Рішення № 19888950, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/32107.12.11

За позовомПублічного акціонерного товариства “ГАРАНТ-АВТО”, м. Київ

ДоПриватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія”, м. Київ

Простягнення 15 918,61 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 дов. від 10.05.11р.

Від відповідачаОСОБА_2 дов. від 17.05.11р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 15 918,61 грн. страхового відшкодування в порядку регресу. (Поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5383940 від 13.07.2010 р.)

Ухвалою Господарського суду Київської області № 26/141-11 від 23.08.2011р. було порушено провадження справі та призначено судове засідання на 08.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 26/141-11 від 08.09.2011р. матеріали даної справи надіслані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва було присвоєно справі № 31/321 та призначений розгляд спору на 05.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.10.2011р. у звязку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 31.11.2011р. у звязку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 30.11.2011р. оголошено перерву на 07.12.2011р.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги, на думку відповідача, не підлягають задоволенню. Оскільки, 29.03.2011р. ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «Шевроле Нива»державний номерний знак НОМЕР_1 на порушення вимог п. 13.1. ПДР України, що підтверджується Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2011р., скоїв зіткнення з автомобілем «Ауді Q7»державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, але під час ДТП за кермом зазначеного автомобіля знаходився ОСОБА_5.

Крім того, відповідач зазначає, що заява страхувальника від 30.03.2011р. не може являтись заявою страхувальника, оскільки написана ОСОБА_5 і доказів того, що він має відношення до страхувальника позивачем не надано, так само як і доказів того, що вищезазначений громадянин керував автомобілем «Ауді Q7»державний номерний знак НОМЕР_2 під час ДТП на законних підставах.

З метою обґрунтування вартості матеріального збитку, позивач посилається на експортну оцінку вартості відновлюваного ремонту № 0405/11/ск від 07.04.2011р., але позивачем не було здійснено виклику заінтересованих осіб шляхом вручення відповідного виклику. Скориставшись відсутністю гр.. ОСОБА_4 та представників ПрАТ «УПСК»експертом було внесено в акт огляду пошкодження, які не мають відношення до пошкоджень, які виникли в результаті ДТП. Отже, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і тому просить суд відмовити у задоволені позову.

Представник позивача надав суду заперечення на відзив на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 07.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України про часткове задоволення вимог позивача.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2011 року, водій ОСОБА_4, який керував автомобілем Шевроле Нива, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив вимоги правил дорожнього руху внаслідок чого скоїв наїзд автомобіля Ауді Q7, державний номерний знак НОМЕР_2. Данні обставини встановлені і підтверджуються Постановою Амур-Нижнеднепровського районного суду міста Дніпропетровська від 27.04.2011 року про притягнення зазначеного водія до адміністративної відповідальності.

Автомобіль Ауді Q7, державний номерний знак НОМЕР_2, який з вини вказаного водія зазнав механічних ушкоджень, застраховано у ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»- Дніпропетровської філії (Поліс добровільного страхування автотранспорту № 19G-0353949 від 17/01/2011р., Страхувальник ОСОБА_3). Згідно умов страхування, на підставі Заяви Страхувальника від 30.03.2011р., Страхового акту № 0405/11/ск від 07.04.2011р.,Страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 15918,61 грн. (платіжне доручення № 697 від 18.05.2011 р.)

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4, застрахована відповідачем за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5383940, про що свідчить довідка ДАІ про обставини ДТП за вих.. № 14/1-822 СК від 04.04.2011р.

Про настання цивільно-правової відповідальності страхувальника відповідача свідчить Постанова Амур-Нижнеднепровського районного суду міста Дніпропетровська, якою водія ОСОБА_4, визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Обовязок по відшкодуванню заподіяних збитків винною у ДТП особою (ОСОБА_4), покладається на страховика, тобто відповідача.

Позивачем було надіслано претензію за вих.. № 286/1 від 21.06.2011р., щодо відшкодування збитків у досудовому порядку, відповідач жодним чином не відреагував на заявлені вимоги , заборгованість не сплатив.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Відповідно до положень страхового полісу № ВЕ/5383940 франшиза становить 510, грн.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, відповідно до вищевказаних правових норм до позивача, як страховика, перейшло право вимоги лише в межах фактично понесених ним затрат.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог на суму 435,69 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 365,04 грн. та три відсотка річних у розмірі 70,65 грн.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Суду не надано письмової угоди щодо неустойки, яка могла бути укладена між сторонами.

Регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування і в даному, випадку виплата коштів в порядку регресу не забезпечується пенею, трьома відсотками річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річних відсутні і в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

Черговими Загальними Зборами Акціонерів ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», що відбулися 20.04.2011р., було прийнято рішення про зміну найменування, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто». Дніпропетровську філію ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»перейменовано в Дніпропетровську філію ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Спростовуючи доводи відповідача позивач надав суду заперечення на відзив та додаткові документи , зокрема лист ДАІ від 12.05.2011 р., яким посвідчується ,що адмінпротокол у відношенні водія Городецького не складався .

З урахуванням наведеного, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 546, 547, 549, 993, 1166, 1188, 1191, 1192 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40 код ЄДРПОУ 20602681) на користь Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2 код ЄДРПОУ 16467237), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 15 408 (пятнадцять тисяч чотириста вісім) грн. 61 коп., 160 (сто шістдесят) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 08 грудня 2011 року.