Рішення № 19892633, 14.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.11 Справа № 5/144/2011

За позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»в особі Луганської філії, м. Луганськ

до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», м. Стаханов, Луганської області

про стягнення 28694538, 37 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, юрисконсульт 1-ї категорії, довіреність № 2 від 04.01.2011

від відповідача - ОСОБА_2 довіреність №05-1190 від 23.05.2011

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за активну електроенергію у сумі 27866124 грн. 24 коп., заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 313614 грн. 72 коп., яка виникла за період з червня по серпень 2011, пені у сумі 431318 грн. 42 коп. та 3% річних у сумі 83480 грн. 99 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19.10.2011 визнав заборгованість за активну та реактивну електроенергію, втім просить залишити без задоволення позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 431318,42 грн., оскільки дана сума значно перевищує фактичні втрати позивача та оскільки сторони у справі відносяться до одного Міністерства.

В судовому засіданні 20.10.2011 відповідно до вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 03.11.2011 до 12 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 01.11.2011 розгляд справи перенесено на 14.11.2011 у звязку з тимчасової відсутністю судді.

03.11.2011 відповідач подав суду клопотання №05-2717 від 02.11.2011 в якому просить зменшити суму пені, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством «Укренерговугілля», правонаступником якого згідно з пунктом 1.3. Статуту є Державне підприємство «Регіональні електричні мережі»в склад якого входить Луганська філія (позивач у справі) як постачальником та Державним підприємством «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»(відповідач у справі) як споживачем 29.01.2004 та 01.07.2004 були укладені договори про постачання електричної енергії №44 та №184, за умовами яких постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач приймає та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договорів та додатками до них, що є їх невідємними частинами.

Відповідно до п. 2.2.2 договорів споживач зобовязався для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно першого числа згідно з додатком “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових електролічильників, електролічильників субспоживачів, оформляти результати відповідно до додатку “Форма “Звіт про використану електроенергію»та направляти його у відділ збуту постачальника електричної енергії.

Згідно з п. 7.5 договорів якщо сумарне середньомісячне споживання активної електричної енергії за всіма точками обліку на одній площадці складає 5000 кВт*год. та більше, споживач здійснює оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно з додатком “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії”.

Розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому Додатком «Порядок розрахунків»(п. 7.7 договорів). Зокрема, пунктами 7 та 9 додатку “Порядок розрахунків” до договорів сторони передбачили, що остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; оплату за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; сум на відшкодування збитків та ін. споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 днів від дня отримання рахунку.

Позивач на виконання умов укладених договорів за період з червня по серпень 2011 року поставив відповідачу електричну енергію (активну та реактивну) на загальну суму 28179738 грн. 96 коп., що підтверджується актами відповідача про використану електроенергію та після закінчення розрахункового місяця надавав уповноваженому представнику відповідача рахунки на оплату електроенергії (активної та реактивної), а саме: рахунки-фактури №44 від 30.06.2011 на суму 1059296,47 грн., №44Р від 30.06.2011 на суму 19031,99 грн. отримані відповідачем 01.07.2011, №44 від 31.07.2011 на суму 1139351,63 грн., №44Р від 31.07.2011 на суму 19249,18 грн. отримані відповідачем 01.08.2011, №44 від 31.08.2011 на суму 1099561,69 грн., №44Р від 31.08.2011 на суму 18678, 17 грн. отримані відповідачем 01.09.2011, №184 від 30.06.2011 на суму 8292017,10 грн., №184Р від 30.06.2011 на суму 80354, 10 грн. отримані відповідачем 05.07.2011, №184 від 31.07.2011 на суму 8122209,48 грн., №184Р від 31.07.2011 на суму 89806,96 грн. отримані відповідачем 04.08.2011 та №184 від 31.08.2011 на суму 8153687,87 грн., №184Р на суму 86494,32 грн. отримані відповідачем 06.09.2011.

Втім, відповідач, в обумовлений договорами строк, виставлені позивачем рахунки в повному обсязі не оплатив, у звязку з чим виникла заборгованість за активну електроенергію в сумі 27866124 грн. 24 коп. та з оплати реактивної електроенергії в сумі 313614 грн. 72 коп., що підтверджується актами звірки заборгованості від 17.10.2011 та визнається відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і визнаний відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 27866124 грн. 24 коп. та з оплати реактивної електроенергії в сумі 313614 грн. 72 коп.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та враховуючи те, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 83480 грн. 99 коп., які нараховані за період з 13.07.2011 по 15.09.2011 по договору №184 та з 11.07.2011 по 16.09.2011 по договору №44.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, в силу вимог ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторони в пунктах 4.4.1 договорів визначили, що у разі порушення споживачем передбачених додатком “Порядок розрахунків” термінів розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 4.4.1 договорів нараховано за період з 13.07.2011 по 15.09.2011 по договору №184 та з 11.07.2011 по 16.09.2011 по договору №44, згідно наданих розрахунків, та заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 431318 грн. 42 коп.

Розрахунок пені обґрунтований, вірний та відповідає фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Письмовим клопотання №05-2717 від 02.11.2011 відповідач просить суд про зменшення розміру заявленої до стягнення пені згідно приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобовязання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відтак, враховуючи, що відповідач є підприємством, яке створене Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з метою організації та виконання робіт з ліквідації вугледобувних та вуглепереробних підприємств Луганської області за рахунок коштів державного бюджету та реалізації державної політики в цій галузі без мети одержання прибутку та зважаючи на те, що стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 50%.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню в сумі 215659 грн. 21 коп.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи, при цьому зменшення пені, з віднесенням судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганська обласна дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», м. Стаханов, Луганська область, вул. Дзержинського, 14, ідентифікаційний код 32449971 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул..Фрунзе, 136 з, ідентифікаційний код 26447684 на п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603930111660 у філії ЛОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665 борг за активну електроенергію у сумі 27866124 грн. 24 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства «Луганська обласна дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», м. Стаханов, Луганська область, вул. Дзержинського, 14, ідентифікаційний код 32449971 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул..Фрунзе, 136 з, ідентифікаційний код 26447684 на п/рахунок № 2600512100770 у Луганській філії АБ «Укркомунбанк», МФО 304988 заборгованість з оплати реактивної електроенергії в сумі 313614 грн. 72 коп., пеню в сумі 215659 грн. 21 коп. та 3% річних в сумі 83480 грн. 99 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2011.

Суддя Т.В.Васильченко