Рішення № 19890376, 30.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р. Справа № 11/135-11

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Військової частини 1471, с. Савинці

про стягнення 3 932 грн. 70 коп.

Суддя Мальована Л.Я.

позивач не зявився

Представники:

відповідач ОСОБА_2, дов. №

41/1676 від 14.11.2011 р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 932 грн. 70 коп., з яких: 3 154 грн. 80 коп. інфляційні втрати та 777 грн. 90 коп. 3 % річних.

Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки в договорі не було передбачено сплати штрафних санкцій, а за законом сплинув строк позовної давності для їх стягнення.

Позивач двічі в засідання суду не зявився, не виконав вимоги суду викладені в ухвалах від 31.10.2011 р. та 16.11.2011 р., тому на підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

07.07.2009 р. між приватною фірмою «Антекс трейдінг»(далі постачальник) та військовою частиною 1471 (далі покупець, відповідач) було укладено договір № 69-09, згідно умов якого постачальник зобовязався поставити замовнику продукцію в асортименті, кількості і в строки, вказані в специфікації, яка є невідємною частиною договору, а покупець зобовязався прийняти та оплатити її відповідно до умов договору.

Відповідно до розділу 4 договору строк поставки продукції 14 календарних днів з моменту заявки замовника. Постачальник відправляє продукцію після узгодження з замовником розміру партії, що планується до відправлення та порядку відправлення (термін відправлення).

Згідно п. 6.2 договору продукція оплачується замовником за фактом поставки на підставі актів приймання-передачі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 банківських днів з моменту поставки.

Згідно видаткової накладної № РН-0000026 від 29.09.2009 р. постачальник передав відповідачу товар на загальну суму 286 800 грн. Таким чином відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію не пізніше 27.10.2009 р.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Як вбачається із банківської виписки відповідач перерахував кошти за отриману продукцію лише 30.11.2009 р., тобто на 33 дні пізніше, ніж встановлено в договорі.

01.10.2010 р. між приватною фірмою «Антекс трейдінг»та ФОП ОСОБА_1 укладений договір про відступлення права вимоги відповідно до умов якого останній отримав право вимагати від Військової частини 1471 сплату 3 % річних та сум інфляційного збільшення боргу за прострочення виконання грошового зобовязання в порядку ст. 625 ЦК України (п. 1.2 договору).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У звязку з тим, що відповідачем було прострочено оплату товару, що також було підтверджено в судовому засіданні, позивач нарахував останньому 3154 грн. 80 коп. інфляційних втрат та 777 грн. 90 коп. 3 % річних за період з 28.10.2009 р. по 29.11.2009 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а не до 3 % річних та інфляційних втрат. Витрати по сплаті держмита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 514, 525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини 1471 (09610, Київська область, Рокитнянський район, с. Савинці, код ЄДРПОУ 23311530) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 777 грн. 90 коп. 3% річних, 3 154 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.