Рішення № 19892933, 15.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Контент ТВ», м. Київ

до міської громадської організації «Товариство телеглядачів «ЛКТ+Брянка», м. Брянка Луганської області

про стягнення 23775,53 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1. за дов. від 27.09.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 18080 грн. по оплаті права на ретрансляцію каналів в телемережі, наданого відповідачу за договором від 01.09.2010 № СТ-683, пені в сумі 2223,84 грн., втрат від інфляції в сумі 470,56 грн. та трьох процентів річних в сумі 251,13 грн. за прострочення платежів;

-про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2750 грн. за неповернення обладнання (карток доступу), одержаного за договором від 01.09.2010 № СТ-683;

-про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів, права на які належать позивачу, по мережах кабельного телебачення відповідача.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 28.09.2011 проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем не направлялися йому рахунки для оплати, як встановлено договором, тому, у відповідача не виникло обовязку оплачувати позивачу надані права на ретрансляцію каналів.

Письмовими уточненнями до позовної заяви від 07.11.2011 № 108/11 позивач зменшив заявлений до стягнення штраф до суми 550 грн.

В судовому засіданні 09.11.2011 було оголошено перерву до 15.11.2011 (11.30).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору надання невиключного права на ретрансляцію каналів від 01.09.2010 № СТ-683 (з доповненням № 1 до нього), укладеному між сторонами за позовом, позивач надав відповідачу права на ретрансляцію каналів «Драйв», «Охота и Рыбалка», «Здоровое телевидение», Ретро», Усадьба-ТВ», в аналоговому форматі мовлення в багатоканальній мережі у м. Брянка, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Відповідач, в свою чергу, зобовязався сплачувати позивачу щомісячну винагороду за надання вказаних прав, в сумі 4520 грн. не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунку позивача.

В звязку з невнесенням відповідачем плати за період: лютий травень 2011 р. (4 місяця) у відповідача виник борг в сумі 18080 грн., який заявлено позивачем до стягнення з відповідача.

На підставі договору позивач передав відповідачу обладнання 5 електронних карток для доступу до сигналу каналу:

-№ 40273284708;

-№ 40273284717;

-№ 40273284725;

-№ 40273284733;

-№ 40273284758,

що підтверджується актом приведення обладнання в робочий стан від 01.10.2010, який підписано повноваженим представником відповідача, та визнано відповідачем.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що у випадку закінчення строку дії договору або дострокового розірвання договору відповідач зобовязується за свій рахунок і в строк не пізніше 15 робочих днів з моменту припинення договору, повернути підприємству все обладнання електронні картки для доступу до сигналу каналу.

Вищевказаний договір був припинений за взаємною згодою сторін з 01.06.2011, що підтверджується протоколом від 30.05.2011, який підписано повноважними представниками сторін за договором та скріплено печатками підприємств.

Однак, відповідач не повернув позивачу обладнання електронні картки.

На підставі вказаних доводів, крім вимог про стягнення боргу в сумі 18080 грн. позивачем заявлено вимоги:

-про стягнення з відповідача пені в сумі 2223,84 грн., втрат від інфляції в сумі 470,56 грн. та трьох процентів річних в сумі 251,13 грн. за прострочення платежів;

-про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2750 грн. за неповернення обладнання (карток доступу);

-про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів, права на які належать позивачу, по мережах кабельного телебачення відповідача.

Письмовими уточненнями до позовної заяви від 07.11.2011 № 108/11 позивач зменшив заявлений до стягнення штраф до суми 550 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 28.09.2011 не заперечуючи проти факту одержання вищевказаних прав, проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем не направлялися йому рахунки для оплати, як встановлено договором, тому, у відповідача не виникло обовязку оплачувати позивачу надані права на ретрансляцію каналів.

Відповідач також вказав, що електронні картки, передані йому позивачем, були вилучені працівниками міліції та визнані речовими доказами і залучені до матеріалів кримінальної справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

Договором від 01.09.2010 № СТ-683 (з доповненням № 1 до нього), укладеним між сторонами за позовом, встановлено обовязок відповідача сплачувати позивачу щомісячну винагороду за надання вказаних прав, в сумі 4520 грн. не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунку позивача (п. 3 та п. 5 доповнення № 1 до договору).

Таким чином, договором визначено і розмір місячної оплати, і строк її внесення.

Положення договору про оплату на підставі рахунку позивача, на думку суду є формальною умовою, невиконання якої (тобто ненаправлення позивачем рахунку відповідачу) не позбавляє відповідача обовязку вносити визначену договором плату у визначені договором строки.

Невиконання позивачем вказаної умови договору (про направлення позивачем рахунку відповідачу) ніяким чином не впливає ні на розмір оплати, ні на строк її внесення, так як ці умови чітко визначені у договорі (п. 3 та п. 5 доповнення № 1 до договору).

Тому, зазначена умова договору є формальною і невиконання її позивачем, на думку суду, не може впливати на права та обовязки сторін за договором щодо розрахунків за надані права.

Крім того, судом встановлено, що позивач направляв відповідачу рахунки за березень та травень 2011 р., а відповідач їх одержував, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення відповідачу від 10.05.2011 та від 10.06.2011.

В звязку з викладеним суд не приймає до уваги доводи відповідача, якими він заперечує проти позову, що у нього не виникло обовязку сплачувати кошти за надані права, так як йому не направлялися позивачем відповідні рахунки.

Позивач зазначив, що відповідач не вносив плату за період: лютий травень 2011 р. (за 4 місяці) і тому, у нього виник борг в сумі 18080 грн. (4520 х 4).

Відповідач не спростував доказами цих доводів позивача.

За таких обставин, борг в сумі 18080 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в звязку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 9 доповнення № 1 до договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1 від розміру несвоєчасно виплаченої винагороди за кожний день прострочення, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, і три проценти річних від простроченої суми.

Разом з цим, заявлені до стягнення суми пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних є необґрунтованими та невірно розрахованими.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України (які в даному випадку є спеціальними законами відносно Цивільного кодексу) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем у розрахунку пені неправильно застосовано розмір пені (0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення) та алгоритм її нарахування. Відповідно, сума пені яка заявлена до стягнення є невірною.

Відповідач повинен був сплачувати позивачу щомісяця винагороду в сумі 4520 грн. не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, за лютий відповідач повинен був сплатити винагороду в сумі 4520 грн. не пізніше 15.03.2011.

За лютий пеня повинна нараховуватися з 16.03.2011 по 01.09.2011, що складає 169 днів як правильно визначив позивач у своєму розрахунку.

За березень пеня повинна нараховуватися з 16.04.2011 по 01.09.2011, що складає 138 днів як правильно визначив позивач у своєму розрахунку.

За квітень пеня повинна нараховуватися з 16.05.2011 по 01.09.2011, що складає 108 днів як правильно визначив позивач у своєму розрахунку.

За травень пеня повинна нараховуватися з 16.06.2011 по 01.09.2011, що складає 77 днів як правильно визначив позивач у своєму розрахунку.

Облікова ставка НБУ за період: з 16.03.2011 по 01.09.2011 складала 7,75 % (постанова НБУ від 09.08.2010 № 377).

Розрахунок пені за прострочення орендної плати:

борг за лютий 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,043 % (подвійна облікова ставка в день: 15,5 % :365) : 100 х 169 днів = 328,47 грн.

борг за березень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,043 % : 100 х 138 днів = 268,22 грн.

борг за квітень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,043 % : 100 х 108 днів = 209,91 грн.

борг за травень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,043 % : 100 х 77 днів = 149,66 грн.

Всього пеня складає 956,26 грн. (328,47 + 268,22 + 209,91 + 149,66) та підлягає стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення пені (до стягнення була заявлена пеня в сумі 2223,84 грн.) слід відмовити в звязку з необґрунтованим її розрахунком (неправильним застосуванням розміру пені та алгоритму її нарахування).

Розрахунок трьох процентів річних:

борг за лютий 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,008 % (3 % річних в день = 3 : 365) : 100 х 169 днів = 61,11 грн.

борг за березень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,008 % : 100 х 138 днів = 49,90 грн.

борг за квітень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,008 % : 100 х 108 днів = 39,05 грн.

борг за травень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,008 % : 100 х 77 днів = 27,84 грн.

Всього три проценти річних складають 177,90 грн. (61,11 + 49,90 + 39,05 + 27,84) та підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення трьох процентів річних (до стягнення були заявлені три проценти річних в сумі 251,13 грн.) слід відмовити в звязку з необґрунтованістю їх розрахунку.

Розрахунок втрат від інфляції:

Позивач розраховував втрати від інфляції за період: березень липень включно.

За вказаний період були встановлені такі індекси інфляції:

березень 2011 р. 101,4 (1,014)

квітень 101,3(1,013)

травень 100,8(1,008)

червень 100,4(1,004)

липень 98,7(0,987)

Згідно рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист ВСУ від 03.04.1997 № 62-97р) для визначення індексу інфляції за певний період необхідно місячні індексі, які складають відповідний період, перемножити між собою.

При застосуванні індексів інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць, тому, умовно слід вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 число місяця відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня (лист ВСУ від 03.04.1997 № 62-97р).

Відповідач повинен був сплачувати позивачу щомісяця винагороду в сумі 4520 грн. не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Тобто прострочення у відповідача наступає з 16 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, втрати від інфляції на суму боргу за лютий 2011 р. слід розраховувати починаючи з квітня, так як прострочення відповідача починається з 16.03.2011.

Відповідно втрати від інфляції на суму боргу за березень 2011 р. слід розраховувати починаючи з травня, так як прострочення відповідача починається з 16.04.2011, і так далі.

борг за лютий 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 1,013 (квітень) х 1,008 (травень) х 1,004 (червень) х 0,987 (липень) - 4520 грн. = 53,61 грн.

борг за березень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 1,008 (травень) х 1,004 (червень) х 0,987 (липень) -4520 грн. = - 5,08 грн. (втрати від інфляції відсутні).

борг за квітень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 1,004 (червень) х 0,987 (липень) - 4520 грн. = -40,92 грн. (втрати від інфляції відсутні).

борг за травень 2011 р.: 4520 грн. (борг) х 0,987 (липень) - 4520 грн. = -58,76 грн. (втрати від інфляції відсутні).

Всього втрати від інфляції складають 53,61 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення втрат від інфляції (до стягнення були заявлені втрати від інфляції в сумі 470,56 грн.) слід відмовити в звязку з необґрунтованістю їх розрахунку.

У порушення п. 7.3. договору відповідач своєчасно не повернув позивачу повністю обладнання електронні картки.

Згідно п. 10 доповнення № 1 до договору у випадку неповернення обладнання, позивач має право вимагати, а відповідач зобовязаний сплатити штраф у розмірі 550 грн. за кожну одиницю обладнання.

За актом прийому-передачі (без зазначення дати) відповідач повернув позивачу чотири картки, тоді як одержав пять карток. Тобто одна картка відповідачем позивачу не повернена.

Доводи відповідача про те, що вказані 5 карток були вилучені працівниками міліції та у якості речових доказів залучені до матеріалів кримінальної справи, не приймаються судом до уваги, так як ці доводи відповідача не підтверджуються наданими ним доказами (надані відповідачем суду копії протоколу обшуку від 02.03.2011 та постанови про призначення речовими доказами від 04.03.2011 не містять даних про вилучення пяти вищевказаних карток позивача).

За таких обставин, позовні вимоги позивача (зменшені) про стягнення з відповідача штрафу в сумі 550 грн. (за неповернення однієї картки) підлягають задоволенню.

Всього підлягають стягненню з відповідача грошові кошти в сумі 19817,77 грн. (18080 грн. (борг) + 956,26 грн. (пеня) + 53,61 грн. (втрати від інфляції) + 550 грн. (штраф) + 177,90 грн. (три проценти річних))

Вимоги позивача про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів, права на які належать позивачу, по мережах кабельного телебачення відповідача, не підлягають задоволенню, так як позивач взагалі не обґрунтував цих вимог.

Крім того, позивач не подав суду доказів, що відповідач здійснює ретрансляцію програм телевізійних каналів, права на які належать позивачу.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів, права на які належать позивачу, слід відмовити в звязку з необґрунтованістю та безпідставністю цих вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 198,29 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 83,4 %; було заявлено до стягнення кошти в сумі 23775,53 грн.; стягнуто судом кошти в сумі 19817,77 грн.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 196,82 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

Позивачем при предявленні позову зайве сплачено державне мито за вимоги майнового характеру.

Зокрема, за вимоги майнового характеру сплачено державне мито в сумі 282,80 грн. (платіжне доручення від 01.09.2011 № 622 на суму 180,80 грн. та платіжне доручення від 01.09.2011 № 626 на суму 102 грн.), тоді як треба було сплатити державне мито в сумі 237,76 грн. (1 % від ціни позову 23775,53 грн.). Таким чином зайве сплачено 45,04 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з міської громадської організації «Товариство телеглядачів «ЛКТ+Брянка», м. Брянка Луганської області, мікрорайон Молодіжний, 18/58, ідентифікаційний код 35834499, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Контент ТВ», м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, ідентифікаційний код 36351846, борг в сумі 18080 грн. по оплаті права на ретрансляцію каналів, пеню в сумі 956,26 грн., штраф в сумі 550 грн., втрати від інфляції в сумі 53,61 грн., три проценти річних в сумі 177,90 грн., витрати на державне мито в сумі 198,29 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 196,82 грн.; наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

4.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Контент ТВ», м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, ідентифікаційний код 36351846 з Державного бюджету України зайве сплачене за платіжним дорученням від 01.09.2011 № 626 державне мито в сумі 45,04 грн.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дане рішення суду скріплене печаткою суду.

15 листопада 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 21 листопада 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко