Рішення № 19891665, 28.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.11                                                                                 Справа № 19/119/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Скокової К.Л., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 17733 грн. 67 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2, заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 12-01-153/1414 від 21.09.2011;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9525,98 грн., пені у сумі 8007,69 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 448,69 грн., 3% річних у сумі 164,46 грн.

27.09.2011 позивач надав письмові пояснення № 12-03-155 від 21.09.2011, де повідомив, що він допустився помилки та просить стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 державне мито у сумі 181 грн. 47 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., а також стягнути пеню на підставі п.7.2.3 договору № 443 від 01.11.2005.

Дане уточнення прийнято судом до розгляду.

12.10.2011 представник відповідача здав до суду відзив від 12.10.2011 на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки не отримував рахунків на оплату теплової енергії або претензій з вимогами. Відповідач повідомив, що з березня 2010 року по квітень 2011 року сплатив позивачу 8190,07 грн. Також він звернув увагу на те, що позовна заява була подана 15.08.2011, а позивач нарахував пеню з 16.12.2010, тобто за межами строку позовної давності.

17.10.2011 представник відповідача подав заяву, в якій просить суд зробити запит до поштового відділення, про те, хто саме заповнював графу у повідомленнях про отримання претензій

Дана заява була розглянута у судовому засіданні 17.10.2011, встановлено, що в матеріалах справи відсутні повідомлення, які підтверджують отримання відповідачем претензій, у зв"язку з чим в задоволенні поданої заяви було відмовлено.

В судовому засіданні 17.10.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву.

В судовому засіданні 25.10.2011 позивач надав заяву, в якій просить суд стягнути борг у сумі 9525,98 грн., пеню у сумі 7697,15 грн., інфляційні витрати у сумі 297,27 грн., 3% річних у сумі 213,27 грн. В цій же заяві позивач повідомив, що отримані від відповідача кошти, які надійшли 24.01.2011 та 31.07.2011, віднесені на заборгованість останнього, яка утворилась за несплачений раніше опалювальний сезон. Дана заборгованість була стягнута рішенням господарського суду Луганської області по справі № 14/158 та виконавче провадження згідно наказу по цій справі закінчено, у зв"язку з повним виконанням.

Подана позивачем заява фактично є заявою про зменшення позовних вимог, на підставі чого вона була прийнята судом до розгляду.

Відповідач в цьому ж судовому засіданні звернувся до суду з заявою про зменшення штрафних санкцій, а саме пені до розміру 1000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.10.2011 строк розгляду справи № 19/119/2011 був продовжений на 15 днів, згідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить власноручний підпис його повноважного представника у бланку повідомлення про відкладення розгляду справи від 25.10.2011.

Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, енергопостачальна організація) та Суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (відповідач, споживач) 01.11.2005 був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 443, за умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

На виконання умов договору позивач поставив теплову енергію в гарячій воді в період з березня 2010 року по квітень 2011 року на суму 9525,98 грн. За поставлену теплову енергію відповідачу були виставлені рахунки, які були отримані невідомими особами (а.с.15, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24,) та надіслані по пошті (а.с.16). Як зазначив представник відповідача, повноважень на отримання рахунків відповідач нікому не надав.

Згідно до п.п.4.2.2 договору споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації.

Відповідно до п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.4 договору).

В п.6.6 договору сторони домовились, що споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як зазначив позивач, відповідач взяті на себе зобов”язання по оплаті послуг не виконав, у зв”язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 9525,98 грн., що й стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до господарського суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 16-20-217 від 19.04.2010 (отримана відповідачем нарочно), № 16-20-271 від 18.05.2010 (належним чином надіслана по пошті), № 16-20-460 від 17.11.2010 (отримана невідомою особою), № 16-20-498 від 20.12.2010 (отримана невідомою особою), № 16-20-37 від 20.01.2011 (надіслана по пошті без зазначення квартир), № 16-20-140 від 21.02.2011 (надіслана по пошті без зазначення квартир), № 16-20-219 від 22.03.2011 (належним чином надіслана по пошті), № 16-20-289 від 25.04.2011 (належним чином надіслана по пошті), № 16-20-358 від 30.05.2011 (належним чином надіслані по пошті), які залишені відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.25-33).

З наданих відповідачем копій квитанцій вбачається, що останній здійснив оплату наданих йому послуг, згідно призначень платежів, за листопад 2010 року у розмірі 931,79 грн. (квитанція № 1595973 від 31.01.2011) та за грудень 2010 року у розмірі 347,69 грн. (квитанція № 457/482 від 24.01.2011) (а.с.53-54), тобто в загальній сумі 1279,48 грн. Що стосується платежу, згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1146 від 12.07.2011, то з цієї квитанції не вбачається за кий саме період відповідач здійснював оплату послуг, на підставі чого позивач правомірно зарахував ці кошти в погашення заборгованості, яка виникла раніше.

З вищевикладеного вбачається, що сума боргу відповідача за період з березня 2010 року по квітень 2011 року, яка підлягає до стягнення складає 6110,75 грн., оскільки:

- березень 2010 року –заборгованість 1133,45 грн., відповідачем отримана нарочно претензія;

- квітень 2010 року – 347,69 грн., позивач належним чином надіслав рахунок по пошті;

- жовтень 2010 року – позивачем не надано належних доказів надіслання ані рахунку, ані претензії;

- листопад 2010 року –здійснена оплата відповідачем у розмірі 931,79 грн.;

- грудень 2010 року – 1147,37 грн., відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 347,69 грн.;

- січень 2011 року - позивачем не надано належних доказів надіслання ані рахунку, ані претензії;

- лютий 2011 року –1782,50 грн., позивач належним чином надіслав претензію по пошті;

- березень 2011 року –1556,87 грн., позивач належним чином надіслав претензію по пошті;

- квітень 2011 року – 142,90 грн., позивач належним чином надіслав претензію по пошті.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.7.2.3 договору сторони домовились, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Тобто позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу пеня станом на 18.10.2011, з урахуванням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, але її розмір (в межах заявлених позовних вимог) буде складати 4629,61 грн. оскільки заборгованість за листопад 2010 року оплачена 31.01.2011, а належних доказів надіслання рахунку або претензії за цей період позивач не надав, тобто не можливо встановити дату початку нарахування пені, стосовно січня 2011 року, то позивач не довів суду, сума 1788,06 грн. є заборгованістю.

Відповідно до п.7.2.4 договору за прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних та суму інфляційних витрат станом на 18.10.2011, але їх розмір буде складати:

- 3% річних - 140,83 грн.

- інфляційні витрати –187,97 грн.

В решті заявлених вимог стосовно стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат слід відмовити, оскільки заборгованість за листопад 2010 року оплачена 31.01.2011, а належних доказів надіслання рахунку або претензії за цей період позивач не надав, тобто не можливо встановити дату початку нарахування, стосовно жовтня 2010 року та січня 2011 року, то позивач не довів суду, що 347,69 грн. та 1788,06 грн. є заборгованістю.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права надіслати відповідні рахунки за ці місяці або виставити відповідачу претензії на зазначені суми, що стане підставою для оплати послу наданих у відповідний період.

Доводи відповідача відхиляються господарським судом, у зв"язку з необгрунтованістю.

З вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 28.10.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області, до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області, задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, код 00131050 основний борг у сумі 6110 грн. 75 коп., пеню у сумі 4629 грн. 61 коп., інфляційні нарахування у сумі 187 грн. 97 коп., 3% річних у сумі 140 грн. 83 коп., державне мито у сумі 110 грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 143 грн. 95 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.11.2011.

Суддя                                                             Т.В.Косенко