Рішення № 19891100, 01.12.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2011 р.Справа № 5013/2054/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу 5013/2054/11

за позовом: приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м. Київ

до відповідача: державного відкритого акціонерного товариства "Управління по бурінню технічних свердловин" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Олександріявугілля", м. Олександрія, Кіровоградська область

про стягнення 751,39 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення .

Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з державного відкритого акціонерного товариства "Управління по бурінню технічних свердловин" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Олександріявугілля" суми боргу за надані послуги стільникового зв'язку - 134,89 грн; суми договірної санкції за невиконання умов договорів № 1.10940710/1713460 від 07.07.2004 року та додаткової угоди до нього від 31.07.2008 року та № 1.10940710/1712474 від 07.07.2004 року та додаткової угоди до нього від 06.02.2009 року в розмірі 616,50 грн. Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач надіслав до суду письмові пояснення із змісту яких вбачається, що з 08.09.2008 року наказом Мінвуглепром № 455 від 08.09.2008 року "Про ліквідацію ДП" "Управління по бурінню технічних свердловин" припинили діяльність підприємства та призначили з 21.06.2010 року головою ліквідаційної комісії Коц-Готліба В.О. Також відповідач, зазначає, що рахунків до сплати від позивача ліквідаційна комісія не отримувала за період з 01.07.2009 року по 01.10.2009 року. Про ліквідацію підприємства було повідомлення в засобах масової інформації, однак вимоги про борг ПАТ "МТС Україна" не було надіслано. Відповідач повідомив суд про те, що останній звернувся до директора ПАТ "МТС Україна" з проханням підтвердити використання абонентських номерів та встановлення порозуміння. На даний час відповіді не отримано.

До матеріалів справи долучено спеціальний витяг Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом № 11603557 станом на 02.11.2011 року щодо державного відкритого акціонерного товариства "Управління по бурінню технічних свердловин" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Олександріявугілля", ідентифікаційний код: 24150744.

Як свідчить даний Витяг підприємство - відповідача, станом на день розгляду справи по суті перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, а як свідчить наказ Мінвуглепром № 455 від 08.09.2008 року "Про ліквідацію ДП" "Управління по бурінню технічних свердловин" припинення підприємницької діяльності відповідача розпочато з 08.09.2008 року.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між спільним підприємством "Українського мобільного зв'язку" (оператор) та державним відкритим акціонерним товариством "Управління по бурінню технічних свердловин" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Олександріявугілля" (абонент) 07.07.2004 року укладено Договори про надання послуг мобільного зв'язку:

№ 1.10940710/1713460 від 07.07.2004 року та додаткова угода до нього від 31.07.2008 року;

№ 1.10940710/1712474 від 07.07.2004 року та додаткова угода до нього від 06.02.2009 року.

24.12.2003 року, 01.10.2008 року, 21.04.2008 року, 12.02.2008 року, 14.10.2008 року між сторонами підписано договори-заяви про підключення телефонів системи GSM, яким були наданні абонентні номери: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7

Для обслуговування зазначених номерів позивачем було надано особистий рахунок НОМЕР_8

За умовами вказаних Договорів позивач зобовязався надати послуги мобільного зв'язку, а відповідач в свою чергу зобовязався оплатити вказані послуги в термін та на умовах визначених в Договорах.

З 26.04.10 року закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок", яке є правонаступником СП "Український мобільний зв'язок", змінено на приватне акціонерне товариство "МТС Україна", що підтверджується витягом із статуту та свідоцтвом про державну реєстрацію.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день вирішення спору, відповідач має заборгованість за надані послуги мобільного зв'язку у період з 01.07.2009 року по 01.10.2009 року в розмірі 134,89 грн, при цьому розрахунок заборгованості, відображений у пред'явлених позивачем до сплати рахунків відповідачеві за надані послуги стільникового та мобільного зв'язку.

Відповідач не надав доказів сплати позивачу спірної суми боргу та суми штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Позивач звітом про баланс особового рахунка абонента підтвердив заборгованість відповідача за послуги мобільного зв'язку станом на 01.10.2009 у розмірі 134,89 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 2.4.3. Договорів Відповідач зобовязаний сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу.

Вартість пакета та вартість додаткових сервісів пакета послуг нараховуються та сплачуються Відповідачем на наступний розрахунковий період авансом (п. 3.7. Договорів).

Розрахунковий період становить один календарний місяць (п. 3.1. Договорів).

Згідно з п.п. 3.1., 3.3. Договорів нарахування за надані послуги здійснюється згідно з тарифами оператора, які є невідємною частиною Договору. Розрахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою, в національній валюті України, або поповнює рахунок мобільного номеру, за допомогою карток оплати. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, але в будь - якому разі до моменту фактичного використання авансу.

У разі неодержання рахунків до 15-го числа місця, наступного за розрахунком, пунктом 2.4.6. Договорів на Відповідача покладений обовязок зателефонувати за тел. 111 для одержання інформації щодо подальших розрахунків. Матеріали справи не містять доказів таких звернень Відповідача.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується виставленими рахунками ,деталізованою інформацією про розрахунки за телекомунікаційні послуги (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

В порушення умов вказаного договору та загальних умов виконання зобов'язань, визначених ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач не оплатив надані послуги по належному йому особистому рахунку в термін з 01.07.2009 року по 01.10.2009 року в сумі 134,89 грн.

Таким чином, станом на 01.10.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 134,89 грн, доказів погашення якої сторони не подали.

Позивач надсилав відповідачу претензію від 11.11.209 року з вимогою погасити наявний борг у добровільному порядку. Така претензія залишена без реагування.

Господарський суд також виходить з того, що ухвалою про порушення провадження у даній справі від 01.11.2011 року, якою розгляд даної справи призначено в судове засідання на 01.12.2011 року - було надано сторонам, зокрема і відповідачу термін для підтвердження використання абонентських номерів та встановлення порозуміння. Проте відповідач не подав господарському суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву.

Посилання відповідача на той факт, що він перебуває в стані ліквідації не являється підставою для відмови в задволенні позовних вимог, оскільки вимоги позивача про стягнення заборгованості заявлені за період з 01.07.2009 року по 01.10.2009 рік, тобто після початку роботи ліквідаційної комісії і вказана заборгованість являється поточною заборгованістю.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 134,89 грн визнані господарським судом поданим обґрунтовано і підлягають задоволенню повністю.

Також позивач, керуючись умовами Договорів та Додаткових угод, а також нормою ст. 546 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача договірні санкції, на підставі п. 1.3 Додаткової угоди від 31.07.2008 року до договору № 1.10940710/1713460 від 07.07.2004 року та Додаткової угоди від 06.02.2009 року до договору № 1.10940710/1712474 від 07.07.2004 року на загальну суму 616,50 грн.

У своєму розрахунку договірних санкцій позивач виходить з наступного.

Строк дії Договору № 1.10940710/1713460 від 07.07.2004 року та додаткової угоди до нього (укладених на 365 днів) повинен закінчитися 08.11.2009 року. На підставі п. 1.1 Додаткової угоди - строк дії Договору був продовжений на 100 днів у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язків по сплаті наданих послуг. Тому позивач на підставі п. 1.3 Додаткової угоди рахує відповідно до такої формули: 2,74 грн х 14 днів = 38,36 грн (договірних санкцій).

Строк дії Договору № 1.10940710/1712474 від 07.07.2004 року та додаткової угоди до нього (укладених на 365 днів) повинен закінчитися 24.05.2010 року. На підставі п. 1.1 Додаткової угоди - строк дії Договору був продовжений на 100 дні у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язків по сплаті наданих послуг. Тому позивач на підставі п. 1.2 Додаткової угоди рахує відповідно до такої формули: 2,74 грн х 211 днів = 578,14 грн (договірних санкцій).

Загальна сума нарахованих позивачем договірних санкцій складає 38,36, грн +578,14 грн = 616,50 грн.

Пунктами 1.3. Додаткових Угод до вказаних Договорів визначено, що забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором щодо відмови від договору та/або від додаткової угоди, зокрема, від послуг голосової телефонії за договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від Договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема, від послуг голосової телефонії до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. додаткової угоди, або коли дія основного договору достроково припиняється згідно п. 5.2. Договору у звязку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Пунктом 1.1. Додаткових Угод передбачається, що вони укладені терміном на 365 календарних днів, починаючи з дати підписання угоди сторонами, протягом яких абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема, від послуг голосової телефонії за Основним договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Підписанням додаткових угод до Договорів відповідач погодився на виконання зобовязання щодо отримання послуг за договорами протягом 356 календарних днів, яке в свою чергу забезпечене договірною санкцією, що відповідає чинному законодавству, у тому числі приписам ст. 546 Цивільного кодексу України.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача договірних санкцій на загальну суму 616,50 грн, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Наслідком порушення відповідачем зобовязань по оплаті послуг мобільного звязку, що стало підставою для тимчасового обмеження надання послуг, є застосування передбаченої договором та додатковою угодою договірної санкції.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок договірної санкції за Договором № 1.10940710/1712474 від 07.07.2004 року та додаткової угоди до нього (2,74 грн х 211 днів = 578,14 грн) не відповідає зазначеним вище правовим нормам, оскільки шість місяців, за які має нараховуватися договірна санкція становить не більше 182 днів, тому договірна санкція за даним Договором розраховується за формулою: 2,74 грн х 182 дні = 498,68 грн.

Зокрема, господарський суд виходить з того, що ч. 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором, згідно з ч. 4 ст.231 ГК України.

Період нарахування штрафних санкцій обмежено нормами ч. 6. ст. 232 ГК України, відповідно до норм якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст.546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 1.3 Додаткових угод, які не суперечить вимогам законодавства.

Враховуючи вищевикладене господарський суд задовольняє вимоги позивача про стягнення договірних санкцій в сумі 616,50 грн частково, з врахуванням норм п.6 ст.232 ГК України.

Тобто, за Договором № 1.10940710/1712474 від 07.07.2004 року та додаткової угоди до нього сума договірних санкцій складає (з урахуванням норм ч. 6 ст. 232 ГК України) 2,74 грн х 182 дні = 498,68 грн.

За Договором № 1.10940710/1713460 від 07.07.2004 року та додаткової угоди до нього сума договірних санкцій складає: 2,74 грн х 14 днів = 38,36 грн

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми договірної санкції за періоди, вказані в розрахунках позивача з урахуванням продовження строку дії Договорів у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх обов'язків по оплаті наданих послуг підлягають задоволенню частково в загальній сумі 537,04грн.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення договірних санкцій відмовити, як безпідставно пред'явлені.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства "Управління по бурінню технічних свердловин" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Олександріявугілля" (м. Олександрія, Кіровоградська область, вул. Коваленка, 28, код ЄДРПОУ 24150744) на користь приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька,15, код ЄДРПОУ 14333937) суму боргу за надані послуги зв'язку - 134,89 грн; суму договірної санкції за невиконання умов договорів - 537,04 грн та державне мито в сумі 91,21 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у судах в сумі 211,03 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення договірних санкцій відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Макаренко Т.В.