Рішення № 19891059, 30.11.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р.Справа № 5013/1976/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1976/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Маловисківського цеху телекомунікаційних послуг № 4 Кіровоградської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Мала Виска кіровоградської області

до відповідача: Кіровоградського обласного військового комісаріату, м. Кіровоград

про стягнення 3 565,74 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 372 від 30.06.11 р.

від відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 1958 від 23.11.11 р.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Маловисківського цеху телекомунікаційних послуг № 4 Кіровоградської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Кіровоградського обласного військового комісаріату на користь позивача заборгованості по орендній платі зі штрафними санкціями в розмірі 3 565,77 грн.

Згідно письмового відзиву на позовну заяву, відповідач не заперечує існування за Кіровоградським обласним військовим комісаріатом заборгованості з орендної плати, однак, посилаючись на норму ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, зазначає, що враховуючи відсутність бюджетних коштів для здійснення оплати за договорами оренди, вини відповідача у несплаті коштів не має.

До того ж, відповідач наголошує на тому, що позивачем здійснено нарахування 3 % річних з порушенням умов договору та вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних (а.с. 101-102).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. нової редакції Статуту позивача, затвердженої загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від 14.06.11 р., публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - товариство) засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.12.99 р. № 155 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15.06.93 р. № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" № 8 від 14.06.11 р. перейменовано на публічне акціонерне товариство.

Товариством є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком", відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (а.с. 94).

01.01.09 р. між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (далі - Орендодавець) та Кіровоградським обласним військовим комісаріатом (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП № 3/ВУМК (далі - Договір, а.с. 8-14).

Відповідно до умов Договору, Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину приміщення (далі - майно), розташоване в м. Новоукраїнка на другому поверсі двоповерхового будинку № 53/14 по вул. Леніна, загальною площею 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку..

Відповідно до п. 1.2. Договору сторони домовились про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна."

У розділі 2 Договору сторони обумовили умови передачі та повернення орендованого майна.

Так, зокрема, згідно п.п. 2.1.- 2.2. Договору передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1. Договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до Орендаря з відповідними наслідками.

Передача майна в оренду не передбачає передачі Орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку дії цього Договору.

Сторонами також врегульовано умови розрахунку за Договором.

Пунктом 3.1. Договорів визначено, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дати приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.

Згідно п. 3.2. Договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 137,60 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв. м. спеціалізованих технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1 кв.м. всієї орендованої площі становить 137,60 грн. з ПДВ (20%).

Крім того, пп. 3.2.1. Договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Відповідно до п.п. 3.4., 3.5. Договору, Орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з рахунками Орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, Орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками Орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25% від суми орендної плати.

Орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1. Договору.

У разі закінчення строку дії Договорів орендна плата вноситься Орендарем до дня фактичної передачі Орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна (п. 3.6. Договору).

Згідно п. 12.1. Договору, цей Договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.01.2009 року до 30.11.2011 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Договір підписаний Орендодавцем та Орендарем, скріплений круглими печатками позивача та відповідача.

Шляхом підписання Додатків № № 2, 3 та 4 до Договору, сторонами узгоджено також Перелік додаткових прав та обов'язків Орендаря і Орендодавця при встановлені в орендованих приміщеннях технологічного обладнання; розрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Кіровоградської ВАТ "Укртелеком" та зведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується (а.с. 16-19).

Додатки № № 2 - 4 до Договору підписані повноважними представниками сторін, скріплені круглими печатками Орендаря та Орендодавця.

Згідно п. 13.2. Договору, Додатки до Договору, підписані повноважними представниками сторін, є його невід'ємною частиною.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України.

Так, стаття 759 Цивільного кодексу передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пояснень представників сторін, наданих у судовому засіданні, на даний час орендоване приміщення фактично звільнено відповідачем, у зв'язку з закінченням строку дії Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії акту приймання - передачі майна від 01.01.09 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши в користування Орендарю частину приміщення площею 1 кв. м. на другому поверсі двоповерхового будинку № 53/14 по вул. Леніна у м. Новоукраїнка (а.с. 15).

Акт приймання-передачі майна від 01.01.09 р. є додатком 1 до Договору, підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов Договору, позивачем виставлялись та направлялись на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень рахунки на оплату разом з відповідними помісячними розрахунками орендної плати, зведеними розрахунками експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, розрахунками плати за спожиту електроенергію, а також загальними розрахунками орендної плати по Кіровоградському обласному військомату (а.с. 24 - 93).

Відповідно до вище перелічених матеріалів справи, за травень 2010 року позивачем виставлено до сплати Орендарем рахунок на суму 201,49 грн., за червень 2010 року - на суму 202,10 грн., за липень 2010 року - на суму 202,75 грн., за серпень 2010 року - на суму 203,94 грн., за вересень 2010 року - на суму 208,91 грн., за жовтень 2010 року - на суму 209,74 грн., за листопад 2010 року - на суму 210,23 грн., за грудень 2010 року - на суму 211,55 грн., за січень 2011 року на суму - 214,96 грн., за лютий 2011 року на суму 218,30 грн., за березень 2011 року на суму 221,62 грн., за квітень 2011 року - на суму 224,76 грн., за травень 2011 року - 227,75 грн., за червень 2011 року - на суму 229,06 грн., за липень 2011 року на суму 370,88 грн., за серпень 2011 року - на суму 234,70 грн. та за вересень 2011 року на суму 234,76 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, пп. 6.1.3. Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Однак, Орендар свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за вказаний період на підставі виставлених позивачем рахунків, відповідачем лише частково сплачено орендну плату в сумі 431,36 грн., що підтверджується здійсненим позивачем розрахунком суми заборгованості за Договором (а.с. 20-21).

Таким чином, за період з травня 2010 року по вересень 2011 року включно за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 3 396,17 грн.

У зв'язку з невиконанням Орендарем своїх зобов'язань за Договором, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з письмового відзиву на позовну заяву та усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, Орендар визнає існування за ним заборгованості з орендної плати за Договором.

Доказів сплати заборгованості в сумі 3 396,17 грн. відповідачем до суду не надано.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача орендної плати за Договором в сумі 3 396,17 грн.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 107,64 грн. та 3% річних в сумі 61,96 грн.

Відповідно до письмового відзиву на позов, відповідач заперечує проти стягнення нарахованих йому 3% річних, вказуючи при цьому, що Кіровоградський обласний військовий комісаріат є державною установою, яка не має інших джерел фінансування, окрім державного бюджету.

З огляду на викладене, відповідач не вбачає своєї вини в неналежному виконанні зобов'язань, що випливають з Договору, а тому, посилаючись на порушення позивачем умов Договору в частині нарахування 3 % річних, а також норми ч. 1 ст. 614 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Орендаря 3 % річних.

Господарський суд вважає заперечення відповідача не обґрунтованими, з огляду на наступне.

В силу ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що також визначено і ст. 229 Господарського кодексу України.

Саме поняття грошового зобов'язання не наводиться ані в Господарському, ані в Цивільному кодексах, втім головна особливість грошових зобов'язань полягає в тому, що вони мають специфічний предмет - гроші, які завжди є в обігу, у зв'язку з чим їх відсутність не розглядається як обставина, яка виключає відповідальність боржника. Цим пояснюється особливість відповідальності за порушення грошових зобов'язань, яка полягає в тому, що учасник господарських відносин у разі такого порушення не звільняється від відповідальності через неможливість його виконання. Це правило не містить ніяких виключень, тому що відповідальність за неповернення грошових коштів розглядається як абсолютна. Це означає, що боржнику не надано можливості уникнути її ні за яких умов, навіть при посиланні на відсутність своєї вини, дію обставин непереборної сили тощо.

Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.

Таким чином, відповідальність за порушення грошового зобов'язання наступає незалежно від наявності вини.

Крім того, господарський суд також враховує наступне.

В цивільному праві діє презумпція вини особи, яка допустила порушення зобов'язання, що означає, що така особа буде вважатися винною у порушенні і сама має довести відсутність своєї вини. Презумпція вини в цивільному праві діє без будь-яких відступів.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Однак, відповідач в супереч наведеній вище нормі, не надав суду належних доказів, на підтвердження його доводів про вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за Договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Зі змісту вказаної правової норми вбачається, що розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Проценти річних, передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Оскільки умовами Договору та вимогами чинного законодавства України не встановлено інший розмір відсотків за прострочення виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати, позивачем цілком обґрунтовано та правомірно нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 61,96 грн. (а.с. 23).

В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. Договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Враховуючи, що розрахунок пені в сумі 107,64 грн. відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, вимоги в цій частині підлягають задоволенню (а.с. 22).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Кіровоградського обласного військового комісаріату (25006, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 17/19, р/р № 35214035000465, МФО 823016) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, б-р Шевченка, 18, код 21560766), в особі Маловисківського цеху телекомунікаційних послуг № 4 Кіровоградської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (26200, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 55, р/р № 260014642 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, код 22211233) заборгованість в сумі 3 565,74 грн., з яких: 3 396,14 грн. - основний борг; 107,64 грн. - пеня; 61,69 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 05.12.2011 р.