Рішення № 19890924, 25.11.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2011 р.Справа № 5013/1747/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1747/11

за позовом: підприємства з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ", м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка,

про стягнення 72 239,45 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 13.07.2011 року;

від відповідача: участі не брали;

від 3-ї особи- участі не брали

Відповідач та 3-тя особа належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи по суті, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Підприємство з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основного боргу в сумі 65153,90 грн, штрафу за несвоєчасну сплату платежів по Договору оренди транспортного засобу НОМЕР_4 від 23.11.2010 року в сумі 6515,39 грн, збитків від інфляції в сумі 190,49 грн, три відсотка річних в сумі 379,67 грн, всього 72 239,45 грн.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення від 23.11.2011 року. У своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що під час перебування його за кермом транспортного засобу "Ніссан" держ. номер НОМЕР_3, вказаний автомобіль у ДТП не потрапляв; жодних письмових вимог з боку відповідача щодо сплати сум ремонту на його адресу не надходило; під час проведення перевірки співробітниками Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_2 опитаний не був. Також, третя особа просить суд розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документів не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між підприємством з іноземними інвестиціями "ВІП-Рент" (надалі-позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі-відповідач, орендар) укладено договір оренди транспортного засобу НОМЕР_4 від 23.11.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язувався надати орендарю у тимчасове володіння та користування транспортний засіб Nissan X-Trail НОМЕР_5 (надалі - автомобіль) за обумовлену плату на визначений Договором строк, а орендар зобов'язався прийняти автомобіль, користуватися ним відповідно до умов Договору, сплачувати орендну плату і своєчасно повернути автомобіль орендодавцю.

Згідно умов Договору орендодавець передав 24.11.2010 року за актом приймання-передачі (додаток № 1 до Договору) орендарю у строкове платне володіння та користування автомобіль. Транспортний засіб в користування орендарем прийнятий без жодних зауважень.

Як зазначає позивач 27.02.2011 року пошкоджений автомобіль був залишений на СТО в м. Одесі, про що позивача повідомили робітники Одеського СТО.

Позивач зазначає, що пошкоджений автомобіль був відремонтований за рахунок орендодавця. Пошкодження транспортного засобу виникли, у зв'язку з грубим порушенням орендарем правил експлуатації автомобіля НОМЕР_1. Внаслідок таких пошкоджень подальше використання автомобіля за цільовим призначенням без проведення відновлювальних робіт, було неможливим. Також, позивач вказує на те, що орендар загубив технічний паспорт та страховий поліс на автомобіль і орендодавцю довелося відновлювати вказані документи.

Умовами договору ( п.п.3.1.- 3.5. Договору) передбачено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за кожен місяць оренди в розмірі 10089,30 грн та ПДВ - 2017,86 грн, всього орендна плата складає - 12107,16 грн, що за міжбанківським валютним курсом, на дату укладення цього Договору є еквівалентом 1521,00 доларів США. Орендар сплачує орендну плату в українській гривні згідно з розрахунками-фактурами, на день виставлення яких сума платежу розраховується пропорційно зміні міжбанківського валютного курсу долару США. Орендна плата сплачується орендарем, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця авансом, не пізніше 25 числа кожного поточного місяця за наступний місяць.

Якщо орендар не отримує рахунок-фактуру незалежно від причин такого неотримання, він не звільняється від сплати орендної плати, у строки, що встановлено п. 3.3. Договору. В такому разі, Орендар самостійно здійснює розрахунок Орендного платежу за правилами, встановленими п. 3.2.1 Договору. При цьому до розрахунку приймається зміна котирування Міжбанківського валютного курсу продажну долару США, на дату здійснення платежу. У випадку закінчення строку оренди, чи дострокового розірвання даного Договору, орендна плата сплачується орендарем за весь період фактичного користування автомобілем, включаючи день його повернення згідно Акта повернення автомобіля. Оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури орендодавця, обов'язок в отриманні якого покладається на орендаря.

Інші платежі, передбачені цим Договором, сплачуються орендарем протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури орендодавцем. Рахунки-фактури на сплату інших (ніж: орендні) платежів, передбачених Договором, передаються орендарю згідно п. 3.3.1. Договору. Якщо Орендар не отримує оригінали рахунків-фактур, незалежно від причин такого неотримання, він не звільняється від сплати орендної плати та/або інших платежів і несе відповідальність за порушення строків оплати згідно умов Договору.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 23.09.2011 року за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті орендної плати за Договором оренди транспортного засобу НОМЕР_4 від 23.11.2010 року на загальну суму 23811,12 грн., з яких:

-12145,19 грн на підставі рахунку-фактури №13131 від 15.12.2010 р. (строк оплати по 24.12.2010р.) в якості орендної плати за січень 2010р.;

-10372,35 грн на підставі рахунку-фактури №46 від 18.01.2011 р. (строк оплати по 25.01.201 1р.) в якості орендної плати за період з 01.02.2011р. по 24.02.2011р.;

-1293,58 грн на підставі рахунку-фактури №753 від 27.02.2011 р. (строк оплати по 16.03.2011р.) в якості орендної плати за період з 25.02.2011р. по 27.02.2011р.

Згідно п.п. 3.7.5. та 3.7. Договору орендар додатково сплачує та/або компенсує усі витрати орендодавця, що пов'язані із відновленням автомобіля у разі його повернення Орендарем, в несправному стані та/або пошкодженим.

Так, згідно до розрахунку позивача, станом на 23.09.2011 року за відповідачем існує заборгованість по оплаті компенсації ремонту автомобіля згідно Договору на загальну суму 41342,78 грн, з яких:

-5334,00 грн на підставі рахунку-фактури №530 від 25 березня 2011 р. (строк оплати по 30.03.2011 р.) в якості компенсації ремонту (заміна дисків легкосплавних 17", платіжне доручення №23816 від 24.03.2011 року,

-36008,78 грн на підставі рахунку-фактури №700 від 15.04.2011 р. (строк оплати по 19.04.2011 р.) в якості компенсації ремонту та відновлювальних робіт, зокрема:

-68,50 грн компенсація витрат згідно п. 3.7.5. Договору;

-33857,08 грн за ремонт автомобіля на підставі рахунку № АдСЧТ00764 від 07.04.11р., платіжне доручення №24222 від 14.04.2011 року,

-150,00 грн за виготовлення дубліката полісу для Nissan X-Trail НОМЕР_5,

-1933,20 грн за адміністрування процедур відновлення технічного паспорта автомобіля. Тобто, за розрахунками позивача загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, станом на 23.09.2011 року складає 65153,90 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ст. ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В результаті неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором оренди транспортного засобу НОМЕР_4 від 23.11.2010 року за ФОП ОСОБА_1 утворилася заборгованість по орендній платі, станом на 23.09.2011 року на загальну суму 23811,12 грн.

На підставі п.п. 3.7.5. та 3.7.Договору відповідачу була нарахована заборгованість станом на 23.09.2011 року по оплаті компенсації ремонту автомобіля згідно Договору на загальну суму 41342,78 грн, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Станом на день розгляду спору по суті, докази сплати відповідачем суми боргу відсутні.

Відповідач не виконав зобов'язання щодо погашення орендної плати та сплати компенсації ремонту автомобіля.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по орендні платі на суму 23811,12 грн та заборгованість по оплаті компенсації ремонту автомобіля згідно Договору на загальну суму 41342,78 грн, всього основного боргу на суму 65153,90 грн.

Згідно п.10.1. Договору у разі затримки здійснення оплати орендної плати та/чи інших платежів, передбачених Договором, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно здійсненого платежу за кожен день прострочення, або штраф у розмірі 5% від суми несвоєчасно здійсненого платежу, якщо прострочення здійснення платежу до 7 календарних днів, якщо прострочення здійснення платежу становить більше 7 днів, орендар сплачує штраф 10% від суми заборгованості.

На підставі вказаного пункту Договору позивач нарахував відповідачеві за порушення договірних зобов'язань станом на 23.09.2011 року, штраф за несвоєчасну сплату орендних платежів по Договору в сумі 6515,39 грн., виходячи з наступного розрахунку: 65153,90грн. х 10% = 6515,39грн.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві штрафу у розмірі 6516,39 грн, що становить 10 % від суми боргу.

Задовольняючи вимогу про стягнення штрафу, господарським судом враховано співрозмірність заявленої до стягнення суми штрафу з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, добросовісність позивача, що полягає у належному виконанні ним, як орендодавцем, своїх зобов'язань за Договором, недотримання відповідачем узгодженого між сторонами терміну оплати орендної плати, відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів до виконання зобов'язання та недопущення його порушення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань за Договором збитки від інфляції в сумі 190,49 грн та 3% річних в сумі 379,67 грн за період з 17.03.2011року - 26.09.2011 року, відповідно.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та 3 % річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції в сумі 190,49 грн та 3% річних в сумі 379,67 грн за період з 17.03.2011року - 26.09.2011 року заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Господарський суд враховує, що надіслана Приморським районним відділом Одеського міського управління Головного Управління МВС України в Одеській області на вимогу господарського суду копія відмовного матеріалу № 3299-2011 по заяві гр-на ОСОБА_1, зареєстрованого Приморським РВ ОМУ до ЖРЗПЗ № 4935 від 28.04.2011р. не містить відомостей про вину 3-х осіб в заподіянні пошкоджень орендованому автомобілю.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладається на відповідача повністю.

На підставі викладеного, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_6, іден. номер НОМЕР_2 на користь підприємства з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ", 03150, м. Київ, вул.Ямська,72, місцезнаходження: 01013, м.Київ, вул.Госпітальна,4, код 25264533 заборгованість по орендній платі в сумі 23811,12 грн, витрати пов'язані із відновленням автомобіля в сумі 41342,78 грн, штраф за несвоєчасну сплату платежів по Договору оренди транспортного засобу НОМЕР_4 від 23.11.2010 року в сумі 6515,39 грн, збитки від інфляції в сумі 190,49 грн, три відсотка річних в сумі 379,67 грн, всього 72239,45 грн, а також державне мито в сумі 722,40 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 30.11.2011 року.