Рішення № 19890637, 06.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2011 р. Справа № 25/140-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефсин”, м. Фастів, Київська область

до Приватного підприємства “Ефф-Систем”, м. Фастів, Київська область

про стягнення 484 629,95 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 21.10.2011 № б/н);

відповідача не зявився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефсин” (далі позивач) до Приватного підприємства “Ефф-Систем” (далі відповідач) про стягнення 484629,95 грн., з яких: 472684,99 грн. основний борг, 387,09 грн. інфляційні втрати, 1926,36грн.3% річних та 9631,51 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 31.10.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.11.2011.

15.11.2011 присутній у судовому засіданні представник відповідача надав заяву, згідно якої останній визнав позов у повному обсязі, але заявив про неможливість сплати боргу у звязку з відсутністю коштів. Відзив залучений до матеріалів справи.

У звязку з витребуванням додаткових доказів у судовому засіданні 15.11.2011 на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 06.12.2011.

06.12.2011 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.12.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір на виготовлення поліграфічної продукції від 01.06.2011 (далі Договір), відповідно до умов якого, виконавець позивач зобовязується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, на свій ризик за завданням замовника відповідача з використанням своїх матеріалів та устаткування виконати роботи з виготовлення поліграфічної продукції (далі продукція), а замовник зобовязується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти і оплатити виконані виконавцем роботи з виготовлення поліграфічної продукції (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.4. Договору виготовлена виконавцем за Договором продукція після її передачі замовнику є власністю замовника.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що замовник зобовязується здійснити оплату за виконані роботи на поточний рахунок підрядника на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур протягом 60 календарних днів з дати приймання передачі виконаних робіт.

Приймання передача виконаних робіт (продукції) здійснюється сторонами за видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін (пункт 5.1. Договору).

Згідно з пунктом 6.5. Договору у випадку порушення визначених пунктом2.5. Договору строків оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день такої прострочки.

Пунктами 8.1., 8.2. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк Договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. Договору та закінчується 31.12.2012.

На виконання умов Договору, позивач передав продукцію на підставі видаткових накладних: від 23.06.2011 № ЕС-0000017 на суму 9024,62 грн., від 24.06.2011 № ЕС-0000020 на суму 2940,00 грн., від 29.06.2011 № ЕС-0000027 на суму 31605,35 грн., від 30.06.2011 № ЕС-0000029 на суму 30510,00 грн., від 30.06.2011 № ЕС-0000031 на суму 9000,60 грн., від 04.07.2011 № ЕС-0000032 на суму 29619,00 грн., від 04.07.2011 № ЕС-0000034 на суму 120735,00 грн., від 06.07.2011 № ЕС-0000035 на суму 12600,00 грн., від 06.07.2011 № ЕС-0000036 на суму 8958,00 грн., від 06.07.2011 № ЕС-0000038 на суму 23916,00 грн., від 07.07.2011 № ЕС-0000041 на суму 540,00 грн., від 07.07.2011 на суму 70308,00 грн., від 12.07.2011 № ЕС-0000044 на суму 5011,20 грн., від 12.07.2011 № ЕС-0000045 на суму 3821,88 грн., від 12.07.2011 № ЕС-0000046 на суму 28440,42 грн., від 20.07.2011 № ЕС-0000058 на суму 8746,86 грн., від 22.07.2011 № ЕС-0000059 на суму 9019,92 грн., від 28.07.2011 № ЕС-0000065 на суму 15046,98 грн., від 28.07.2011 № ЕС-0000066 на суму 31704,70 грн. та від 29.07.2011 № ЕС-0000074 на суму 21136,46 грн. всього на суму 472684,99 грн., а відповідач вказану продукцію отримав. Зазначені накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, завірені копії залучені до матеріалів справи. Позивач виставив відповідачу до сплати наступні рахунки фактури: від 23.06.2011 № ЕС-00026 на суму 9024,62 грн., від 24.06.2011 № ЕС-00029 на суму 2940,00 грн., від 29.06.2011 № ЕС-00036 на суму 31605,35 грн., від 30.06.2011 № ЕС-00037 на суму 30510,00 грн., від 30.06.2011 № ЕС-00039 на суму 9000,60 грн., від 04.07.2011 № ЕС-00040 на суму 29619,00 грн., від 04.07.2011 № ЕС-00042 на суму 120735,00 грн., від 06.07.2011 № ЕС-00043 на суму 12600,00 грн., від 06.07.2011 № ЕС-00044 на суму 8958,00 грн., від 06.07.2011 № ЕС-00046 на суму 23916,00 грн., від 07.07.2011 № ЕС-00048 на суму 540,00 грн., від 07.07.2011 № ЕС-00049 на суму 70308,00 грн., від 12.07.2011 № ЕС-00052 на суму 5011,20 грн., від 12.07.2011 № ЕС-00053 на суму 3821,88 грн., від 12.07.2011 № ЕС-00054 на суму 28440,42 грн., від 20.07.2011 № ЕС-00067 на суму 8746,86 грн., від 22.07.2011 № ЕС-00072 на суму 9019,92 грн., від 28.07.2011 № ЕС-00081 на суму 15046,98 грн. та від 29.07.2011 № ЕС-00071 на суму 52841,16 грн. Завірені копії рахунків фактур долучені до матеріалів справи. Однак, відповідач в порушення своїх договірних зобовязань, за отриману продукцію не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі заявленої до стягнення суми 472684,99 грн. На підтвердження наявності заборгованості у вказаному розмірі позивачем надано суду Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 30.11.2011 складає 472684,99 грн. У звязку з тим, що зазначений Акт підписаний у двохсторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, судом взято його до уваги в якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 30.11.2011 наявної заборгованості у зазначеному розмірі. Оригінал Акту залучений до матеріалів справи. Також, у якості письмового доказу того, що відповідач не перераховував на рахунок позивача кошти за поставлену продукцію по вищевказаним накладним, судом взято до уваги банківську довідку від 05.12.2011 № 083.01-08/194, яку позивач надав на вимогу суду, з якої вбачається, що за період з 01.06.2011 по 30.11.2011 від відповідача не надходили кошти на погашення заборгованості. Оригінал довідки залучений до матеріалів справи. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зі сторони відповідача не вчинено ніяких дій щодо сплати заборгованості, що стало підставою для звернення позивача до суду. За своєю правовою природою договір на виготовлення поліграфічної продукції від 01.06.2011, укладений між сторонами, є договором підряду, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, що регулюють підрядні відносини. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. За змістом даної норми, договір підряду це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.

Згідно статті 854 Цивільного кодексу України до обовязків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за поставлену продукцію, у звязку з чим, за останнім на час розгляду справи існує заборгованість в розмірі 472684,99 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у своїй письмовій заяві від 15.11.2011, яку надано його представником у судовому засіданні 15.11.2011 визнав позов повністю.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право повністю визнати позов.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується відповідачем.

З огляду на те, що визнання позову відповідачем викладено в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній повноважним представником позивача, за висновками суду, визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, на підставі частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобовязання щодо здійснення розрахунків за поставлену продукцію, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача інфляційні втрати за вересень 2011 року в розмірі 387,09грн. та 3% річних за період з 22.08.2011 по 26.10.2011 в розмірі 1926,36грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с. №9, Т.1) та 3 % річних (а.с. №9, Т.1) відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.5. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 9631,51 грн. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені (а.с. №9, Т.1) в розмірі 9631,51 грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 472684,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 387,09 грн., 3% річних в розмірі 1926,36 грн. та пені в розмірі 9631,51 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат на сплату державного мита і витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу відповідно до статті49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Ефф-Систем” (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Горького, буд. 1, кв. 20, код ЄДРПОУ 31969268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефсин” (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, буд. 40, код ЄДРПОУ 32694834) 472684 (чотириста сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 99 коп. заборгованості, 387(триста вісімдесят сім) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 1926 (одну тисячу девятсот двадцять шість) грн. 36 коп. 3% річних, 9631 (девять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 51 коп. пені, 4846 (чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 30 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 09.12.2011.