Рішення № 19889149, 30.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/25530.06.11

за позовом Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна”

до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна”

про відшкодування 20 773,26 грн. шкоди в порядку регресу

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 предст. за дов. № 271 від 06.07.2011 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” про відшкодування 20 773,26 грн. шкоди в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. порушено провадження у справі.

Відповідач у відзиві на позов від 30.06.2011 р. повідомив про визнання позовних вимог.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.06.2011 р. судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст. 81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2010 р. між Приватним акціонерним товариством “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” та ТОВ “Перша лізингова компанія” було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 250507559.10(далі Договір страхування), відповідно до якого було застраховано ТЗ “Мітсубіші” д/н АА1586НЕ.

21.11.2010 р. у м. Києві на перехресті вул. Стальського і бул. Перова сталася ДТП за участю застрахованого ТЗ “Мітсубіші” д/н АА1586НЕ, що належить ТОВ “Перша лізингова компанія”, під керуванням водія ОСОБА_2 та ТЗ “Сеат” д/н НОМЕР_1 за кермом якого перебував ОСОБА_3.

Згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.02.2011р. ОСОБА_3 керуючи ТЗ “Сеат” д/н НОМЕР_1, що рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого відбулося зіткнення, що призвело до пошкодження автомобілів учасників ДТП.

ОСОБА_3 порушив п.п. 16.6, 1.3 (б) ПБР України, у звязку з чим його було визнано винним у ДТП, що сталася 14.02.2009 р. та притягнутий до адміністративної відповідальності.

В результаті вище вказаної ДТП ТЗ “Мітсубіші” д/н АА1586НЕ отримав механічні пошкодження.

Матеріальна шкода, що була заподіяна ТОВ “Перша лізингова компанія” в результаті вище зазначеної ДТП склала 22 613 (Двадцять дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 38 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № У-00002848 від 13.01.2011 р.

Позивач замовив автотехнічну експертизу у ФОП ОСОБА_4 Згідно Звіту №791 від 03.12.2011 р. матеріальний збиток завданий ТОВ “Перша лізингова компанія” склав 27 876 (Двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 19 коп.

04.02.2011 р. позивачу було виплачено страхове відшкодування згідно платіжного доручення № 848.

Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ “Сеат” д/н НОМЕР_1 застрахована Публічним акціонерним товариством “Страхова компанія “Країна” за Полісом № ВЕ/ 4536503. Умовами Полісу передбачено франшизу у розмірі 255 (Двісті пятдесят пять) грн.

До відповідача було надіслано регресну вимогу за №3414, щодо виплати суми сплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до приписів ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем “Сеат” д/н НОМЕР_1, та який перебував у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму нарахованої пені за прострочення виконання зобовязань.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

За таких обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 20 773(Двадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 26 коп.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 22, 29, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 525, 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Cтягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” (04176, м. Київ, вул.Електриків, 29а, код ЄДРПОУ 20842474) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” (01054, м. Київ, вул.Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 20 773 (Двадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 26 коп. страхового відшкодування, 207 (Двісті сім) грн. 73 коп. державного мита, 236 (Двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення 08.12.2011 р.