Рішення № 19892341, 10.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.11 Справа № 15/197/2011

За позовом

Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень, м. Дебальцеве Донецької області

до Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 57 280 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1., начальник юридичного сектору, довіреність № Н-01/595 від 22.02.2011;

від відповідача - ОСОБА_2., юрисконсульт, довіреність № 14-120 від 03.06.2009.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену в накладній № 51516854 масу вантажу в сумі 57280 грн. 00 коп. Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 23.09.2011 № 05/888, де проти позову заперечив з підстав, викладених у ньому. При цьому, також він подав клопотання про зменшення штрафних санкцій в 5 разів, посилаючись на п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

При наданні Державним підприємством «Донецька залізниця»послуг з перевезення вантажів Державному підприємству «Свердловантрацит»в травні 2011 року відповідно до накладної № 51516854 зі станції Довжанська Донецької залізниці були відправлені вагони № 66766858, 65335671, 68780766, 66932377, 65301889. Під час контрольного зважування на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у перевізному документі.

В накладній № 51516854 зазначено, що у вагоні № 66766858 нетто вантажу становить 71 000 кг, а в вагоні № 65335671 69000 кг, № 68780766 69000 кг, № 66932377 69000 кг, № 65301889 69000 кг. За результатами перевірки маса вантажу в вагоні № 65335671 становила 69 700 кг, а у вагоні № 68780766 72 250 кг, № 66932377 69700 кг, № 65301889 69800 кг. На дане порушення станцією Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці було складено комерційний акт БМ 731619/81/322 від 12.05.2011. Так, існує факт, що при внесенні інформації до відповідних граф вищезазначеної накладної вантажовідправником Державним підприємством «Свердловантрацит» була неправильно зазначена маса вантажу, тобто фактично маса вантажу у вищеназваних вагонах була більшою, ніж вказано в перевізному документі.

Провізна плата вантажу згідно залізничної накладної № 51516854 становить 2 864 грн. 00 коп. за один вагон.

У звязку з наведеним порушенням позивач нарахував штрафну санкцію, встановлену чинним законодавством (2 864 грн. 00 коп. х 5 х 4 вагони = 57 280 грн. 00 коп.), та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України.

Даний Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2).

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Правил оформлення перевізних документів Вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код та адресу.

Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів у разі, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно з ст. 118 Статуту. Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною першою ст. 26 Закону «Про залізничний транспорт»передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Положеннями ст. 118 Статуту визначено штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Так, відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, належних доказів правильного оформлення перевізного документа та недотримання позивачем вимог складання акту на надав.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Виходячи з положень Статуту залізниць України обов'язок заповнення відомостей у залізничній накладній, як і відповідальність за неправильно зазначені відомості покладено на вантажовідправника.

Невідповідність маси вантажу відомостям в накладній встановлено при контрольному зважуванні.

При цьому, в комерційному акті зазначено, зокрема, що навантаження у вагоні рівномірне, вантаж маркований вапном, маркування не порушено.

Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні, а саме маса вантажу виявилася більшою у чотирьох вагонах, ніж вказано в перевізному документі.

Разом з тим, відповідач заявив клопотання, за яким просить зменшити розмір штрафу в 5 разів, яке судом відхиляється судом з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідачем при заявленні клопотання не наведено належної аргументації та не надано доказів, що підтвердили б усі обставини, з якими закон повязує можливість зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до п. 15.26 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року N 411, норми ваги й довжини вантажних поїздів за напрямками і за кожною ділянкою визначається графіком руху та планом формування поїздів і мають відповідати типу локомотива, профілю колії на ділянках обертання поїздів та корисній довжині приймально-відправних колій на станціях цих ділянок, а на електрифікованих ділянках - умовам електропостачання.

Порядок формування та пропускання довгосоставних поїздів, великовагових, з'єднаних поїздів, а також вантажних поїздів підвищеної ваги й довжини визначається начальником залізниці відповідно до інструкції Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Пунктом 15.27 вказаних правил встановлено, що забороняється ставити в поїзди вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

При цьому слід зазначити, що перевантаження вагонів негативно впливає на основні засоби підприємства позивача.

Внаслідок перевантаження відбувається підвищений знос рухового складу, залізничних колій і т.і.

Крім того, така обставина може впливати на безпеку руху та завдати шкоду як майну, так і життю і здоровю людей.

Розмір санкцій визначено чинним законодавством та правильно застосовано позивачем.

Крім того, згідно положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання є правом, а не обовязком судді при прийнятті рішення.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

Тому, оцінивши наведені відповідачем доводи та надані ним докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відхилення клопотання щодо зменшення розміру штрафу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 57 280 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 572 грн. 80 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень до Державного підприємства «Свердловантрацит»про стягнення 57 280 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32355669, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, б. 68, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01074657, в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень, м. Дебальцеве Донецької області, вул. Леніна, б. 12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25948445, штраф у сумі 57 280 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 572 грн. 80 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу. В судовому засіданні 10.11.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 14.11.2011. СуддяЄ.Ю. Пономаренко