Рішення № 19889201, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/38405.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”

До Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Провідшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, 17954, 51 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, пред. за дов. № 510D/2011 від 28.11.2011 року

Від відповідача ОСОБА_2, пред. за дов. №08-03-28/105-11 від

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Страхова компанія “Універсальна” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, 17954, 51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.10.2011 року.

У судове засідання 21.10.2011 представники сторін зявились.

Представник позивача надав суду клопотання про виправлення назви відповідача.

Клопотання судом задоволено.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд зобовязав представника позивача зясувати розбіжність у номерному знаку автомобіля вказаному у полісі та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

В звязку з необхідністю витребування документів по справі судом оголошено перерву до 07.11.2011 р. на 15:00

У судове засідання 07.11.2011 року представники сторін зявились.

Представник позивача надав суду клопотання про виправлення описки.

Клопотання судом задоволено.

Представник позивача надав суду додаткові документи по справі.

Документи долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву судом задоволено.

Представник позивача надав суду усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання судом задоволено.

В звязку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 05.12.2011 р. на 14:00.

У судове засідання 05.12.2011 року представники сторін зявились.

Представник позивача надав суду додаткові документи по справі.

Документи долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях поти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представник позивача надав суду заяву про зміну назви відповідача.

Заяву прийнято судом.

05.12.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2009 року між ВАТ “Страхова компанія “Універсальна” та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 3014/215/000655, предметом якого є страхування транспортного засобу “SUZUKI GRAND VITARA 2.0”, державний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ, 02 серпня 2010 року о 18 год. 45 хв. у м. Львові по вул. Київська - Чупринки водій транспортного засобу “Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, рухаючись в місті Львові по вул. Київська Чупринки на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не надав переваги у русі автомобілю “SUZUKI GRAND VITARA 2.0”, державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого здійснив зіткнення з останнім.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 07 жовтня 2010 року по справі № 3-4523/10 визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль “SUZUKI GRAND VITARA 2.0”, державний номер НОМЕР_1.

На підставі звіту № 265/10 про оцінку автомобіля “SUZUKI GRAND VITARA 2.0”, державний номер НОМЕР_1 було складено страховий акт № 9110002621 від 06 червня 2010 року та розрахунок страхового відшкодування.

Платіжним дорученням № 15942 від 13 вересня 2010 року позивачем було виплачено страхувальнику суму збитків в розмірі 17954,51 грн.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2, застраховано в Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № ВЕ/1328272.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Відповідно відзиву на позовну заяву, відповідач не визнає заявлену позивачем вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 17954,51 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Франківського районного суду міста Львова від 07 жовтня 2010 року по справі № 3-4523/10 визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Фольксавен”, державний номер НОМЕР_2, застраховано в Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/1328272.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВЕ/1328272 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4 транспортного засобу “Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

На підставі звіту № 265/10 про оцінку автомобіля “SUZUKI GRAND VITARA 2.0”, державний номер НОМЕР_1, ремонтної калькуляції № 0060 від 11 серпня 2010 р. було складено страховий акт № 9110002621 від 06 вересня 2010 року та розрахунок страхового відшкодування.

Платіжним дорученням № 15942 від 13 вересня 2010 року позивачем було виплачено страхувальнику суму збитків в розмірі 17954,51 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

21 червня 2011 року вих. № УН8449Р на адресу відповідача направлено заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 17954,51 грн., яка отримана відповідачем 25 червня 2011 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача за вх. № 6502. Проте, відповідач на вказану претензію відповіді не надіслав, грошові кошти не перерахував.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву не визнає регресну вимогу позивача у сумі 17954,51 грн.

Представник відповідача зазначає, що вимоги, заявлені позивачем, регулюються главою 82 Цивільного кодексу України «Відшкодування шкоди», а не Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», крім того, у своєму відзиві відповідач зазначає, що позивач має право вимоги тільки до винної особи, а не до страховика.

Судом не приймаються зазначені відповідачем доводи з огляду на викладене вище.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 2 полісу № ВЕ/1328272 розмір франшизи складає 510,00 грн.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 17444,51 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”(03038, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 48, літ. А, ідентифікаційний код 20113829) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 17444 (сімнадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 51 коп. боргу, 174 (сто сімдесят чотри) грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять девять) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 12.12.2011 року