Рішення № 19892980, 16.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа № 19/168/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод продовольчих товарів „Каре”, м.Луганськ

до 2-го відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 94512,96 грн.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_4, представник за довіреністю № 5446 від 02.11.2011;

від 1-го відповідача ОСОБА_5, представник за довіреністю № б/н від 04.07.2011;

від 2-го відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів солідарно суми боргу в розмірі 80456,28 грн., пені в розмірі 8912,33 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 3419,38 грн., 3% річних у розмірі 1724,97 грн.

В судовому засіданні 16.11.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав акт звірки взаєморозрахунків підписаний 1-м відповідачем.

Перший відповідач стосовно позовних вимог не заперечив, письмових пояснень не надав.

Другий відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Відповідачі не надали суду відзиви на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідачі позовні вимоги не оспорили, доказів сплати заборгованості не надали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та 1-го відповідача, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (постачальник, позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (покупець, 2-й відповідач) 01.04.2010 був укладений договір поставки № 989, за умовами якого постачальник зобов”язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі продукція) в асортименті, кількості та по цінам, викладеним у специфікації до договору, яка є його невід”ємною частиною.

На виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних (а.с.14-19) поставив 2-му відповідачу товар на загальну суму 126239,24 грн.

Відповідно до п.6.1 договору покупець зобов”язаний здійснити оплату поставленої продукції в строк, що не перевищує 21 календарний день з дати поставки продукції. У випадку наявності у покупця перед постачальником заборгованості з оплати понад двох поставок продукції, зазначена у цьому пункті відстрочка платежу не діє, продукція оплачується на умовах передплати.

Другий відповідач, в свою чергу, поставлений товар отримав, але оплату здійснив частково у розмірі 45782,96 грн., у зв”язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 80456,28 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.10.3 договору сторони домовились, що у випадку порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочення за весь строк прострочення, у тому числі за прострочення понад шість календарних місяців.

Тобто позивач обгрунтовано нарахував 2-му відповідачу пеню за період з 05.01.2011 по 10.10.2011 у розмірі 8912,33 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Тобто позивачем правомірно нараховані 2-му відповідачу 3% річних за період з 05.01.2011 по 10.10.2011 у розмірі 1724,97 грн. та інфляційні нарахування за період з січня по вересень 2011 року сума яких буде складати 3195,46 грн.

Реквізити видаткових накладних № і датаСума невиконаного зобов”язанняПеріод нарахуванняСума інфляційних нарахувань

1412-285 від 14.12.201011841,73січень вересень 2011 року502,95

2012-009 від 20.12.201015953,38січень вересень 2011 року677,59

2312-288 від 23.12.201031176,37січень вересень 2011 року1324,15

2712-008 від 27.12.201021484,80лютий вересень 2011 року690,77 3195,46

В решті позовних вимог стосовно стягнення інфляційних витрат слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання договору поставки № 989 від 01.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод продовольчих товарів „Каре” (поручитель, 1-й відповідач) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (кредитор, позивач) 01.09.2010 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов”язків Приватним підприємцем ОСОБА_3 (боржник, 2-й відповідач), а саме обов”язків встановлених п.п.1.1, 6.1-6.2 договору поставки № 989 від 01.04.2010 (далі основний договір). Розмір зобов”язань за договором становить 100000,00 грн.

Поручитель зобов”язаний у разі порушення боржником обов”язку за основним договором, що передбачений п.1.1 договору, самостійно виконати зазначений обов”язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 2 днів шляхом сплати: вартості поставленої продукції та всіх штрафних санкцій згідно основного договору (п.3.1 договору).

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст.541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Отже, у цьому випадку солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобовязання, кредитор має право вимагати виконання зобовязання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох разом.

02.09.2011 позивач звернувся до 1-го відповідача з вимогою від 01.09.2011, як до поручителя, про погашення заборгованості. Дана вимога отримана 1-м відповідачем нарочно (а.с.20), але залишена без відповіді та задоволення.

За змістом позовної заяви відповідачі у справі є солідарними боржниками перед позивачем.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачами умов договорів підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каре", м.Луганськ, та до фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Краматорськ Донецької області, задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре", м.Луганськ, вул.Дачна, б.3, код 32419575 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2 заборгованість у сумі 80456 грн. 28 коп., пеню у розмірі 8912 грн. 33 коп., 3% річних у сумі 1724 грн. 97 коп., інфляційні нарахування у розмірі 3195 грн. 46 коп., державне мито у сумі 942 грн. 89 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 44 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.11.2011.

Суддя Т.В.Косенко