Рішення № 19892618, 14.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.11 Справа № 5/147/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 3859,08 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «МТС Україна»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги звязку в сумі 2231,29 грн., інфляційних нарахувань в сумі 415,02 грн., 3% річних в сумі 145,25 грн. та санкцій в сумі 1067,52 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, втім подав суду лист, в якому просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням відповідача та підтверджена довідкою з ЄДРПОУ від 12.10.2011 №11398181.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши в судовому засіданні 18.10.2011 оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами у справі були укладені договори про надання послуг стільникового радіотелефонного звязку: № 1.10680768/1099666 від 17.03.2003, наданий телефонний номер НОМЕР_2 та №1.10680768/1097651 від 14.03.2003 наданий телефонний номер НОМЕР_3.

Відповідно до пунктів 3.1 вказаних договорів нарахування за надані послуги стільникового радіотелефонного звязку здійснюються згідно з тарифами UМС; розрахунковий період становить один календарний місяць і абоненту надається один особовий рахунок, на підставі якого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента телефонами.

За умовами пунктів 2.4.2 договорів відповідач зобовязаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, авансові внески та плату за утримання номеру в мережі стільникового радіотелефонного звязку.

Сплачувати вартість наданих послуг відповідач зобовязався до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.2 договорів).

При цьому, у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач повинен був телефонувати до позивача для одержання інформації щодо подальших розрахунків (п. 2.4.5).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.03.2003 по 06.07.2010 відповідачу були надані послуги звязку на загальну суму 72287 грн. 29 коп. (за двома договорами).

Втім, відповідач припинив оплачувати послуги звязку, що надавалися позивачем з 01.03.2009, у звязку з чим виникла заборгованість за надані послуги в сумі 2231 грн. 29 коп., про що свідчить звіт про баланс особового рахунку абонента, а також надіслані на адресу відповідача рахунки та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

У звязку з наявністю заборгованості відповідача за надані позивачем послуги в порядку п. 5.2 договорів укладених між сторонами у справі договір № 1.10680768/1099666 був припинений 28.06.2009 та договір № 1.10680768/1097651 - 06.07.2010.

За порушення умов договорів згідно з положенням пункту 1.3 додаткових угод №530770 від 10.11.2007 та № 3530776 від 10.11.2007 відповідачу були нараховані договірні санкції з розрахунку 1 грн. 92 коп. за кількість днів, що залишились до закінчення терміну дії додаткових угод, починаючи з дня відмови або припинення дії договору, а саме за договором № 1.10680768/1099666 в розмірі 566 грн. 40 коп. (1,92*295) та за договором №1.10680768/1097651 в розмірі 501 грн. 12 коп. (1,92*261), (де 295 та 261 є загальною кількістю днів, що залишилось до закінчення строку дії додаткових угод).

Надані позивачем у справі розрахунки санкцій в загальному розмірі 1067,52 грн. відповідають умовам укладених сторонами додаткових угод, не суперечать приписам чинного законодавства та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

У відповідності із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договорами зобовязань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань доведений матеріалами справи і не спростований відповідачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги звязку у розмірі 2231 грн. 29 коп. та санкцій в загальному розмірі 1067 грн. 52 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства та враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 415 грн. 02 коп. та 3% річних в сумі 145 грн. 25 коп.

Розрахунок 3% річних здійснений позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, то вони підлягають задоволенню частково в сумі 391 грн. 02 коп., оскільки арифметично вірний розмір інфляційних нарахувань, обрахований судом за вказаний позивачем період (з липня 2009 року по серпень 2011 року), становить 391 грн. 02 коп. (при розрахунку інфляційних нарахувань за заявлений період позивачем не було враховано індекси інфляції за липень серпень 2009 та за липень-серпень 2011).

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за отримані послуги відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях по даній справі.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 ідентифікаційний код 14333937 заборгованість за послуги звязку в сумі 2231 грн. 29 коп., санкції у розмірі 1067 грн. 52 коп., інфляційні нарахування в сумі 391 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 145 грн. 25 коп. а також витрати зі сплати державного мита у сумі 101 грн. 36 коп. та 234 грн. 53 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2011

Суддя Т.В.Васильченко