Постанова № 1989042, 13.08.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" серпня 2008 р.

Справа № 15а/141-2376

12 год. 56 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

при секретарі судового засідання Ранецькій Л.А.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лідихівське", с. Лідихів, Кременецького району, Тернопільської області

про стягнення адміністративно-господарських санкцій на суму 2260,25 грн.

за участю представників сторін:

позивача: головний спеціаліст Гафтко Наталія Любомирівна –доручення № 04-81/648 від 04.07.08р.;

відповідача: не з’явився.

Суть справи:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лідихівське", с. Лідихів, Кременецького району, Тернопільської області, про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 2260,25 грн..

Як вбачається із позовних матеріалів, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими, у зв’язку з чим справа розглядається згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності з 01.09.2005р..

Відповідно до змісту пунктів 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 06.06.2008р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 02 липня 2008 року.

Беручи до уваги, що в ході попереднього судового засідання позивачем не подано відмови від адміністративного позову, відповідач в судове засідання не з’явився, аргументованого відзиву на позов не подав, суд на підставі ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України закінчив підготовче провадження та призначив адміністративну справу до судового розгляду на 13.08.2008р..

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

Технічна фіксація судового процесу здійснюється на компакт-диск CD-R, серійний номер BL2031310G996.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, обґрунтовуючи тим, що відповідач не виконав встановленого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, про що свідчить поданий відповідачем "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік", а тому відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 2216,53 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 43,72 грн..

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом матеріалів не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до п.п. 2, 4 ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ставить вимогу про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лідихівське", с. Лідихів, Кременецького району, Тернопільської області, 2260,25 грн., із них: 2216,53 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню у 2007 році робочих місць для працевлаштування інвалідів та 43,72 грн. пені за несвоєчасну їх сплату.

Підставою для застосування санкцій стали, як стверджує позивач, дані державної статистичної звітності - Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форми № 10-ПІ), згідно якого товариство зобов’язане було при середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу 40 чоловік працевлаштувати 2 інвалідів, а фактично працевлаштовано лише одного інваліда, а тому за невиконання нормативу по створенню робочих місць зобов'язане сплатити штраф у розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, передбачений ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон України), що становить 2216,53 грн. та 43,72 грн. пені за несвоєчасну його сплату.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

- Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до Положення „Про Фонд соціального захисту інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2002р. № 1434 (із змінами та доповненнями), є урядовим органом державного управління і на нього покладено завдання щодо здійснення контролю за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", сприяння створенню таких робочих місць та здійснення контролю за сплатою підприємствами адміністративно-господарських санкцій і пені.

Порядок встановлення нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів передбачено ст.19 Закону України, відповідно до якої для підприємств встановлюється норматив місць в розмірі 4-х відсотків від загальної кількості працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

Як випливає із даних товариства, зазначених у Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, середньооблікова чисельність працівників у 2007 році складала –40 чоловік, визначено норматив по створенню 2 робочих місць для інвалідів, на які фактично працевлаштовано одного інваліда.

Порядок створення в 2007 році робочого місця та працевлаштування на нього інваліда передбачено Положенням, відповідно до якого підприємства інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів з врахуванням індивідуальних програм реабілітації, які розробляються в кожному конкретному випадку медико–соціальною експертною комісією відповідно до „Інструкції про встановлення груп інвалідності”, затверджена наказом Міністерства здоров’я України від 07.04.2004р. № 183, шляхом подачі в порядку передбаченому п. 2 „Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, затвердженого постановою КМ України від 28.12.2001р. № 1767, звіту форми №10-ПІ, затвердженої наказом Держкомстату України від 10.01.2002р. № 49.

Відповідно до ст. 20 Закону України, підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції у розмірі половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у 2007 році одного інваліда не працевлаштовано і інформація в Кременецький районний центр зайнятості про створення робочого місця для працевлаштування інваліда товариством не подавалася (лист центру зайнятості від 29.05.2008р. № 03/470).

Відповідач не спростував доводів позивача про невиконання товариством обов’язку щодо сплати штрафних санкцій; водночас не подав належних та допустимих доказів того, що протягом періоду, за який стягуються штрафні санкції, інформував Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів з метою направлення інвалідів останнім на підприємство; доказів звернення у інші органи, передбачені Законом, не представив.

Оскільки відповідачем не вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів із забезпечення працевлаштування інвалідів, у добровільному порядку не сплачено адміністративно-господарських санкцій, на нього покладається відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення адміністративно-господарських санкцій за не створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році в добровільному порядку, суд визнає правомірними позовні вимоги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лідихівське", с. Лідитів, Кременецького району, Тернопільської області, 2216,53 грн. адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи із 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Беручи до уваги, що відповідач у добровільному порядку адміністративно-господарські санкції не сплатив, суд також визнає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 43,72 грн..

Судові витрати, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАСУ, стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 7, 18, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задоволити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лідихівське", с. Лідихів, Кременецького району, Тернопільської області, код 32291485 на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код 14032334 –2216,53 грн. адміністративно-господарських санкцій та 43,72 грн. пені.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі "18" серпня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя Г.Б. Бучинська