Рішення № 19889287, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/21328.11.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» доПриватного підприємства «Логос 2003»

простягнення 271 693, 33 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю від 16.02.2010 року;

від відповідача: ОСОБА_2. - представник за довіреністю від 23.10.2008 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»до Приватного підприємства «Логос 2003» про стягнення 271 693, 33 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 210-073 про надання кредиту у формі овердрафту від 02.10.2008 року, щодо повернення наданого йому кредиту у формі овердрафту та процентів за користування кредитом.

Ухвалою суду від 15.09.2011 року порушено провадження по справі та призначено розгляд на 03.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2011 року позов підтримав у повному обсязі та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2011 року підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 03.10.2011 року оголошено перерву до 11.10.2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2011 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2011 року позов підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.10.2011 року оголошено перерву до 01.11.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01.11.2011 року позов підтримав у повному обсязі та подав витребувані судом докази.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2011 року подав відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення вимог заперечував, посилаючись на невідповідність положень укладеного між позивачем та відповідачем договору № 210-073 про надання кредиту у формі овердрафту від 02.10.2008 року вимогам законодавства та на те, що зобовязання відповідача по зазначеному договору є забезпеченим договором поруки, у звязку із чим поручителю належить відповідати перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідачеві.

Крім того, представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 01.11.2011 року продовжено строк розгляду спору, відкладено розгляд справи на 28.11.2011 року

Представники сторін в судовому засіданні 28.11.2011 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк»(за договором - банк) та Приватним підприємством «Логос 2003»(за договором - позичальник), уклали договір № 210-073 про надання кредиту у формі овердрафту (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого банк зобовязався у період з 02.10.2008 року по 01.10.2009 року надавати позичальнику кредит у формі овердрафту, а позичальник зобовязується повернути банку в термін до 01.10.2009 року заборгованість по овердрафту, сплатити відсотки за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, передбачених договором.

Відповідно до договору № 1 про внесення змін до договору від 05.10.2009 року, сторонами було збільшено період надання овердрафту по 09.10.2009 року.

Згідно п. 1.3 договору, дебетове сальдо, що виникає на поточному рахунку позичальника в банку в наслідок оплати платіжних документів не може перевищувати суму у розмірі 150000, 00 грн.

Банк свої обовязки за договором щодо надання овердрафту виконав належним чином, що підтверджується наданими до справи виписками банку.

Пунктом 3.4.3 договору сторони встановили обовязок позичальника належним чином, своєчасно та в повному обсязі повернути банку овердрафт.

В порушення умов договору, відповідач свій обовязок щодо повернення кредиту у формі овердрафту виконав частково, внаслідок чого у останнього наявна заборгованість у розмірі 149995, 67 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості по кредиту у формі овердрафту суду не надав.

Так, факт наявності у відповідача заборгованості по кредиту у формі овердрафту належним чином підтверджений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у розмірі 149995, 67 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень п. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором позичальник зобовязується сплатити проценти.

Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що за користування овердрафтом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 30 % річних, які нараховуються на дебетові залишки на кінець операційного дня. Нарахування відсотків здійснюється банком виходячи з фактичної кількості днів користування позичальником овердрафтом та фактичних дебетових залишків на кінець оперативного дні, при цьому при розрахунку відсотків використовується банківський рік, що має 360 днів.

Сплата відсотків за користування овердрафтом здійснюється у безготівковій формі позичальником щомісячно, 1-го числа наступного за звітнім місяця, або у перший робочий день місяця (2.3 договору).

В разі прострочення виконання зобовязань за основним боргом по овердрафту, згідно п. 2.6 договору, непогашена сума овердрафту переноситься на рахунок простроченої заборгованості, при цьому плата за овердрафт встановлюється у розмірі 35 % річних.

Відповідно до пункту 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої обовязки щодо сплати відсотків за користування овердрафтом виконав частково, що підтверджується наявними в матеріалах виписками банку.

Перевіривши розрахунки позивача щодо заборгованості по нарахованим відсоткам за користування овердрафтом, з урахуванням часткових оплат відповідача, суд вважає вимоги позивача щодо їх стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 99281, 42 грн.

Крім того, договором (пункт 4.2, 4.3) сторони передбачили, що за невиконання чи неналежне виконання позичальником зобовязання, встановлених пунктами 1.1, 1.5 та 2.3 договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Так, через неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування овердрафтом, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 10.10.2009 року 10.04.2010 року у розмірі 15416, 86 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування овердрафтом за період з 02.11.2008 року по 07.09.2011 року у розмірі 6999, 56 грн.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням зазначеного, згідно розрахунку суду розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту складає 15416, 86 грн., розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування овердрафтом складає 6999, 56 грн.

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату кредиту за та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування овердрафтом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 15416, 86 грн. та 6999, 56 грн. відповідно.

Щодо твердження відповідач що положення договору № 210-073 про надання кредиту у формі овердрафту від 02.10.2008 року не відповідають вимогам, які ставляться до кредитних договорів (зокрема в договорі не передбачено обставин, які не залежать від волі сторін та можуть вплинути на виконання сторонами своїх прав та обовязків за договором), суд не погоджується із зазначеним з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак судом встановлено, що усі вище наведені вимоги статті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були дотримані сторонами під час укладання договору.

Крім того, згідно положень ст. 205 ГК України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно ж до визначення підприємництва (п. 1 ст. 42 ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тому, неможливість виконання відповідачем зобовязання щодо повернення кредитних коштів через обставини, які він не міг передбачити, не є підставою для припинення зобовязання щодо її сплати, оскільки ризиковість підприємницької діяльності особи полягає в імовірному характері отримання ним прибутків / понесення збитків, що відповідачеві належало враховувати при укладанні кредитного договору.

Заперечуючи проти стягнення з ПП «Логос 2003»заборгованості за договором № 210-073 про надання кредиту у формі овердрафту від 02.10.2008 року відповідач також зазначав про те, що зобовязання по зазначеному договору є забезпеченим договором поруки, у звязку із чим поручителю належить відповідати перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідачеві.

Однак, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.04.2011 року по справі № 2-453/11, позивачеві (ПАТ «Банк Демарк») вже було відмовлено у стягненні заборгованості за договором № 210-073 про надання кредиту у формі овердрафту від 02.10.2008 року з поручителя згідно договору поруки, укладеного на забезпечення зобовязань позичальника за кредитним договором, у звязку із пропущенням банком строку для предявлення вимог до поручителя.

Тому, оскільки станом на теперішній час погашення заборгованості ПП «Логос 2003»за договором № 210-073 про надання кредиту у формі овердрафту від 02.10.2008 року не відбулося, суд вважає доводи відповідача необґрунтованими.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. ст. 525, 526, 549, 1054, 10561, ЦК України, ст. 193 ГК України, суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Логос 2003»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 89-Б, кв. 46; ідентифікаційний код: 32662535) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»(14000, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Комсомольська, буд. 28; ідентифікаційний код: 19357516) заборгованості по кредиту у формі овердрафту у розмірі 149995 (сто сорок девять тисяч девятсот девяносто пять) грн. 67 коп., заборгованість по відсоткам за користування овердрафтом у розмірі 99281 (девяносто девять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 42 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у формі овердрафту у розмірі 15416 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 86 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування овердрафтом у розмірі 6999 (шість тисяч девятсот девяносто девять) грн. 56 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 05.12.2011 року