Рішення № 19888991, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/36307.12.11 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бровари

до Приватного підприємства "Ексім Лоджистік Україна", м. Київ

про стягнення заборгованості 9 096,98 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2 пред. по довір..

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 9 096,98 грн. заборгованості, інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних за Договором № 110611 від 02.06.2011р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати за надані послуги з перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 07.12.2011р., у звязку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

До матеріалів справи долучено повідомлення про вручення судової кореспонденції, що підтверджує факт отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі 20.10.2011р.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 07.12.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, як перевізником, та відповідачем, як експедитором, 02.07.2011р. було укладено Договір № 110611 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом по міжнародному сполученню

Відповідно до п. 1, ст. 1. Договору позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученню, а відповідач зобов'язався сплатити одержані послуги (п. 5, ст. 5.1-5.5. Договору) згідно цього договору.

02.06.2011р. позивач одержав від відповідача заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні № vis 373 від 02.06.2011р. за маршрутом м. Київ (Україна) м. Вільнюс (Литва). Обумовлена вартість перевезення склала 8 500 грн. (вантаж - запорна арматура із метала 4 коробки.

В результаті здійсненого перевезення, позивачем було складено та 08.06.2011 року направлено через поштове відділення цінний лист на юридичну та фактичну адресу відповідача: оригінали рахунку-фактури № 38 від 08.06.2011 року, міжнародна товарно-транспортна накладна СМR № 0015448, Договір № 110611 та Заявка vis 373 від 02.06.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (послуг). Всі документи були направлені у двох екземплярах. До матеріалів справи долучені копія фіскального чеку, що підтверджує факт направлення згаданого листа.

Сторонами підписано та засвідчено печатками Акт здачі-приймання робіт від 06.06.2011р., що приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобовязань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Відповідно до умов заявки та Договору відповідач повинен розрахуватися із позивачем шляхом безготівкового розрахунку протягом 5-7 днів після отримання оригіналів документів, тобто, 16.06.2011 року.

Листом № 15/09/11 від 15.09.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість за надані послуги по перевезенню вантажу у розмірі 8 500грн. у строк до 22.09.2011 року. Факт надіслання вимоги підтверджується копією фіскального чеку.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування, доказів того , що Акт здачі - приймання послуг оспорений суду не надано .

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується зібраними доказами по даній справі та розрахунком до позову і за Договором складає 8 500 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 386,23 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені правомірною , обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 74,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 136 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо вимог про стягнення інфляційних витрат судом було перераховано середній індекс інфляції за визначений період . Середній індекс інфляції за період червень-жовтень 2011 року склав 0,988 грн. Таким чином, інфляційне збільшення суми боргу не відбулося.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Ексім Лоджистік Україна»(04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 35524553) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 8500 (вісім тисяч пятсот) грн., три відсотка річних в розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 75 коп., пеню в розмірі 386 (триста вісімдесят шість) грн. 23 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 08 грудня 2011 року.