Рішення № 19887984, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/54901.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Квазар» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Владі-Авто»

Простягнення 11300, 51 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. дов.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Владі-Авто»10133, 29 грн. заборгованості по орендній платі, 791, 80 грн. пені, 222, 17 грн. індексу інфляції, 153, 25 грн. 3% річних, а всього 11300, 51 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення та надання послуг № 186/Д від 05.05.2008р.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2008 р. між Публічним акціонерним товариством «Квазар»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Владі-Авто»був укладений Договір оренди нежитлового приміщення та надання послуг № 186/Д .

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, загальною площею 15,6 кв.м. в комплексі будівель «Квазар-Буд»капітального характеру.

Згідно п. 5.1.1. Договору, розмір орендної плати на дату укладення Договору становить 444, 60 грн. та 88, 92 грн. ПДВ, а всього 533, 52 грн.

Відповідно до п. 5.1.4. Договору, при зміні величини загальної орендованої площі орендна плата перераховується шляхом укладення відповідної Додаткової угоди до Договору.

16 березня 2009 року сторонами було підписано Додаткову угоду № 101/511 до Договору про відмову Відповідача від орендного використання приміщення в комплексі будівель «Квазар-Буд»площею 15, 6 кв. м. та прийняття в орендне використання в даному комплексі іншого приміщення площею 21, 0 кв. м., про що було складено відповідні Акт здачі приміщень та Акт приймання-передачі в оренду приміщень, а також встановлено відповідну орендну плату в розмірі 1260, 00 грн. з ПДВ.

По закінченню терміну дії Договору стропи домовились строк його дії продовжити до 30.04.2010р. (Додаткова угода № 224/511 від 28.04.2009р.) Надалі строк дії Договору продовжувався ще двічі, а саме: до 30.09.2010р., згідно Додаткової угоди №378/511 від 30.04.2010р. та до 31.12.2010р. (Додаткова угода № 515/511 від 01.10.2010р.)

Згідно п. 4.2.24 Договору Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов'язані з утриманням приміщення.

Проте Орендар не виконує свої обов'язки, передбачені Договором та у період з 01.01.2010р. по 04.01.2011 р. не сплачує орендну плату за займане ним приміщення.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань Відповідачем, у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 15133, 29 грн., яку Відповідач визнав та зобов'язався сплатити до 28.02.2011р., про що було зазначено в п. 2 Додаткової угоди № 5/511 від 04.01.2011р.

Судом встановлено, що вище вказане зобов'язання Відповідачем виконане частково, а саме: Відповідач сплатив на користь Позивача 5000, 00 грн., відтак на день розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає суму 10133, 29 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору за невиконання зобов'язань сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством та даним Договором.

Згідно п. 6.2.13. Договору за несвоєчасне перерахування орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 01.01.2010р. по 31.10.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 5.3. Договору, оплата за оренду, комунальні послуги, інші послуги та експлуатаційні витрати здійснюється Відповідачем щомісячно на підставі акту виконаних робіт не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.3., Відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Проте відповідач свого обовязку зі спати орендних платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача по орендній платі станом на 31.10.2011р. становить 10133, 29 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 10133, 29грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 6.2.13 договору, у випадку прострочення по сплаті орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних, інших послуг та експлуатаційних витрат, Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожний день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених п. 5.3 Договору оренди № 186/д від 05 січня 2009р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 791,80 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, Позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 222, 17 грн. індексу інфляції та 153, 25 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Владі-Авто» (вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код: 33549178) на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар»(вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код: 14314038) 10133 (десять тисяч сто тридцять три) грн. 29 коп. заборгованості по орендній платі, 791 (сімсот дев'яносто одну) грн. 80 коп. пені, 222 (двісті двадцять дві) грн. 17 коп. індексу інфляції, 153 (сто п'ятдесят три) грн. 25 коп. 3% річних, 113 (сто тринадцять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.12.2011р.