Рішення № 19893206, 24.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа № 14/97пд/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Заря плюс К”, м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Луганськ

про визнання недійсним договору поруки Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача: не прибув;

від відповідача головний юрисконсульт - ОСОБА_4, довіреність № 3491 від 11.10.10.

від 3-ї особи - не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору поруки № 4 від 15.07.08 укладеного між сторонами.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.05.10 суддею Косенко Т.В. винесено ухвалу щодо поновлення провадження по справі № 19/265 за позовом ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції до декількох відповідачів, в тому числі і ТОВ “Заря плюс К”, про стягнення солідарно заборгованості за кредитними договорами укладеним між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_3

Ознайомившись з матеріалами справи № 19/265 позивач встановив, що підставою для стягнення з нього солідарно грошових коштів стала Генеральна угода № 010/05-12/718/Г від 15.07.08, укладена між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_3. Крім того, позивачу стало відомо, що також укладено договір поруки від 15.07.08 № 4 згідно якого ТОВ “Заря плюс К” у добровільному порядку взяло на себе солідарну відповідальність за виконання боргових зобовязань у тому обсязі, що і ОСОБА_3, які виникли з Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів та кредитних договорів зазначених вище.

З огляду на викладене, позивач вказує, що зазначений договір поруки від 15.07.08 № 4 ним ніколи не підписувався, крім того, директор підприємства був відсутній у м. Луганську.

Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у відзиві, вважає, що позивач безпідставно хоче уникнути зобовязань, які взяв на себе підписавши договір.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Відкритим акціонерним товариством «Раффайзен Банк Аваль»Товариством з обмеженою відповідальністю «Заря плюс К»в особі директора ОСОБА_6, як поручителем, укладено договір поруки № 4 від 15.07.08 (далі - договір).

Даний договір було укладено на забезпечення виконання зобовязань за генеральною угодою від 15.07.2008 р., яка укладена між Відкритим акціонерним товариством «Раффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_3, згідно якої Банк зобовязався надавати позичальнику кредитні кошти.

Станом на день укладення договору поруки директором підприємства позивача був ОСОБА_6, згідно протоколу загальних зборів від 06.04.2006 р.

За доводами позивача ОСОБА_6 не підписував оскаржуваний договір.

Позивачем у судовому засіданні 14.06.11 надано клопотання, за яким останній просить суд призначити судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо належності підписів на договорі поруки № 4 від 15.07.08, що укладений між Луганською ОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ “Заря Плюс К” директору ТОВ “Заря Плюс К” ОСОБА_6. Суд дане клопотання задовольнив частково, тому що позивач зазначає, що договір поруки № 4 від 15.07.08 є фіктивним та ніколи позивачем не підписувався. Отже, для прийняття обґрунтованого рішення у справі необхідно призначення судово - технічної експертизи договору поруки № 4 від 15.07.08, з метою зясування питання: яким чином виконано підпис директора позивача.

Згідно висновку експерта № 4328/03 від 16.09.11 підпис від імені ОСОБА_6 на договорі є зображенням, виконаним на друкуючому пристрої з електрофотографічним способом друку.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтями 215, 203 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено судом, позивач не укладав і не підписував договір поруки № 4 від 15.07.08.

Виходячи з вищенаведених фактичних обставин, а саме з того, що договір не підписано уповноваженою особою, чим порушено норму ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, оскаржуваний договір поруки підлягає визнанню недійсним.

Виходячи з предмету правовідносин за договором поруки, реституція, у разі визнання недійсним такого договору, судом не проводиться. Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України порука є видом забезпечення виконання зобов'язання. Жодна із сторін за договором поруки нічого не передавала іншій стороні, що виключає можливість проведення реституції на виконання ст. 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір поруки від 15.07.08 № 4 укладений між відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції та товариством з обмеженою відповідальністю «Заря Плюс К”.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м.Луганськ, вул.Совєтская, 61, ідентифікаційний код 24197094 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Заря плюс К”, м. Луганськ, вул.Совєтская, б.48, к.209, ідентифікаційний код 34280150, витрати на сплачене держмито 85 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн. і на оплату експертизи 1125 грн. 12 коп. Наказ видати.

У судовому засіданні 24.11.11 було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів з дня підписання рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.

Дата підписання рішення 25.11.11.

Суддя Є.А.Лісовицький