Рішення № 19892974, 17.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.11 Справа № 26/222/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства Севастопольський приладобудівний завод „Парус”, м.Севастополь

до Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля”, м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 134002 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.05.2011;

від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №06-135 від 11.03.2011 в сумі 130000 грн. 00 коп. та пені в сумі 4002 грн. 00 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством Севастопольський приладобудівний завод „Парус” (позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Лисичанськвугілля” (відповідач, покупець) 11.03.2011 на підставі конкурсних торгів, проведених 19.01.2011, був укладений договір №06-135, за умовами якого постачальник зобов”язався поставити продукцію, а саме, світильник головний особливо вибухонебезпечний (СГО-1) ТУ У 31.5-12.14309675-0282004 (еквівалент СМГ 1.03) у власність покупця в асортименті, кількості, в терміни і за ціною узгодженими сторонами в цьому договорі і відповідно до специфікації №1, яка є невід”ємною частиною договору, а покупець зобов”язався прийняти поставлену в його власність продукцію і сплатити її вартість відповідно до умов цього договору (п.1.1, п.1.2 договору).

Згідно п.1.3 договору загальна вартість товару складає 1777360 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.1 договору доставка продукції здійснюється окремо узгодженими партіями на умовах DDP м.Лисичанськ, вул.Малиновського, 1, склад покупця (згідно правил ІНКОТЕРМС-2000). Покупець попередньо у письмовій формі складає заявку на товар, де вказує щоквартальну кількість товару та направляє заявку постачальнику на узгодження.

Постачання продукції здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту отримання письмової заявки від покупця про можливість прийняти та оплатити узгоджену партію товару (п.2.2).

Згідно п.4.2 договору покупець здійснює оплату по факту поставки кожної узгодженої партії товару впродовж 30 календарних днів з дня отримання товару.

Пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі однієї облікової ставки НБУ, діючої на момент невиконання обовязків за кожний прострочений день від суми не здійсненої оплати.

11.03.2011 сторонами підписана специфікація №1 до договору, в якій сторони визначили ціну 1 світильника 520 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Позивач на виконання умов договору здійснив відповідачу поставку продукції на загальну суму 130000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи (а.с.11-14).

Відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 130000 грн. 00 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 4002 грн. 00 коп. та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили строк оплати поставленої продукції, який відповідачем порушений.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Враховуючи викладені приписи законодавства позивачем доведено, а відповідачем не оспорено порушення останнім зобовязань за договором №06-135 від 11.03.2011 в частині оплати поставленої продукції, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 130000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладені приписи законодавства та п.8.4 договору №06-135 від 11.03.2011 суд вважає вимогу позивача про стягнення пені за період з 21.05.2011 по 13.10.2011 в сумі 4002 грн. 00 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач в акті звірення взаємних розрахунків від 01.10.2011 підтвердив заборгованість в сумі 130000 грн. 00 коп. за накладною №30 від 18.04.2011.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного акціонерного товариства Севастопольський приладобудівний завод „Парус” до Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля”, вул.Малиновського, б.1, м.Лисичанськ Луганської області, код 32359108 на користь Приватного акціонерного товариства Севастопольський приладобудівний завод „Парус”, вул.Переяславська, б.3, м.Севастополь, код 14309675 заборгованість за договором №06-135 від 11.03.2011 в сумі 130000 грн. 00 коп., пеню в сумі 4002 грн. 00 коп., державне мито в сумі 1340 грн. 02 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 22.11.2011.

Суддя С.С. Єжова

Помічник суддіС.І. Заєць