70 грн. №ЛН-0023931 від 16.09.2009 на суму 285,54 грн., №ЛН-0028288 від 04.11.2009 на суму 464,10 грн., №ЛН-0007978 від 31.03.2010 на суму 390,84 грн., №ЛН-0008147 від 01.04.2010 на суму 702,54 грн., №ЛН-0009335 від 14.04.2010 на суму 426,00 грн., №ЛН-0010507 від 26.04.2010 на суму 858,54 грн., №ЛН-0011497 від 05.05.2010 на суму 659,68 грн., №ЛН-0014918 від 09.06.2010 на суму 613,80 грн., №ЛН-0018580 від 19.07.2010 на суму 260,40 грн., №ЛН-0020135 від 04.08.2010 на суму 351,18 грн., №ЛН-0024081 від 15.09.2010 на суму 286, 80 грн. та №ЛН-0024080 від 15.09.2010 на суму 314,64 грн., які підписані представниками сторін без заперечень.

Втім, відповідачем оплата поставленого товару в повному обсязі здійснена не була, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 546,80 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобовязань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за поставлений товар в сумі 546 грн. 80 коп.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами пункту 6.2 договору сторони визначили, що за порушення строку оплати за поставлений товар, передбаченого п. 3.1 даного договору, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі трьох відсотків від загальної суми поставленого товару.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 6.2 договору, нараховано на загальну суму поставленого товару та заявлено до стягнення штраф в сумі 194 грн. 54 коп.

Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення оплати поставленого товару 3% річних за період з 28.09.2010 по 26.10.2011 в сумі 17 грн.71 коп. та інфляційні нарахування за період з жовтня 2010 року по вересень 2011 року в сумі 27 грн. 89 коп.

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу відповідачем надано не було, а також відповідач не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її фактичними обставинами, суд прийшов до висновку про їх задоволення, з покладенням на відповідача судових витрат в порядку вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова”, м. Луганськ, пров. Красногорський, буд.1, ідентифікаційний код 30996128, заборгованість за поставлений товар в сумі 546 грн. 80 коп., штраф в сумі 194 грн. 54 коп., 3% річних в сумі 17 грн. 71 коп., інфляційні нарахування в сумі 27 грн. 89 коп., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2011

Суддя Т.В. Васильченко