Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 14/45030.11.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сахалін"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд"
простягнення 10 000,00 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - представник за довіреністю;
від відповідача:ОСОБА_2 - представник за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сахалін" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд" про стягнення 10 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.11.11 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.11 р. розгляд справи відкладено на 30.11.11 р.
В судовому засіданні 30.11.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
В судовому засіданні 30.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
06.12.07 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сахалін" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд" (надалі відповідач) було укладено договір поставки № 4600017658, за яким постачальник зобовязався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобовязався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.
Згідно з п. 4.1. договору, постачальник здійснює поставку товарів на умовах DDP до місця призначення, зазначеного у замовленні (правила «Інкотермс»в редакції 2000 р.), тобто постачальник зобовязується прийняти від покупця замовлення на поставку товарів та здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок на адресу, та в строк вказані у такому замовленні.
Відповідно до п. 6.4 договору, постачальник надає покупцю згоду на створення останнім постійно діючої заборгованості покупця, що не дає постачальнику підстав притягати покупця до відповідальності за несвоєчасну оплату товарів. Сторони домовились, що розмір постійно діючої заборгованості покупця перед постачальником встановлюється у сумі, що зазначена у додатку до договору. Проценти на створену покупцем заборгованість постачальником не нараховуються. Таку заборгованість покупець зобовязується погасити протягом 14 календарних днів з моменту підписання останнього акту звірки, за умови припинення дії договору або відсутності наміру сторін укласти новий договір.
Як вбачається з додаткової угоди № 1 до договору, розмір постійно діючої заборгованості складає 10 000,00 грн.
25.02.11 р. позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору на підставі п. 11.3. договору.
Пунктом 11.3. договору передбачено, що його дія може бути припинена достроково будь-якою із сторін, після письмового повідомлення іншої сторони за один календарний місяць до закінчення строку дії договору.
Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами з приводу поставки товару припинено, договір № 4600017658 від 06.12.07 р. на час розгляду справи припинено, проте непогашеною залишається постійно діюча заборгованість відповідача у розмірі 10000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується обовязок відповідача щодо сплати вказаної суми на підставі п. 6.4. договору, оскільки факт припинення дії договору доведено позивачем у встановленому порядку та не спростовано відповідачем. Згідно пояснень позивача, як під час дії договору, так і після його розірвання позивач направляв відповідачу акти звірки розрахунків, які не були підписані та повернені відповідачем.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 3500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката
З матеріалів справи вбачається, що 26.11.10 р. між позивачем (клієнт) та адвокатським обєднанням «Солодко і партнери»(обєднання) було укладено договір про комплексне юридичне обслуговування № 26/11/1-ЮО (копія знаходиться в матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого обєднання надає клієнту юридичну допомогу щодо представництва інтересів клієнта в господарському суді м. Києва по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сахалін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд" про стягнення заборгованості.
Відповідно до п. 4.1.1., 4.2. вказаного договору, розмір винагороди становить 3 500,00 грн. і сплачується в строк не пізніше пяти банківських днів після виставлення рахунку.
На виконання умов договору позивачу виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000108 від 29.11.11 р. на суму 3 500,00 грн., який був оплачений позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довіреності № б/н від 16.12.10 р. інтереси позивача представляв адвокат Кишенько С.В.
Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3181 від 31.01.08 р., гр. Кишенько С.В. має право на заняття відповідною діяльністю (копія свідоцтва наявна в матеріалах справи).
У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи вартості економних транспортних послуг, вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; а також враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, повязаних з представленням інтересів останнього, не є обовязковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір конкретного адвоката, який представлятиме його інтереси є його особистим правом; беручи до уваги ціну позову, тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 500,00 грн. є неспіврозмірними та завищеними.
Співрозмірними, на думку суду, можуть бути витрати на оплату послуг адвоката у розмірі, який не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, яка на дату розгляду справи становить 960,00 грн. (Закон України від 23.12.2010 р. № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік»).
За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 960,00 грн.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд"(01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57; код ЄДРПОУ 30437110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сахалін" (08122, Київська обл., с. Шпитьки, 1-й км. дороги Личанка-Горбовичі, 1; код ЄДРПОУ 33794884) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 960 (девятсот шістдесят) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.12.2011
Судове рішення № 19889021, Господарський суд м. Києва було прийнято 30.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/450. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: