Рішення № 19892718, 17.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.11 Справа № 9/203/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "УМДРГШО-Сервіс", м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління по постачанню та збуту продукції", м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 15 456 грн. 50 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 36 від 17.11.11,

від відповідача ОСОБА_2, дов. № 03/5-385 від 12.08.2011,

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за поставлене гірниче обладнання в сумі 12847,12 грн., інфляційних нарахувань 2094,08 грн. та 3 % річних 515,30 грн., загалом 15 456,50 грн. за договором поставки № 25/09 від 08.01.09.

Відповідач, ДП "Луганськвугілля", відзивом на позовну заяву від 17.11.2011 № 03/4-403 вимоги позивача визнав у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки № 25/09 від 08.01.09, згідно з яким позивач (постачальник) 31 березня 2009 року передав відповідачу (покупець) гірниче обладнання: рукав в/т в кількості 29 шт. на суму 12847,12 грн. за накладною № 38.

За умовою п. 6.1 договору оплата обладнання має бути здійснена протягом 30 днів з моменту отримання товару.

Відповідач не виконав грошові зобовязання, незважаючи на виставлену претензію від 16.09.11, у звязку з чим сума боргу за поставлений товар становить 12847,12 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати за період з травня 2009 року по серпень 2011 року в розмірі 2094,08 грн. та 3% річних за період прострочення платежів в сумі 515,30 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, позицію відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача боргу за поставлену продукцію.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 25/09 від 08.01.09, згідно з яким позивач (постачальник) 31 березня 2009 року передав відповідачу (покупець) гірниче обладнання: рукав в/т в кількості 29 шт. на суму 12847,12 грн. за накладною № 38.

За умовою п. 6.1 договору оплата обладнання має бути здійснена протягом 30 днів з моменту отримання товару.

Відповідач не виконав грошові зобовязання, незважаючи на виставлену претензію від 16.09.11, у звязку з чим сума боргу за поставлений товар становить 12847,12 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Приймання продукції відбулось за накладною № 38 від 31.01.2009 на суму 12847 грн. 12 коп.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав свої зобовязання за договором та не сплатив отриману продукцію.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати за період з травня 2009 року по серпень 2011 року в розмірі 2094,08 грн. та 3% річних за період прострочення платежів в сумі 515,30 грн.

Вирішуючи цей спір, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми боргу у повному обсязі і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Державного підприємства "Луганськвугілля", 91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1в, код 32473323 в особі відокремленого підрозділу "Управління по постачанню та збуту продукції", 94300, м. Перевальськ Луганської області, вул. Миру, буд. 5, ідентифікаційний код 26447098, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "УМДРГШО-Сервіс", 91493, м. Луганськ, вул. Бондаренко, буд. 1а, код 24186953, суму боргу 12847,12 грн., інфляційних нарахувань 2094,08 грн. та 3 % річних 515,30 грн., загалом 15 456,50 грн., крім того, судові витрати в сумі 390,56 грн.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 18.11.11.

Суддя А.Г.Ворожцов